СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-з/759/91/20
ун. № 759/8287/20
27 травня 2020 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Войтенко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею (кв.м.) 48, 9, житловою площею (кв.м.) 33,9, яка належить ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження квартири, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту та шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), що знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах заявленої до стягнення суми позовних вимог, судового збору і витрат на правничу допомогу - 46122,63 грн.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що він, враховуючи вимоги статті 152 Цивільногопроцесуального кодексу України, має намір протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову пред'явити позов до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП. Відповідно до Звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного траспортного засобу, вартість матеріального збитку складає 850 873,92 грн. (вісімсот п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 92 коп), а тому є значним розміром грошових коштів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 не визнає себе винним у скоєному правопорушенні, уникає відшкодовання матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому існує реальна загроза того, що належне відповідачу майно може бути відчужено з метою ухилення від виконання можливого судового рішення при задоволенні позову. А тому, для попередження потенційних труднощів у подальшову виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, є необхідність щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Вказану заяву було передано до провадження головуючому судді 26.05.2020.
Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Стаття 150 ЦПК України, передбачає, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Статтею 150 ч. 3 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Так, вбачається, що в даному випадку заявник просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею (кв.м.) 48, 9, житловою площею (кв.м.) 33,9, яка належить ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження квартири, внесення у відповідний реєстр відомостей про накладення арешту та грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у банківських установах, які будуть виявлені під час виконання ухвали про забезпечення позову. При цьому заявником не надано доказів на підтвердження належності вищевказаної квартири ОСОБА_2 , а також відсутні будь-які докази щодо її вартості. Щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у банківських установах, завником не доведено наявність у відповідача таких рахунків.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви, оскільки заявником не доведено, що заявлені вимоги є співмірними даному виду забезпечення позову. Також, ОСОБА_1 не надав належних доказів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення його позову.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, -
В задоволенні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ю.В. Войтенко