28 травня 2020 року Справа №160/13461/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/13461/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
28 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із розрахунку 90 відсотків від суми, вказаної в довідці № 83/32655 від 29.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що надана Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію з 01.01.2016 року у розмірі 90% від суми, вказаної в довідці № 83/32655 від 29.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що надана Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Дніпропетровській області, здійснити виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2016 року однією сумою.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням загального розміру призначеної пенсії із розрахунку 90 відсотків від грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
27 травня 2020 року ОСОБА_1 направлено виконавчі листи по справі № 160/13461/19.
19 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/13461/19, в якій заявник просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у десятиденний або інший встановлений судом строк звіт про виконання рішення - постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року по справі № 160/13461/19.
Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд акцентує, що згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Матеріали справи не містять доказів пред'явлення ОСОБА_1 до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця виконавчого листа № 160/13461/19 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Отже, наразі неможливо стверджувати про обставини протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача.
Також з поданої заяви не вбачається, а судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі № 160/13461/19.
Окрім того, аналізуючи зміст статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлюється судом саме при вирішенні справи по суті, а відтак, висновки стосовно наявності або відсутності підстав для встановлення такого контролю зазначаються безпосередньо у рішенні суду за результатами розгляду позову.
У подальшому питання виконання рішення суду підлягають розгляду та вирішенню у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом із тим, питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення по даній справі позивачем у ході розгляду справи не ставилося, і, як слідує з тексту рішення від 10 березня 2020 року, судом не вирішувалося.
Таким чином, викладені у тексті рішення суду мотиви не дають підстав для висновку про необхідність обтяження суб'єкта владних повноважень обов'язком подати звіт чи сплатити штраф у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду та те, що позивач не навів обґрунтувань та не надав доказів, що підтверджують необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/13461/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтєю 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков