печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20449/20-к
21 травня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 (шляхом участі у відеоконференції з Жовтневим районним судом м. Харкова), процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням прокурора військової прокуратури Київського гарнізону лейтенанта юстиції ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42018110330000034 від 05 липня 2018 року ОСОБА_3 ,
21.05.2020 прокурор військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що у провадженні Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві пперебувають матеріали кримінального провадження №42018110330000034 від 05.07.2018 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 361-2, ч. ч. 2, 3 ст. 362 ч. 3 ст. 368 КК України.
Обгрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що на даний момент у кримінальному провадженні виконуються вимоги ст. 290 КПК України. Водночас до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час відносно підозрюваного ОСОБА_3 , а саме до 25.05.2020, не видається за можливе виконати вимоги ст. 290 КПК України - скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід не зменшилися та продовжують існувати.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, позицію підозрюваного та захисника щодо клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, судовим розглядом встановлено, 24.12.2019 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
25.12.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 361-2 КК України.
19.05.2020 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 361-2, ч. ч. 2, 3 ст. 362, ч. 3 ст. 368 КК України.
26.12.2019 до підозрюваного ОСОБА_3 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24.02.2020 включно, з правом внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576 300 грн, заставу останнім не внесено.
20.02.2020 Київським апеляційним судом (справа № 11-сс/824/835/2020) задоволено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , якою скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та одночасно застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 22.02.2020.
21.02.2020 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному ОСОБА_3 , в період часу з 22.00 год. по 06.00 год. наступного дня, до 25.03.2020.
19.03.2020 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби, строком до 17.05.2020 включно.
14.05.2020 Печерським районним судом м. Києва продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год. по 06.00 год. наступної доби, строком до 25.05.2020 включно.
19.05.2020, в порядку ч. 1 ст. 290 КПК України підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Строк дії домашнього арешту та обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3 закінчується 25.05.2020.
З викладеного вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, на даний момент виконуються вимоги ст. 290 КПК України, а саме надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:
- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст.177КПК України, а саме враховуючи те, що ОСОБА_3 , користуючись займаною посадою, налагодженими зв'язками та здобутими знайомствами, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового слідства, через прохання, погрози або іншим шляхом щодо знищення, приховання або спотворення документів, матеріальних носіїв інформації, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_3 при вчиненні кримільнальних правопорушень вживав заходів щодо прикриття своєї незаконної діяльності, маскуючи свої дії за допомогою мобільного додатку «Telegram», який дозволяє здійснювати спілкування та пересилання інформації, не розкриваючи ознак засобу зв'язку, за допомогою якого здійснюється спілкування (номер телефону тощо), тобто існують обґрунтовані ризики знищення приховування або спотворення віддаленим доступом до інформації, яка зберігається в електронному вигляді у мобільних додатках, на електронній пошті, тощо. Окрім того, в більшості своєї трудової діяльності останній являвся оперативними працівником, а також займав посади слідчого правоохоронного органу, а отже, є обізнаним у формах та методах слідчої та оперативно-розшукової діяльності;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177КПК України, оскільки наявні підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які вже були допитані в якості свідків у кримінальному проваджені, так і на тих осіб, які встановлюються, яким відомо або можливо відомо про протиправні дії ОСОБА_3 або, які могли діяти спільно з останнім; також, наразі встановлюються дані про можливу причетність вказаних осіб до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, підозрюваний не будучи тимчасово позбавлений волі, зможе вчинювати тиск на можливих свідків у даному кримінальному провадженні, з метою приховання своєї злочинної діяльності;
- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, враховуючи, що злочинна діяльність ОСОБА_3 пов'язана із збутом невизначеному колу осіб, інформації, що мітиться у інформаційно-телекомунікаційних системах, мала системний, тривалий характер, то він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_3 , ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані які характеризують особу, а також, те що на даний досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та виконуються вимоги ст. 290 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити до підозрюваного, передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто одночасно буде забезпечено виконання цілей кримінального провадження та дотримано права особи підозрюваного, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 22:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, до 19 липня 2020 року включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_3 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або до процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні за вимогою, а також до слідчого судді, суду;
- здати слідчому або прокурору у кримінальному провадженні на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1