ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.05.2020Справа № 910/3699/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін
за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129)
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5)
про стягнення збитків
12 березня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (позивач) надійшла позовна заява №09/83 від 02.03.2020 року до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (відповідач) про стягнення збитків. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача виникли збитки внаслідок незбереження вантажу при перевезенні його відповідачем.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2020 року було прийнято справу №910/3699/20 до провадження, судове засідання призначено на 01.04.2020 року об 11:20 год. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2020 року було здійснено перехід в письмове провадження.
Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
30.04.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, який був приєднаний судом до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
03.07.2019 року між BASIS Trade AG, як Продавцем, та ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА», як
Покупцем був укладений Контракт № BASIS-ILYICH 01-19, а також Специфікація (Додаток № 5 до Контракту).
На виконання умов вищевказаної Специфікації та умов вказаного Контракту, згідно договору перевезення, оформленого залізничною накладною № 40212714 від 24.09.2019 року на адресу Позивача (одержувач вантажу, графа « 4» залізничної накладної) надійшов вантаж - антрацит, вугілля антрацит марки AM (13-25) насипом (графа « 20» накладної), вантажовідправник (графа « 1» накладної) - ТОВ «МЕТ1НВЕСТ-ШІППІНГ», в тому числі у вагонах №№ 60520434, 55339923, 62256722, 56108160, 55590012, 53509303, 60724747 з ознаками незбереженого перевезення.
Згідно ст. 307 ГК України, ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт", розділу 1 Правил планування перевезень вантажів та ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах.
Статтею 914 ЦК України встановлено, що перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір про організацію перевезень вантажів за формою, наведеною у додатку 1 до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085. У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов'язань.
Перевезення здійснювалось згідно умов договору № 00039/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018 року, укладеного між ПАТ «Українська залізниця» та ПРАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізничним транспортом послуги ПАТ «Українська залізниця».
Відповідно до п. 1.1 договору, предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому, та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно п. 2.3.2 договору, Перевізник зобов'язаний приймати до перевезення та вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації АС «МЕСПЛАН», доставляти вантаж до станції призначення та надавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до п. 110 Статуту залізниць (затверджений Постановою кабінету Міністрів України «Про затвердження Статуту залізниць України» № 457 від 06.04.1998 року) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
27.09.2020 року на станції Асланове Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485002/1131 про недостачу вантажу в вагоні № 60520434 в кількості 18 800 кг, про що в залізничній накладній № 40212714 (в графі « 42») зроблено відповідну відмітку про складання комерційного акта.
З комерційного акта № 485002/1131 (розділи Г, Д) вбачається, що фактична маса брутто вагона склала 72 800 кг, тара - 23 600 кг, маса нетто - 49 200 кг, що менше за документ на 18 800 кг.
При комерційному огляді виявлено: первісне навантаження у вагоні та маркування не проглядається. По документу вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, над 1-7 люками є виїмка розміром 12 000 мм х 2 800 мм х 1 000 мм в глиб вагону, що відповідає попутному акту з/ф № 37049 від 27.09.19 р. ст. Волноваха Дон.зал. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась.
27.09.2019 року на станції Асланове Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485002/1132 про недостачу вантажу в вагоні № 55339923 в кількості 11 750 кг, про що в залізничній накладній № 40212714 (в графі « 42») зроблено відповідну відмітку про складання комерційного акту.
З комерційного акта № 485002/1132 (розділи Г, Д) вбачається, що фактична маса брутто вагона склала 77 800 кг, тара - 23 400 кг, маса нетто - 54 400 кг, що менше за документ на 11 750 кг.
При комерційному огляді виявлено: первісне навантаження у вагоні та маркування не проглядається. По документу вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, над 1-7 люками є виїмка розміром 12 000 мм х 2 800 мм х 800 мм в глиб вагону, що відповідає попутному акту з/ф № 37050 від 27.09.19 р. ст. Волноваха Дон.зал. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась.
27.09.2019 року на станції Асланове Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485002/1133 про недостачу вантажу в вагоні № 62256722 в кількості 11 800 кг, про що в залізничній накладній № 40212714 (в графі « 42») зроблено відповідну відмітку про складання комерційного акту.
З комерційного акта № 485002/1133 (розділи Г, Д) вбачається, що фактична маса брутто вагона склала 78 800 кг, тара - 23 400 кг, маса нетто - 55 400 кг, що менше за документ на 11 800 кг.
При комерційному огляді виявлено: первісне навантаження у вагоні та маркування не проглядається. По документу вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, над 1-7 люками є виїмка розміром 12 000 мм х 2 800 мм х 800 мм в глиб вагону, що відповідає попутному акту з/ф № 37051 від 27.09.19 р. ст. Волноваха Дон.зал. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась.
27.09.2019 року на станції Асланове Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485002/1134 про недостачу вантажу в вагоні № 56108160 в кількості 21 200 кг, про що в залізничній накладній № 40212714 (в графі « 42») зроблено відповідну відмітку про складання комерційного акта.
З комерційного акта № 485002/1134 (розділи Г, Д) вбачається, що фактична маса брутто вагона склала 70 000 кг, тара - 23 200 кг, маса нетто - 46 800 кг, що менше за документ на 21 200 кг.
При комерційному огляді виявлено: первісне навантаження у вагоні та маркування не проглядається. По документу вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, над 1-7 люками є виїмка розміром 12 000 мм х 2 800 мм х 1 200 мм в глиб вагону, що відповідає попутному акту з/ф № 37052 від 27.09.19 р. ст. Волноваха Дон.зал. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась.
27.09.2019 року на станції Асланове Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485002/1135 про недостачу вантажу в вагоні № 55590012 в кількості 13 550 кг, про що в залізничній накладній № 40212714 (в графі « 42») зроблено відповідну відмітку про складання комерційного акта.
З комерційного акта № 485002/1135 (розділи Г, Д) вбачається, що фактична маса брутто вагона склала 79 200 кг, тара - 23 600 кг, маса нетто - 55 600 кг, що менше за документ на 13 550 кг.
При комерційному огляді виявлено: первісне навантаження у вагоні та маркування не проглядається. По документу вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, праворуч, над 2-7 люками є виїмка розміром 9 000 мм х 2 000 мм х 1 000 мм в глиб вагону, що відповідає попутному акту з/ф № 37054 від 27.09.19 р. ст. Волноваха Дон.зал. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась.
27.09.2019 року на станції Асланове Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485002/1136 про недостачу вантажу в вагоні № 53509303 в кількості 3 450 кг, про що в залізничній накладній № 40212714 (в графі « 42») зроблено відповідну відмітку про складання комерційного акта.
З комерційного акта № 485002/1136 (розділи Г, Д) вбачається, що фактична маса брутто вагона склала 85 600 кг, тара - 21 800 кг, маса нетто - 63 800 кг, що менше за документ на 3 450 кг.
При комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300 мм. По документу та фактично вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, праворуч, над 5-7 люками є виїмка розміром 4 500 мм х 2 000 мм х 800 мм в глиб вагону, що відповідає попутному акту з/ф № 37055 від 27.09.19 р. ст. Волноваха Дон.зал. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась.
27.09.2019 року на станції Асланове Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485002/1137 про недостачу вантажу в вагоні № 60724747 в кількості 11 250 кг, про що в залізничній накладній № 40212714 (в графі « 42») зроблено відповідну відмітку про складання комерційного акта.
З комерційного акта № 485002/1137 (розділи Г, Д) вбачається, що фактична маса брутто вагона склала 78 300 кг, тара - 23 300 кг, маса нетто - 55 000 кг, що менше за документ на 11 250 кг.
При комерційному огляді виявлено: навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300 мм. По документу та фактично вантаж марковано вапном. За рухом поїзда, над 1-5 люками є виїмка розміром 7 500 мм х 2 800 мм х 1 000 мм в глиб вагону, що відповідає попутному акту з/ф № 37056 від 27.09.19 р. ст. Волноваха Дон.зал. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. При повторному переважуванні даного вагону нестача вантажу підтвердилась.
Згідно зі ст. 2 Правил складання актів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Статтею 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Отже, обставини недостачі, які зафіксовані у вищевказаних комерційних актах, свідчать про незабезпечення залізницею збереження вантажу (кокс доменний) в процесі перевезення.
Стаття 113 Статуту залізниць України передбачає, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодженню виникли з незалежних від них причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, і усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу природної втрати вантажу під час перевезення.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів (затверджені Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масок вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні мас нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при пер норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення мас становить: 1% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, для мінерального палива, до якого відноситься антрацит.
Для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки, норми недостачі або надлишку вантажів розраховуються від маси нетто.
Відповідно до п. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і відправленого вантажу.
Кількість та вартість відправленого вантажу підтверджується комерційним (рахунком) № 1409-1 від 14.09.2019 року, згідно із яким вартість однієї тони вантажу антрацит фракції (13-25) насипом складає 146,36 євро за 1 метричну тону.
Інвойс № 1409-1 від 14.09.2019 року є повністю оплаченим Позивачем, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах № 4500089671 (1 628 964,84 євро) від 25.10.2019 року та відповідним реєстром рахунків.
Відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який п зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків за порушенням зобов'язання доказується кредитором.
За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господ діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Пунктом 114 (п.п.а) Статуту залізниць визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Отже, вартість недостачі вантажу, що перевозився у вагоні № 60520434 розраховано виходячи з такого: вага нетто згідно з даними накладної та комерційного акта № 485002/1131 в вагоні № 6 складає 68 000 кг, фактично виявилось - 49 200 кг, що менше документа на 18 800 кг; 68 000 кг х 1% (природні втрати) = 680,00 кг (сума норми природної втрати вантажу).
Недостача вантажу з урахуванням природних втрат становить: 18 800 кг - 680 кг = 18 120 кг (18,120 т); 18,120 т * 146,36 євро = 2 652,04 євро.
Вартість недостачі вантажу, що перевозився у вагоні № 55339923 розраховано виходячи з такого: вага нетто згідно з даними накладної та комерційного акту № 485002/1132 в вагоні № 5; складає 66 150 кг, фактично виявилось - 54 400 кг, що менше документа на 11 750 кг;
66 150 кг х 1% (природні втрати) = 661,50 кг (сума норми природної втрати вантажу).
Недостача вантажу з урахуванням природних втрат становить:
11 750 кг-661,50 кг = 11088,50 кг (11,0885 т);
11,0885 т * 146,36 євро = 1 622,91 євро.
Вартість недостачі вантажу, що перевозився у вагоні № 62256722 розраховується виходячи з такого: вага нетто згідно даних накладної та комерційного акту № 485002/1133 в вагоні № 62256722 складає 67 200 кг, фактично виявилось - 55 400 кг, що менше документу на 11 800 кг; 200 кг х 1% (природні втрати) = 672 кг (сума норми природної втрати вантажу).
Недостача вантажу з урахуванням природних втрат становить: 11 800 кг - 672 кг = 11 128 кг (11,128 т); 11,128 т * 146,36 євро = 1 628,69 євро.
Вартість недостачі вантажу, що перевозився у вагоні № 56108160 розраховується виходячи з такого: вага нетто згідно даних накладної та комерційного акту № 485002/1134 в вагоні № 56108160 складає 68 000 кг, фактично виявилось - 46 800 кг, що менше документу на 21 200 кг; 68 000 кг х 1% (природні втрати) = 680 кг (сума норми природної втрати вантажу).
Недостача вантажу з урахуванням природних втрат становить: 21 200 кг - 680 кг = 20 520 кг (20,52 т); 20,52 т * 146,36 євро = 3 003,31 євро.
Вартість недостачі вантажу, що перевозився у вагоні № 55590012 розраховується виходячи з такого: вага нетто згідно даних накладної та комерційного акту № 485002/1135 в вагоні № 55590012 складає 69 150 кг, фактично виявилось - 55 600 кг, що менше документу на 13 550 кг; 150 кг х 1% (природні втрати) = 691,50 кг (сума норми природної втрати вантажу). Недостача вантажу з урахуванням природних втрат становить: 13 550 кг - 691,50 кг = 12 858,50 кг (12,8585 т); 18,8585 т * 146,36 євро = 2 760,13 євро.
Вартість недостачі вантажу, що перевозився у вагоні № 53509303 розраховується виходячи з такого: вага нетто згідно даних накладної та комерційного акту № 485002/1136 в вагоні № 53509303 складає 67 250 кг, фактично виявилось - 63 800 кг, що менше документу на 3 450 кг; 67 250 кг х 1% (природні втрати) = 672,50 кг (сума норми природної втрати вантажу).
Недостача вантажу з урахуванням природних втрат становить:3 450 кг - 672,50 кг = 2 777,50 кг (2,7775 т); 2,7775 т * 146,36 євро = 406,51 євро.
Вартість недостачі вантажу, що перевозився у вагоні № 60724747 розраховується виходячи з такого: вага нетто згідно даних накладної та комерційного акту № 485002/1137 в вагоні № 60724747 складає 66 250 кг, фактично виявилось - 55 000 кг, що менше документу на 11 250 кг; 66 250 кг х 1% (природні втрати) = 662,50 кг (сума норми природної втрати вантажу).
Недостача вантажу з урахуванням природних втрат становить: 11 250 кг - 662,50 кг = 10 587,50 кг (10,5875 т); 10,5875 т * 146,36 євро = 1 549,59 євро.
Таким чином, загальна сума збитків Позивача, яка виникла у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні становить 13 623,18 євро (2 652,04 + 1622,91 + 1 628,69 + 3 003,31 + 2760,13 + 406,51 + 1 549,59).
Згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, визначених НБУ станом на 26.02.2020 року (https://bank.gov.ua/markets/exchangerates/?date=26.02.2020&Deriod=dailv) 26,6035 грн. за 1 євро.
Отже, сума недостачі в національній валюті складає: 13 623,18 євро * 26,6035 грн. = 362 424,27 грн.
Підпунктом 8 пункту 2 статті 16 ЦК України одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 224 ГК України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати причинені цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Вимогами статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.
У відповідності до вимог п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту залізниць України по договору перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж у пункт призначення, видати його отримувачу, та несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачі отримувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження сталося внаслідок обставин, яких залізниця не могла запобігти і усунення яких від неї не залежало.
Згідно з п. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу - одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.
Відповідно до офіційного роз'яснення, наданого Конституційним Судом України у справі №1-4/2013 від 11 липня 2013 року, до складу судових витрат, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені за послуги адвоката.
Між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» 30.03.2018 року було укладено договір №845 про надання юридичних послуг (правової допомоги), проте на підтвердження наданих послуг до матеріалів справи не було надано акта виконаних робіт, що суперечить умовам договору, а саме п.5.3 та доказів оплати наданих послуг.
Тому суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись, ст. ст. 16, 22, 611, 909, 914, 920, 924 ЦК України, ст. ст. 224, 307, 314 ГК України, ст. ст. 6, 17, 52, 110, 114, 115, 130 Статуту залізниць України, ч. 1 ст. 30, ст. 161-164 ГПК України, ст. ст. 8, 12, 23 Закону України "Про залізничний транспорт" суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь ПРИВАТНОГО АКЦИОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) суму збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні за залізничною накладною № 40212714 у вагонах №№ 60520434, 55339923, 62256722, 56108160, 55590012, 53509303, 60724747 в розмірі 362 424,27 грн., судовий збір у сумі 5436, 36,00 грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19 )".
Повне рішення складено 20.05.2020 р.
Суддя М.В. Данилова