ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
28 травня 2020 року м.Харків Справа № 913/213/20
Провадження №15/913/213/20
Суддя Смола С.В., розглянувши матеріали
за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (вул.Монастирська, буд.15, м.Старобільськ Луганської області, 92700) в інтересах держави в особі
позивача - Великоцької сільської ради Міловського району Луганської області (вул.Міловська, буд.15, с.Великоцьк Міловського району Луганської області, 92505)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Великоцкое» (вул.Міловська, буд.10, с.Великоцьк Міловського району Луганської області, 92505)
про зобов'язання повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення,
Виконуючий обов'язки керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (далі - прокурор) 09.04.2020 звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Великоцької сільської ради Міловського району Луганської області (далі - Великоцька сільська рада) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Великоцкое» (далі - ТОВ «Великоцкое») про зобов'язання відповідача повернути Великоцькій сільській раді земельні ділянки комунальної форми власності, кадастрові номери: №4422881100:09:005:0041, №4422881100:09:005:0042, №422881100:09:005:0044, №4422881100:09:005:0045, №4422881100:09:005:0046, №4422881100:09:005:0015, №4422881100:10:007:0018, №4422881100:10:007:0019, №4422881100:10:010:0006.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.04.2013 між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое» укладений договір оренди земельної частки (паю) розміром 91,2 га ріллі вартістю 362 539 грн 65 коп., п.2.3 якого передбачено, що він складений сторонами терміном до виготовлення правовстановлюючих документів.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна Великоцька сільська рада зареєструвала право власності на земельні ділянки, що є предметом договору земельної частки (паю), зокрема, 16.11.2015 на земельні ділянки кадастровий №4422881100:09:005:0042, №422881100:09:005:0044, №4422881100:09:005:0045, №4422881100:09:005:0015, 17.11.2015 - на земельні ділянки кадастровий №4422881100:10:007:0018, №4422881100:10:007:0019, 19.11.2015 - на земельні ділянки кадастровий №4422881100:10:010:0006 та №4422881100:09:005:0046, 24.06.2016 - на земельну ділянку кадастровий №4422881100:09:005:0041.
Таким чином, строк дії договору від 12.04.2013 припинився з дати реєстрації права власності і відповідач використовує спірні земельні ділянки без оформлення земельних правовідносин.
Заходів щодо повернення земельних ділянок після припинення дії договору Великоцька сільська рада не проводила.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2020 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою господарського суду від 14.04.2020 позовну заяву прокурора залишено без руху, оскільки ним не були викладені обставини щодо дати припинення договору оренди земельної частки (паю) від 12.04.2013 та щодо того, що земельні ділянки є «предметом позову»; не зазначені норми Конституції чи Закону України, якою Великоцьку сільську раду наділено повноваженнями щодо звернення з позовами до господарського суду; не зазначено ціну позову; не надані докази доплати судового збору в сумі 30 614 грн 68 коп.; не надано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на підписання позовної заяви.
12.05.2020 прокурор звернувся до суду з заявою від 07.05.2020 №34-2186вих-20 про усунення недоліків, у якій з посиланням на приписи ч.5 ст.46 ГПК України зазначив про «зміну предмету позову». До заяви про усунення недоліків додані, зокрема, «уточнена» позовна заява від 07.05.2020 №34-2187вих-20, докази доплати судового збору у сумі 49 532 грн 68 коп.; наказ про призначення в.о. керівника Старобільської місцевої прокуратури.
У вказаній «уточненій» позовній заяві прокурор виклав обставини щодо дати припинення договору та зазначив, що строк дії договору припинився з дати реєстрації права власності на земельні ділянки Великоцькою сільською радою 24.06.2016.
Також прокурор з посиланням на норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обґрунтував наявність у позивача права звернення до суду із даним позовом.
Крім того, прокурор з посиланням на п.4 розділу X Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 (з наступними змінами) просить суд поновити строк для подання до суду заяви про усунення недоліків; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №119; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №116; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №117; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №121; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №122; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №120; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №118; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №115; визнати недійсним договір оренди землі від 02.03.2020, укладений між Великоцькою сільською радою та ТОВ «Великоцкое», зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок часток (паїв) у Великоцькій сільській раді від 02.03.2020 за №114; зобов'язати відповідача повернути позивачеві земельні ділянки комунальної форми власності №4422881100:09:005:0041 площею 10,66 га, №4422881100:09:005:0042 площею 10,80 га, №422881100:09:005:0044 площею 9,10 га, №4422881100:09:005:0045 площею 9,23 га, №4422881100:09:005:0046 площею 11,3 га, №4422881100:09:005:0015 площею 10,22 га, №4422881100:10:007:0018 площею 8,89 га, №4422881100:10:007:0019 площею 12,54 га, №4422881100:10:010:0006 площею 8,46 га.
Відносно викладеного прокурором в «уточненій» позовній заяві клопотання про поновлення строку для подання до суду заяви про усунення недоліків суд зазначає наступне.
Ухвалою від 14.04.2020 судом прокурору був наданий (встановлений) строк для усунення недоліків первинної позовної заяви - по 04.05.2020 включно.
Заява прокурора від 07.05.2020 №34-2186вих-20 із додатками згідно відбитка календарного штемпеля на поштовому конверті була здана до органу поштового зв'язку 08.05.2020.
Перш за все суд зауважує, що відповідно ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Частиною 6 цієї статті встановлено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Тобто строки встановлені законом можуть бути поновлені, а встановлені судом - продовжені.
З викладеного випливає, що встановлений судом в ухвалі від 14.04.2020 строк для усунення недоліків позовної заяви (по 04.05.2020 включно) у принципі не може бути поновлений, як про це просить прокурор, а може бути виключно продовжений судом за наявності відповідних підстав.
З огляду на що вказане клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Водночас суд ураховує, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, зокрема, внесено зміни до ГПК України та доповнено розділ X «Прикінцеві положення» пунктом 4 такого змісту: «п.4.Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
При встановленні строку на усунення недоліків суд керувався, зокрема, тим, що на момент постановлення ухвали від 14.04.2020 карантин, передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 (зі наступними змінами) було установлено на усій території України з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211, зокрема, у пункті 1 цифри і слово « 24 квітня» замінено цифрами і словом « 11 травня», тобто карантин був продовжений до 11.05.2020.
Таким чином, усунення прокурором виявлених судом недоліків позовної заяви та подання до суду заяви про усунення недоліків відбулося у період дії карантину пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Дана обставина у сукупності із наведеними приписами Прикінцевих положень ГПК України щодо неможливості встановлення у судових рішеннях строків (у тому числі і процесуальних), менших ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, свідчить про те, що установлений судом в ухвалі від 14.04.2020 строк для усунення недоліків позовної заяви був пропущений прокурором з поважних причин.
З огляду на викладене вказаний строк підлягає продовженню з ініціативи суду по день фактичного подання прокурором до органу поштового зв'язку (08.05.2020) заяви про усунення недоліків.
Дослідивши заяву прокурора про усуненні недоліків у сукупності із доданою до неї «уточненою» позовною заявою, суд зазначає наступне.
У заяві про усунення недоліків від 07.05.2020 №34-2186вих-20 прокурор указує , що після подання позову ним встановлено факт укладення 02.03.2020 Великоцькою сільською радою з ТОВ «Великоцкое» договорів оренди землі на земельні ділянки, що є «предметом раніше поданої позовної заяви», а тому є підстави змінити предмет позову, з огляду на що прокурором підготовлено «уточнену» позовну заяву.
Зі змісту «уточненої» позовної заяви вбачається, що прокурором до вимог його первинної позовної заяви від 08.04.2020 про повернення земельних ділянок, строк договору оренди яких закінчився у 2016 році, додатково заявлені позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди цих земельних ділянок, укладених 02.03.2020. Підставою для визнання зазначених договорів недійсними прокурором визначені обставини їх укладення без проведення торгів (аукціону) всупереч приписам ст.ст.134, 135 Земельного кодексу України.
Надаючи юридичну оцінку «уточненої» позовної заяви прокурора від 07.05.2020 №342187вих-20, суд вважає за необхідне застосувати підхід, визначений у підпункті 3.11 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відповідно до якого ГПК, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
При цьому відповідно до абзаців 4-5 пп.3.12 п.3 вказаної постанови пленуму Вищого господарського суду України під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Застосовуючи наведене до змісту «уточненої» позовної заяви прокурора, суд приходить до висновку, що у ній не відбувається зміна предмету первинного позову від 08.04.2020, як про це зазначено прокурором у заяві про усунення недоліків від 07.05.2020.
За оцінкою суду у даному випадку до позовної вимоги первинної позовної заяви від 08.04.2020 про повернення земельних ділянок за наслідками спливу строку їх оренди заявлено додаткову самостійну позовну вимогу про визнання недійсними договорів оренди цих земельних ділянок з підстав порушення приписів земельного законодавства під час їх укладення.
Отже суд приходить до висновку, що прокурором фактично заявлено ще один позов, із окремим предметом і підставами, відмінними від первинного позову.
При чому ці дві позовні вимоги не є основною та похідною по відношенню одна до одної, вони не пов'язані між собою ані підставою їх виникнення, ані поданими прокурором доказами на їх обґрунтування, що відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України виключає можливість їх об'єднання в одній позовній заяві.
Суд наголошує, що порядок пред'явлення позовів чітко визначений ГПК України і передбачає подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді (ч.1ст.171 ГПК України).
Водночас, відповідно до ч.ч.1-3 ст.6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Частиною 1 ст.32 ГПК України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Суд зазначає, що внаслідок заявлення прокурором ще одного позову в «уточненій» позовній заяві та у якості додатка до заяви про усунення недоліків від 07.05.2020 №34-2186вих-20, визначення судді для розгляду цього позову відповідно до Протоколу від 12.05.2020 відбулось шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, а не за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
На підставі наведеного суд вважає, що звернення прокурора з окремим позовом про визнання недійсними договорів оренди землі шляхом заявлення такої позовної вимоги в «уточненій» позовній заяві, поданій в порядку усунення недоліків первинної позовної заяви, порушує встановлений процесуальним законом порядок подання позовів та визначення складу суду для їх розгляду.
Крім того, відповідно до абзаців 2, 3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Суд констатує, що прокурором не подані документальні підтвердження того, що він на виконання наведених приписів Закону України «Про прокуратуру» попередньо, до звернення до суду із позовними вимогами про визнання недійсними договорів оренди землі від 02.03.2020, повідомив про це Великоцьку сільську раду, як суб'єкта владних повноважень, визначеного прокурором у якості позивача.
Викладена обставина виключає можливість підтвердження судом наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі позивача - Великоцької сільської ради за позовними вимогами про визнання недійсними договорів оренди землі від 02.03.2020.
Внаслідок цього суд приходить до висновку про відсутність на даний момент підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави особі Великоцької сільської ради із таким позовом.
Пунктом 4 ч.5 ст.174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необхідність повернення прокурору «уточненої» позовної заяви від 07.05.2020 №34-2187 вих-20 як такої, що містить нову позовну вимогу про визнання недійсними договорів оренди землі від 02.03.2020.
При цьому суд звертає увагу прокурора, що викладене не позбавляє його права на звернення з окремою позовною заявою про визнання недійсними договорів оренди землі від 02.03.2020 з дотриманням установленого процесуальним законом порядку.
Водночас, надаючи оцінку заяві прокурора про усуненні недоліків у сукупності із доданою до неї «уточненою» позовною заявою в контексті виконання вимог ухвали суду від 14.04.2020 щодо усунення недоліків первинної позовної заяви від 08.04.2020, суд приходить до висновку, що прокурором зазначені недоліки були усунуті.
Зокрема, прокурором наведено норму Закону України «Про місцеве самоврядування», якою Великоцьку сільську раду наділено повноваженнями щодо звернення з позовами до господарського суду. Зазначено ціну позову за позовною вимогою про зобов'язання повернути земельні ділянки внаслідок спливу строку їх оренди (2 181 111 грн 74 коп.). Зазначено дату припинення договору оренди земельної частки (паю) від 12.04.2013. У прохальній частині «уточненої» позовної заяви зазначені площі спірних земельних ділянок. Додані докази доплати судового збору (у сумі 49 532 грн 68 коп.). Подані докази на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на підписання позовної заяви у якості в.о. керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області.
Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали позовної заяви у сукупності із заявою про усунення недоліків та доданою до нею «уточненою» позовною заявою, господарський суд приходить до висновку, що вони відповідають вимогам ст.ст.162-164 ГПК України; підстав для їх повернення чи відмови у відкритті провадження в частині вимоги про зобов'язання відповідача повернути земельні ділянки позивачеві не встановлено.
Відтак, подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви виконуючого обов'язки керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області від 08.04.2020 №34-1727вих-20 до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).
Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Таким чином, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва керівником Старобільської місцевої прокуратури інтересів держави в особі позивача - Великоцької сільської ради, з наведеними позовними вимогами, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За приписами ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
На думку господарського суду з наведених положень законодавства випливає, що Великоцька сільська рада могла самостійно звернутися до суду із позовом до відповідача з вимогами про зобов'язання повернути спірні земельні ділянки з огляду на закінчення строку їх оренди.
Суд відзначає, що не зважаючи на наявність у Великоцької сільської ради повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом вона протягом тривалого часу не вжила заходів щодо звернення з позовом до суду.
Суд зауважує, що сам факт незвернення Великоцької сільської ради Сватівського району Луганської області з цим позовом до суду свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо повернення спірних земельних ділянок.
Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.10.2019 (справа №903/129/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.
Вимога щодо попереднього повідомлення Великоцької сільської ради про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з позовом про зобов'язання відповідача повернути земельні ділянки позивачеві виконана прокурором, що підтверджується повідомленням від 07.04.2020 №34-1691 вих20.
За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, що позивачем не вжито заходів, спрямованих на повернення спірних земельних ділянок, та наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до п.8 ч.4 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 051 000 грн 00 коп.).
Ураховуючи те, що ціна позову за вимогою про зобов'язання відповідача повернути позивачеві земельні ділянки визначається їх вартістю та складає 2 181 111 грн 74 коп., дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Частиною 8 ст.165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Водночас суд бере до уваги, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, зокрема, внесено зміни до ГПК України та доповнено розділ X «Прикінцеві положення» пунктом 4 такого змісту: «п.4.Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Зазначений карантин відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2» (з наступними змінами) установлено на усій території України з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.
У той же час п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, ІНФОРМАЦІЯ_2 -CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м.Києва, м.Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2».
З урахуванням наведеного встановлений судом строк для подання відзиву на позов не може бути меншим ніж строк зазначеного карантину.
Водночас суд зауважує, що викладене не позбавляє сторін подати відзив на позов прокурора раніше.
Керуючись ст.ст.12, 119, 120, 121, 174, 176, 177, 181, 182, 232 - 234, п.4 розділу X ГПК України, п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (з наступними змінами) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2», п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS ІНФОРМАЦІЯ_1 CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», суд
1. Клопотання керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області про поновлення строку для подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви відхилити.
2. Продовжити керівнику Старобільської місцевої прокуратури Луганської області строк для подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви по дату її фактичного подання - 08.05.2020.
3. Підтвердити підстави представництва керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі позивача - Великоцької сільської ради, з позовними вимогами до ТОВ «Великоцкое» про зобов'язання повернуті позивачеві земельні ділянки комунальної форми власності №4422881100:09:005:0041 площею 10,66 га, №4422881100:09:005:0042 площею 10,80 га, №422881100:09:005:0044 площею 9,10 га, №4422881100:09:005:0045 площею 9,23 га, №4422881100:09:005:0046 площею 11,3 га, №4422881100:09:005:0015 площею 10,22 га, №4422881100:10:007:0018 площею 8,89 га, №4422881100:10:007:0019 площею 12,54 га, №4422881100:10:010:0006 площею 8,46 га.
4. Прийняти позовну заяву прокурора від 08.04.2020 №34-1727вих-20 до розгляду та відкрити провадження у справі.
5. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
6. Підготовче засідання призначити на 24 червня 2020 року о 12 год. 00 хв.
7. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м.Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №108.
8. Явку представників сторін та прокурора визнати необов'язковою.
9. Повернути керівнику Старобільської місцевої прокуратури Луганської області «уточнену» позовну заяву від 07.05.2020 №34-2187вих-20 на 22-ох аркушах та додані до неї копії договорів оренди землі від 02.03.2020; Інформацію з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, всього на 76-ти аркушах.ПРОВЕРЬТЕ КОЛИЧЕСТВО
10. Встановити позивачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали чи з дня закінчення карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) та продовженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», в залежності від того, яка з цих подій наступить пізніше. У випадку подання позивачем відзиву подати суду докази його надіслання (надання) прокурору та відповідачу з усіма додатками.
11. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали чи з дня закінчення карантину, запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) та продовженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», в залежності від того, яка з цих подій наступить пізніше. У випадку подання відповідачем відзиву подати суду докази його надіслання (надання) прокурору та позивачу з усіма додатками.
12. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
13. Звернути увагу відповідача, що він повинен подати суду докази разом з поданням відзиву (ч.3 ст.80 ГПК України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (відповідно до ст.178 ГПК України).
14. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до п.5.27 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; підпис такої особи засвідчується відбитком печатки підприємства, установи, організації (за наявності); засвідчуватись має кожна сторінка документу.
15. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).
16. Звернути увагу учасників справи на порядок подання доказів, встановлений у ст.80 ГПК України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи. У випадку неможливості учасником справи самостійно надати докази - він вправі подати клопотання про витребування доказів судом у строки, встановлені у ч.ч.2, 3 ст.80 ГПК України (ч.1 ст.81 ГПК України).
17. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
Відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 28.05.2020; в частині відмови прокурору у поновленні строку для подання заяви про усунення недоліків позовної заяви та повернення прокурору «уточненої» позовної заяви від 07.05.2020 №34-2187 вих-20 ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Інформацію у справі можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/sud5014.
Відповідно до п.4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С. Смола