Справа № 752/26041/18
Провадження № 2/752/1239/20
Іменем України
(заочне)
30.01.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,
за участю секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» про стягнення коштів за невиконання рішення суду, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 403567,00 грн. та судові витрати, з урахуванням уточнених вимог просить стягнути з відповідача 429679,00 грн.
В обґрунтування позову позивач вказував, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.10.2016 року вирішено стягнути на користь позивача з Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» 300240,00 грн., яке на час подання позову не виконане.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить з урахуванням уточнених вимог просить стягнути з відповідача 429679,00 грн., на підставі ст. 625 ЦПК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.01.2019 року відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач в судове засіданні не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що уточнені вимоги позовної заяви підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в підготовче та судове засідання не з'явився, про дату і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не надав.
Згідно ст. 280 ЦПК України суд вважає, що справу слід слухати за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, з постановленням заочного рішення.
Як встановлено судом, 18.10.2016 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва (справа № 752/11553/16-ц) позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні та компенсації за невикористану відпустку задоволено. Вирішено стягнути з Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та заробітну плату за затримки по розрахунку при звільнення у розмірі 261033 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 300240 грн.; стягнути з Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4503 грн. 60 коп.
Як зазначено позивачем, 12.01.2017 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення. При цьому з 21.03.2017 року відповідач перебуває у стані припинення шляхом його ліквідації.
Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 625 ЦК України, розміщена в розділі «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та поширює свою дію на всі види зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Частиною другою статті 625 ЦК України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України, відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.
Передбачена статтею 625 ЦК України, норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.
У справі, яка переглядається, спір виник у зв'язку з тривалим, на думку позивача, невиконанням рішення суду про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні та компенсації за невикористану відпустку.
Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Аналогічна позиція висловлена в Постанові ВСУ від 20.01.2016 року у справі №6-2759цс15.
Отже, правові підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
В позовних вимогах ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Укоопспілки «Проектний інститут «Укооппроект» про стягнення коштів за невиконання рішення суду - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя : Ю.Ю. Мазур