ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6516/20
провадження № 2-о/753/355/20
"04" травня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Цимбал І.К.
при секретарі - Остапчук М.М.
з участю сторін: заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
заінтересованої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису -
22.04.2020 заявник звернувся до суду з заявою, про видачу обмежувального припису, посилаючись на те, що заінтересована особа є колишньою дружиною останнього від якого у них є спільний малолітній син. На підставі судового рішення місце проживання дитини визначено із заінтересованою особою. У колишнього подружжя постійно виникають спірні питання з приводу участі в утриманні дитини на участі у вихованні малолітнього сина батьком. Так, заявник зазначає, що колишня дружина чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, не повідомляє його про місце перебування сина тощо, у зв'язку з чим заявник вимушений був встановити на мобільний телефон сина мобільний додаток з категорії «батьківський контроль» під назвою « Где мои дети ». Після встановлення зазначеного додатку заявником було встановлено, що колишня дружина чинить по відношенню до дитини психологічне насильство, зокрема постійно принижує його честь і гідність, використовуючи по відношенню до сина нецензурну лайку, погрози фізичною розправою, що негативно впливає на психологічний розвиток дитини. Крім того, колишня дружина розповідає у непристойний спосіб дитині про свої сексуальні бажання, в аморальний спосіб, веде з дитиною розмови про статеві органи. В результаті таких протиправних дій заінтересованої особи дитина перебуває у пригніченому стані, в останньої виникають думки про смерть. Враховуючи наведене, заявник просить обмежити спілкування заінтересованої особи з дитиною на шість місяців шляхом передачі її для проживання за місцем проживання заявника, а на час карантину за місцем проживання матері останнього. Заявник зазначає, що такий спосіб захисту дитини є найбільш ефективним до вирішення питання про визначення місця проживання дитини з батьком, про що останній найближчим часом звертатиметься до суду з відповідним позовом. Заявник зазначає, що заінтересована особа, дізнавшись про встановлення вище вказаного мобільного додатку на телефон дитини, видалила останній і заявник втратив можливість відслідковувати, що відбувається в подальшому з дитиною, проте є очевидним, що така негативна поведінка заявника не змінилась.
В судовому засіданні заявник та представник останнього заяву підтримали, просили задовольнити.
Заінтересована особа пояснила, що дійсно з її боку мало місце психологічне насильство по відношенню до дитини, що вона наразі усвідомлює, проте такі дії мали тимчасовий характер, пов'язаний з тим, що на неї покладений фактично весь тягар по утриманню та вихованню дитини, оскільки заявник належним чином не виконує свої батьківські обов'язки. Крім того, така її поведінка зумовлена постійним психологічним тиском заявника на неї. Наразі, будь які прояви психологічного насилля з її боку по відношенню до дитини відсутні. Заінтересована особа зазначає про те, що вона відшукує інші способи спілкування з сином, якому з нею краще ніж з батьком, тому що останній є агресивною людиною і саме його поведінка негативно впливає на розвиток та виховання дитини. Крім того, заінтересована особа зазначила, що видалила з мобільного телефону мобільний додаток встановлений заявником, оскільки не має можливості відслідковувати все те, що і заявник, коли дитина перебуває з останнім, що на її думку є несправедливим.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.
Заявник та заінтересована особа перебували у зареєстрованому шлюбу з 05.08.2011, який було розірвано на підставі судового рішення 23.12.2015. Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого на підставі вказаного судового рішення було визначено з заінтересованою особою /а.с. 23 - 30/.
Згідно роздруківки з електронного носія, а також з самого електронного носія , який частково було прослухано в судовому засіданні, вбачається, що заінтересована особа в період часу з липня 2019 року до 11 квітня 2020 рік, в той час коли на мобільному телефоні дитини заявника та заінтересованої особи був встановлений заявником мобільний додаток з категорії «батьківський контроль» під назвою « Где мои дети », що не заперечувалось та визнано учасниками процесу, заінтересована особа вчиняла по відношенню до дитини психологічне насильство, що сама і визнала в судовому засіданні. Так, при спілкуванні з дитиною заінтересована особа, систематично використовувала нецензурну лайку, зокрема і по відношенню до дитини, образи, приниження, крики, погрози застосування фізичного насильства, внаслідок чого дитина плакала та виявляла бажання померти. Також, заінтересована особа в аморальний спосіб вела розмови з дитиною про статеві органи, розповідала про свої власні сексуальні бажання. Зазначені докази повністю підтверджують доводи заявника зазначені у заяві.
Згідно п. п. 2, 3, 6, 7, 8, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно п.п. 2, 4, 7, ст. 3 Закону України Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною;заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
У заяві про видачу обмежувального припису, заявником визначений захід тимчасового обмеження, який не передбачений ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», а саме передати дитину на час дії обмежувального припису батькові для проживання у матері батька (заявника), а в подальшому за місцем проживання батька (заявника). При чому заявник в судовому засіданні зазначив, що обмежувати заінтересовану особу у спілкуванні з дитиною у будь-який спосіб, заявник не має наміру. Таким чином, суд вважає, що заявником обраний не вірний спосіб захисту. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що місце проживання дитини визначено із заінтересованою особою на підставі судового рішення, у зв'язку з чим за наявності відповідних підстав належним способом захисту буде звернення до суду з позовом згідно ст. 170 СК України.
Керуючись ст. ст. 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 133, 141, 242, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 350-5, 350-6, 350-8, 354 ЦПК України -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 про видачу обмежувального припису - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 08.05.2020.
Головуючий: