21 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004213 пров. № А/857/3924/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.
з участю секретаря судового засідання: Смолинця А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Грень Н.М., час ухвалення судового рішення 16 год 09 хв у м. Львові, час складання повного судового рішення 28 лютого 2020 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК у м. Львові, Інспекція, відповідач) (треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 )), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою : АДРЕСА_1 , щодо приміщення, яке суміжне із будівлею на АДРЕСА_1 , розміщене в комплексі двоповерхової споруди перед ринком « Привокзальний », на підставі звернення від 25.01.2019 та зобов'язати Інспекцію на підставі вказаного звернення провести таку перевірку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи просить його скасувати та прийняти постанову, якою повністю задовольнити адміністративний позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що складені за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю акти перевірки не стосуються приміщення (будівлі), перевірку якого вона просила здійснити. Крім того, зазначивши, що Інспекцією на підставі заяв позивача здійснено позапланові заходи перевірки об'єкта та встановлено відсутність законних підстав для здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю відносно об'єктів, розташованих по АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що такі не є об'єктами будівництва, а є об'єктами нерухомого майна, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи. Також, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції про неможливість застосування адміністративного стягнення у зв'язку із спливом визначеного строку притягнення до адміністративної відповідальності, а також відсутність встановлення порушення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вона просила скласти акт перевірки, а не протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, зважаючи на те, що відповідачем згідно актів перевірки здійснювалась перевірка нежитлових приміщень №18, 19, 39, 40, тому суд першої інстанції не міг зробити вищезгадані висновки щодо приміщення будівлі М-1. Також, позивач звертає увагу на порушення порядку складання актів перевірки, зокрема, вказує на відсутність відмітки про надання їх примірників та підпису суб'єкта містобудування, а також відсутність відмітки про відмову від підписання, отримання акту перевірки та доказів його надсилання суб'єкту містобудування. На підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем, крім інформаційної довідки, не надано жодних інших документів, не надано звернень до органів Національної поліції, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб за інформацією та документами, необхідними для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі повноважень, передбачених п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553).
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Думича А.М., який підтримав апеляційну скаргу, представника відповідача Сапігу А.В., яка заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 12.11.2017 ОСОБА_1 було подано заяву до Львівської міської ради, у якій вона вказує на те, що є власницею нежитлового приміщення, загальною площею 263 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 , яке межує з ринком «Привокзальний». При огляді приміщення нею було встановлено, що зі сторони ринку змонтовано тимчасову споруду (сендвіч панелі) для продажу їжі швидкого приготування, що вона вважала незаконним та просила провести перевірку.
На звернення позивача Інспекція надала відповідь за №0006-5483 від 11.12.2017, в якій вказала, що ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» питання надання дозволів на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності віднесено до повноважень управління архітектури Львівської міської ради, а тому здійснення контролю за розміщенням малих архітектурних форм чи тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності не віднесено до повноважень Інспекції
02.05.2018 за результатами комісійного обстеження об'єкта за адресою : АДРЕСА_1 у складі представників Інспекції, Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції (далі ВП ГУ НП) у Львівській області, управління земельних ресурсів Львівської міської ради, Франківської районної адміністрації та представника ОСОБА_1 було складено акт про те, що об'єкт не є тимчасовою спорудою, а є об'єктом містобудування.
На підставі повторного звернення ОСОБА_1 від 15.05.2018, Інспекцією було винесено наказ №294-П від 23.05.2018 про проведення позапланової перевірки здійснення будівельних робіт на АДРЕСА_1 та направлення для проведення позапланового заходу від 23.05.2018 № 294-пп.
За результатами позапланового заходу було складено акт №11294-пп з висновком, що при виході провідного спеціаліста відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Покотила С.С. за адресою : АДРЕСА_1 здійснити перевірку відповідно до вимог п.9 Порядку №553 не було можливим, оскільки суб'єкти будівництва або їхні уповноважені представники на час проведення перевірки були відсутні.
02.07.2018 Інспекцією було видано наказ №376-п про проведення позапланової перевірки здійснення будівельних робіт на АДРЕСА_1 та направлення про проведення позапланового заходу щодо дотримання гр. ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якого складено акт №11376-пп, у розділі VI якого провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції ДАБК у м. Львові Покотилом С.С. зазначено, що за адресою : АДРЕСА_1 знаходяться нежитлові приміщення №№18, 19, 39, 40, які зареєстровані на праві приватної власності, власником яких є гр. ОСОБА_2 відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Відтак, відсутні законні підстави для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю відносно об'єктів за адресою : АДРЕСА_1 , оскільки такі не є об'єктами будівництва, а є об'єктами нерухомого майна.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на підставі заяв позивача було здійснено позапланові перевірки та встановлено відсутність законних підстав для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 є об'єктом нерухомого майна, а не об'єктом будівництва. Додатково зазначив, що в контексті положень ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI), Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №5118 від 30.09.2015 (далі - Положення про Інспекцію) та Порядку №553 архітектурно-будівельний контроль здійснюється під час виконання підготовчих та будівельних робіт та в межах певного часового проміжку часу у загальному процесі здійснення архітектурно-будівельної діяльності. Також, суд першої інстанції вказав, що правопорушення відповідачем виявлено не було, та навіть за умови виявлення такого Інспекцією не могло бути застосовано адміністративне стягнення у зв'язку із спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Згідно ст.41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Частиною третьої вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Відповідно до ч.4 ст.41 Закону №3038-VI, орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, органами Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
Згідно п.1.1 Положення про інспекцію, Інспекція ДАБК у м. Львові є виконавчим органом Львівської міської ради, що створений на підставі ухвали міської ради №4780 від 19.06.2015 «Про створення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради», Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні».
Основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до законодавства України державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності (п.2.1 Положення).
Згідно п.1 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених ст.7 Закону №3038-VI здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю : виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п.1, 2, 5, 7 Порядку №553, цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням : 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Положеннями п.9, 10, Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, органами Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
В свою чергу, ч. 5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку : 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність», архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована спеціальними нормами матеріального права, що відображені в підзаконному акті «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
Відповідно до п.7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки є : подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до п.п.1 п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Вказаними нормами конкретизовано строк здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю через призму підстав здійснення та обсягу повноважень посадових осіб, уповноважених на здійснення таких заходів контролю - передбачено широке коло підстав для перевірок на місцях будівництва об'єктів та вузьке щодо об'єктів, які перестали бути об'єктами будівництва у зв'язку із прийняттям в експлуатацію (в разі прийняття в експлуатацію за декларативним принципом - тримісячний строк на перевірку достовірності даних у поданій декларації).
Крім цього, як зазначено в п.17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Відповідно до ст.ст.38, 247, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що притягнення фізичної особи до відповідальності на підставі КУпАП можливе впродовж двох місяців з моменту завершення самочинних будівельних робіт та/або початку експлуатації, а також двох місяців з моменту виявлення правопорушення на об'єкті, на якому тривають будівельні роботи.
Як видно з матеріалів справи, згідно витягу про державну реєстрацію прав Обласного комунального підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 08.10.2012, ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ частка нежитлової будівлі літ.«М», пл.15,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , який останній придбав на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2011.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав Обласного комунального підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 02.04.2012, ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності належить Ѕ частка нежитлової будівлі літ.«М», пл.15,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , яку остання придбала на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2012.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки об'єкти за адресою : АДРЕСА_1 не є об'єктами будівництва, а є об'єктами нерухомого майна, тому відсутні підстави для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю на підставі заяв ОСОБА_1 .
Крім того, колегія суддів зазначає, що після реєстрації права власності на об'єкт нерухомості виключається можливість віднесення такого об'єкта до самочинного в силу його узаконення.
При цьому, колегія суддів вважає, що у межах розгляду даної справи адміністративним судом не може надаватись правова оцінка правомірності реєстрації права власності на вказані вище об'єкти, так як за умови наявності зареєстрованого права власності на нього, такий спір набуде приватно-правового характеру.
Підсумовуючи наведене вище та встановлені судам обставини, стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що складені за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю акти перевірки не стосуються приміщення (будівлі), перевірку якого вона просила здійснити, колегія суддів вважає такі необґрунтованими з огляду на те, що позивач не конкретизовуала у своїх заявах об'єкти, які просила перевірити відповідно до їх ідентифікаційних даних.
Колегія суддів також не бере до уваги доводи скаржника стосовно того, що вона просила скласти акт перевірки, а не протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на наступне.
Відповідно до п.15 Порядку №553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Пунктом 16 цього Порядку передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (п.17 Порядку №553).
Разом з тим, в ході проведення позапланової перевірки контролюючим органом не було виявлено будь-яких порушень.
Проте, висновки суду в цій частині не впливають на законність постановленого судом першої інстанції рішення.
Щодо інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п.29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року по справі №1.380.2019.004213 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 27.05.2020.