Єдиний унікальний номер:448/624/20
Провадження № 2-а/448/69/20
Іменем України
27.05.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі Керницькій Л.М.,
за участю представника позивача Антоніва В.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
та перекладача Синиці І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська справу за адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) до громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію,
Представник позивача Мандзюк О. звернувся до суду із вказаним позовом, покликаючись на те, що відповідачка - громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 затримана о 17.10 год. 20.03.2020 року прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Шегині» на напрямку 510 прикордонного знаку на відстані 100м до лінії державного кордону, на території Мостиського району Львівської області, за спробу незаконного, поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Республіку Польща.
Вказує, що рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 23.03.2020р. постановлено затримати особу, яка ідентифікувала себе як громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення її ідентифікації, з подальшим поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців з моменту затримання.
Покликається на те, що відносно відповідачки Мостиським прикордонним загоном вживались заходи щодо встановлення її особи, зокрема до Посольства РФ направлено матеріали для ідентифікації відповідачки та у відповідь на звернення позивача отримано копію довідки Ф-1 на ім'я громадянки РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідачка не бажає самостійно повертатись в РФ, у неї відсутні документи, що дають право на перетин державного кордону, а також відсутні правові підстави для її перебування на території України.
Зазначає, що ч.1 статті 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що Передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію. Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію осіб» від 05.06.2013 року було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію, підписану 22.10.2012року в м.Москва.
З огляду на вищенаведене, просить суд постановити рішення про затримання відповідачки з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
В судовому засіданні представник позивача Антонів В.В. підтримав позовні вимоги, покликаючись на обставини, зазначені в позовній заяві. Просить позов задовольнити та затримати відповідачку ОСОБА_1 з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, оскільки у останньої відсутні документи, на підставі яких така може вибути з території України, відсутні законні підстави для її перебування на території України, відсутні кошти та джерело доходу на території України, а також така немає родинних зв'язків, не знає української мови та вчинила спробу перетину державного кордону України поза пунктом пропуску.
Відповідачка ОСОБА_1 судовому засіданні пояснила, що не бажає повертатися на батьківщину, жодної загрози її життю та здоров'ю там немає, із заявою про надання їй статусу біженця не зверталася. Підтвердила, що на даний час у неї відсутні документи на право в'їзду та виїзду з України та вона звернулась з відповідною заявою в посольство Німеччини для отримання підданства і очікує на відповідь.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відповідачка у справі, потрапила на територію України законним шляхом.
20.03.2020 року відповідачка була затримана прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Шегині» на напрямку 510 прикордонного знаку на відстані 100м до лінії державного кордону, на території Мостиського району Львівської області, за спробу незаконного, поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Республіку Польща.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 23.03.2020р. ухвалено затримати особу, яка ідентифікувала себе як громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення її ідентифікації, з подальшим поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців з моменту затримання.
Під час затримання відповідачка не мала при собі паспорта та іншого документа, за наявності якого можлива достовірна її ідентифікація та встановлення обставин щодо законності перебування на території України.
Позивачем вживалися заходи для встановлення особи відповідачки, в тому числі скеровувались запити щодо ідентифікації громадянки РФ до Генерального консульства РФ в м.Львові та Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ.
На даний час вжитими позивачем заходами відповідачку ідентифіковано та позивачу надано копію картки Ф-1 на ім'я громадянки РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що у відповідачки відсутні кошти на придбання квитків для повернення в країну походження, відсутні документи, що надають право для перетину державного кордону України, відсутні підстави, які дають право законно перебувати на території України, така немає родинних зв'язків на території України, не володіє українською мовою, у неї відсутні джерела для заробітку та проживання в Україні, не зверталася із заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копією рішення Мостиського районного суду Львівської області від 23.03.2020р.; копією протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 23.03.2020р.; копіями листів-запитів Мостиського прикордонного загону щодо ідентифікації громадянки РФ за №21/2335 від 25.03.2020р. та №21/3166 від 28.04.2020р., скерованих на адресу Генерального консульства РФ в м.Львові та Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ; копією картки Ф-1 на ім'я громадянки РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; іншими матеріалами справи.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
Згідно із ч.1 ст.29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.
Згідно ст.1 зазначеного Закону, реадмісія - це передача з території України або приймання на територію України іноземців та осіб без громадянства на підставах та в порядку, встановлених міжнародними договорами України.
Законом України «Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію осіб» від 05.06.2013 року було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про реадмісію, підписану 22.10.2012року в м.Москва.
Ч.1 ст.2 цієї Угоди передбачає, що компетентні органи держави запитуваної Сторони на запит компетентних органів держави запитуючої Сторони приймають назад осіб, які в'їхали на територію держави запитуючої Сторони або перебувають там з порушенням законодавства цієї держави з питань в'їзду, виїзду і перебування іноземних громадян та осіб без громадянства, якщо встановлено, що ці особи є громадянами держави запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в'їзду на територію держави запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави, або, якщо по відношенню до цих осіб прийнято рішення про відмову в наданні громадянства держави запитуючої Сторони.
Процедура реадмісії громадян передбачена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2015р. №158 «Про затвердження Інструкції про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб»
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 коштів для виїзду з території України немає, працевлаштуватись на території України теж немає змоги та не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту; має стійкий намір мігрувати в країни Європейського Союзу та Україну розглядає як транзитну країну для подальшого незаконного потрапляння до країн західної Європи.
Згідно із п.2 ч.1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, перешкоджатиме проведенню процедури реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
В ході судового розгляду встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 немає законних підстав для перебування на території України, в останньої відсутні документи, що дають право на виїзд з України, така вчиняла спробу перетнути державний кордон України з Республікою Польща поза пунктом пропуску, самостійно повертатись в РФ не бажає, тому існує ризик перешкоджання проведенню процедури її реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Крім цього, затримання відповідачки в межах прикордонного контрольованого району за спробу незаконного перетину нею державного кордону України в напрямку до країн Європейського Союзу свідчить про те, що остання порушила вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч.1 ст.29 цього ж Закону підлягає затриманню з метою забезпечення її передачі з України відповідно до міжнародного договору про реадмісію.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 241, 244, 246, 289 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Затримати громадянку Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України, достатній для виконання судового рішення, але який не може перевищувати шість місяців, починаючи з часу фактичного затримання.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст.289, п.п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Відомості про учасників справи:
Позивач: військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), місцезнаходження: вул.Я.Мудрого, 113, м.Мостиська, Львівська область, код ЄДРПОУ:14321699.
Відповідач: громадянка РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька РФ.
Суддя Ю.В. Кічак
Рішення суду набрало законної сили «___» ______________ 20__ р.
Суддя Ю.В. Кічак