П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2546/19
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, (суддя Дубровна В.А., м. Херсон, повний текст рішення складений 28 січня 2020 року) по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів,-
29 листопада 2019 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 31.05.2019 року №UA508070/2019/000015/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).
Протокольною ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року замінено відповідача Митницю ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі на її правонаступника Чорноморську митницю Держмитслужби.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 був задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 31.05.2019 року №UA508070/2019/000015/2 щодо збільшення митної вартості товарів, імпортованих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ). Стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Чорноморська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 відмовити повністю.
В доводах апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції не було враховано, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості заявленого у митній декларації №UA508070/2019/000901 товару, при перевірці поданих документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості посадовою особою митного органу виявлено наступні розбіжності: у наданих до митного оформлення платіжних документах №190117/СOR/12377 від 17.01.2019 р. та 190402/СOR/45476 від 02.04.2019 р., у графі «Призначення платежу» відсутня інформація про номер рахунку - проформи або додаткової угоди, щодо яких здійснено платіж, зазначене не дає можливості ідентифікувати, чи стосується дане платіжне доручення ввезеного товару. Також згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FOB Ningbo продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Відповідно до наданого рахунку - проформи від 11.01.2019 р. №VT19005 страхування товару здійснюється покупцем. Проте, серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчить про приховування достовірності інформації щодо страхування товару. У додатково наданій декларації країни відправлення №310120190518998937 від 12.04.2019 р. у графі «Номер транспортної накладної» зазначено коносамент №S0119040351, який був виданий 18.04.2019 р., що на шість днів пізніше дати декларації країни відправлення. Отже, апелянт вважає, що у зв'язку з наявністю обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, ним прийнято оскаржуване рішення, яким митну вартість товару було скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митному органі за митною декларацією №UA807170/2019/029707 від 27.05.2019 р. Рівень митної вартості товару складає 2,28 дол. США/кг.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі… відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.01.2019 р. між продавцем компанією CIXI WENTAI MACHINERY & PARTS CO, LTD (Китай) та покупцем ФОП ОСОБА_1 укладено контракт №11012019, відповідно до якого продавець на умовах FOB Нинбо (Китай), (Инкотермс 2000) зобов'язується виготовляти та продавати підшипники у відповідності до інвойсів, узгоджених сторонами та які складають невід'ємну частину даного контракту. При цьому, покупець оплачує отримані від продавця товари за кожну одиницю товару за цінами, визначеними в інвойсі (а.с. 13-17).
Згідно Інвойсу №VT19005 від 11.01.2019 р. до контракту №11012019 продавцем компанією CIXI WENTAI MACHINERY & PARTS CO, LTD (Китай) здійснено поставку на адресу покупця ФОП ОСОБА_1 товару: корпусні підшипники, що складаються з чавунного корпусу з вмонтованими кульковими самоцентруючими підшипниками, зібрані, загально технічного призначення: UCP204 - 4000 шт., UCP205 - 6000 шт., UCP206 - 3000 шт., UCP207 - 2000 шт., UCP208 - 1000 шт., UCP210 - 300 шт., UCP212 - 100 шт., UCFL204 - 1000 шт., UCFL205 - 1000 шт., UCFL206 - 800 шт., UCF205 - 1200 шт., UCF206 - 600 шт., UCF207 - 600 шт., UCF208 - 1200 шт., UC207 - 300 шт., UC208 - 2000 шт., UC210 - 300 шт., UCPA204 - 400 шт., UCPA206 - 120 шт., UCPA207 - 120 шт., UCP201 - 797 шт., UCP202 - 792 шт., UCP203 - 798 шт. за договірною вартістю 42 844.01 доларів США (1 151 328.79 грн. по курсу 26,87257300 грн. за 1 дол. США.) (а.с. 21).
Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом та Інвойсом позивачем через представника до сектору митного оформлення митного поста «Херсон - Центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі 31.05.2019 р. було подано митну декларацію №UA508070/2019/000901, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору у сумі 42 844,01 доларів США, що в еквіваленти становить 1 151 328,790 грн. При цьому, позивачем заявлено додаткові складові митної вартості товару, нараховані до ціни договору, а саме витрати на транспортування в сумі 44 727,00 грн. (рядок 17 МД №UA508070/2019/000901) (а.с. 62).
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:
- пакувальний лист б/н від 11.01.2019 (а.с. 24);
- інвойс (рахунок - фактура) №VT19005 від 11.01.2019 р. (а.с. 21);
- автотранспортна накладна №329950 від 30.05.2019 р.;
- коносамент №S0119040351 від 18.04.2019 р. (а.с. 71);
- платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару №190117/COR/12377 від 17.01.2019 та №190402/COR/45476 від 02.04.2019 (а.с. 25-26);
- довідка про підтвердження вартості перевезення вантажу від 27.05.2019 р. (а.с. 75),
- договір про перевезення №0604/Т-2019 від 24.01.2019 р. (а.с. 64-67);
- зовнішньоекономічний договір №11012019 від 11.01.2019 р. (а.с. 68-70).
При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики та сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язковим митних процедур, зокрема:
- перевірка достовірності декларування витрат на транспортування;
- посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів;
- витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.
Так, за результатами перевірки змісту контракту №11012019 від 11.01.2019 р. та інших наданих до митного оформлення документів відповідачем було встановлено наявність у них розбіжностей та невідповідностей, внаслідок чого на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ФОП ОСОБА_1 надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
1) банківські платіжні документи, що стосуються товару;
2) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
3) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування та вартість перевезення;
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника;
6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково було надано: прайс-лист компанії продавця CIXI WENTAI MACHINERY & PARTS CO, LTD (Китай), комерційну пропозицію CIXI WENTAI MACHINERY & PARTS CO, LTD (Китай), декларацію країни відправлення №310120190518998937 від 12.04.2019 р., рахунок на оплату №247.
31.05.2019 року Митницею ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі прийнято рішення №UA508070/2019/000015/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару склала 54 713,16 доларів США, яке є предметом оскарження у даній справі.
За своїм змістом вказане рішення містить причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. У наданих до митного оформлення платіжних документах №190117/COR/12377 від 17.01.2019 та №190402/COR/45476 від 02.04.2019 року у графі «призначення платежу» відсутня інформація про номер рахунку - проформи або додаткової угоди, щодо яких здійснено платіж, зазначене не дає можливості ідентифікувати, чи стосується дане платіжне доручення ввезеного товару. Також згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FOB Ningbo продавець зобов'язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Відповідно до наданого рахунку - проформи від 11.01.2019 р. №VT19005 страхування товару здійснюється покупцем. Серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчить про приховування достовірності інформації щодо страхування товару. У додатково наданій декларації країни відправлення №310120190518998937 від 12.04.2019 р. у графі «Номер транспортної накладної» зазначено коносамент №S0119040351, який був виданий 18.04.2019 р., що на шість днів пізніше дати декларації країни відправлення.
Також зазначено, що декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням №UA508070/2019/000015/2 про коригування митної вартості товарів, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA508070/2019/000015/2 від 31.05.2019 р., оскільки позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості виходячи з обраного декларантом методу. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, при декларуванні товару за митною декларацією №UA508070/2019/000901 позивач визначив його митну вартість за основним методом, тобто виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника (а.с. 62).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу.
Зокрема, ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до гл. 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
При цьому, як було зазначено вище, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем тієї обставини, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, а саме:
- у наданих до митного оформлення платіжних документах №190117/COR/12377 від 17.01.2019 та №190402/COR/45476 від 02.04.2019 року у графі «призначення платежу» відсутня інформація про номер рахунку - проформи або додаткової угоди щодо яких здійснено платіж, що не дає можливості ідентифікувати, чи стосується дане платіжне доручення ввезеного товару;
- серед документів, наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості, відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчить про приховування достовірності інформації щодо страхування товару;
- у додатково наданій декларації країни відправлення №310120190518998937 від 12.04.2019 р. у графі «Номер транспортної накладної» зазначено коносамент №S0119040351, який був виданий 18.04.2019 р., що на шість днів пізніше дати декларації країни відправлення;
- декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Вирішуючи питання про правомірність висновку відповідача апелянта щодо відсутності у платіжних документах №190117/COR/12377 від 17.01.2019 та №190402/COR/45476 від 02.04.2019 року у графі «призначення платежу» інформація про номер рахунку - проформи або додаткової угоди щодо яких здійснено платіж, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.
Як вбачається зі змісту платіжних документів №190117/COR/12377 від 17.01.2019 та №190402/COR/45476 від 02.04.2019 року, колонка «Details of payment» (Деталі оплати) зазначено: «Prepaiment accordance contract №11012019 DD 11.01.2019 BEARINGS» (передоплата згідно контракту №11012019 від 11.01.2019 ПІДШИПНИКИ) (а.с. 25-26).
Отже, наявність вказаних відомостей у платіжних документах №190117/COR/12377 від 17.01.2019 та №190402/COR/45476 від 02.04.2019 року надавало митному органу можливість ідентифікувати, що дані платіжні доручення стосуються саме товару ввезеного на виконання умов контракту №11012019 від 11.01.2019, митне оформлення якого здійснюється за митною декларацією №UA508070/2019/000901.
Крім того, згідно п. 3.2 вказаного контракту, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі шляхом внесення 30% передоплати протягом 30 днів з дня підписання інвойсу, та сплати 70% безпосередньо перед відвантаженням товару.
З наданих позивачем платіжних документів вбачається, що передоплата у розмірі 12853,00 доларів США (що становить 30% від фактурної вартості товару 42844,01 дол. США) сплачено покупцем 17.01.2019 р., тобто протягом 30 днів з дня підписання інвойсу від 11.01.2019 р. №VT19005, а останні 70% в сумі 29 991,84 доларів США сплачено покупцем 02.04.2019 р., тобто безпосередньо перед навантаженням, яке відбулося 18.04.2019 р., що підтверджується коносаментом №S0119040351.
Загальна сума, сплачена за вказаними платіжними документами №190117/COR/12377 від 17.01.2019 та №190402/COR/45476 від 02.04.2019 року становить 42 844,84 доларів США, що узгоджується з фактурною вартістю товару, зазначеною у митній декларації № UA508070/2019/000901, а тому колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що у митного органу була наявна можливість встановити приналежність зазначених платіжних документів до товару, митне оформлення якого здійснювалося позивачем.
Вирішуючи питання про правомірність висновку відповідача/апелянта щодо твердження відсутності інформації про вартість страхування імпортованих товарів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що поставка товару, імпортованого позивачем згідно контракту від 11.01.2019 року №11012019 здійснювалась на умовах FOB порт Нінбо (Китай) за правилами Інкотермс 2000. Згідно Офіційних правил Міжнародної торговельної палати тлумачення торговельних термінів, видання МТП №560, в редакції з 01.01.2011 року, за змістом яких посилання на Інкотермс-2000 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Відповідно до Інкотермс-2000 FOB (FREE ON BOARD (...named port of shipment) - Термін «франко-борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. При цьому, ані покупець, ані продавець не містять один перед одним зобов'язань щодо здійснення страхування товару.
Отже, колегія суддів вважає помилковим твердження апелянта про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування товару, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.
Крім того слід врахувати, що для митного оформлення товару позивачем у сукупності документів було надано митному органу, зокрема, довідку ТОВ «Форвард Транс» про транспортно-експедиційні витрати від 27.05.2019 року, згідно якої страхування товару, перевезеного по коносаменту S0119040351, не здійснювалося.
Вирішуючи питання про правомірність аргументу відповідача/апелянта про те, що у декларації країни відправлення №310120190518998937 від 12.04.2019 р. зазначено коносамент №S0119040351, який був виданий 18.04.2019 р., то колегія суддів зазначає, що позивач, як покупець за контрактом №11012019 від 11.01.2019 року, не несе відповідальності за правильність заповнення митної декларації країни - відправлення, а тому питання щодо заповнення її граф не можуть бути підставою для відмови у митному оформленні товару.
Крім того, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що дата коносаменту у митній декларації країни - відправлення не впливає на визначення митної вартості товару, а тому посилання апелянтом на вказану обставину є необґрунтованим.
Вирішуючи питання про правомірність висновку відповідача щодо про ненадання ФОП ОСОБА_1 висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то суд першої інстанції правильно виходив з того, що приписами ч. 3 ст. 53 МК України передбачено обов'язок декларанта надати ряд документів, в тому числі висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, тільки у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи, що позивачем при митному оформленні товару за митною декларацією №UA508070/2019/000901 на підтвердження заявленої митної вартості товару надано Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі повний пакет документів, передбачений ч. 2 ст. 53 МК України, якими підтверджено складові митної вартості товару, тому у відповідача були відсутні правові підстави для зобов'язання ФОП ОСОБА_1 надавати будь-які додаткові документи.
Крім того, згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то «за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 27.05.2019 №UА807170/2019/029707, а саме: 2,28 дол. СІІІА/кг (числове значення митної вартості товару становить: 23997*2,28 = 54 713,16 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів: - за; ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару».
Проте, колегія суддів вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, методи визначення митної вартості тощо.
За вказаних обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Оскільки позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA508070/2019/000015/2 від 31.05.2019 р.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.
У зв'язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача №UA508070/2019/000015/2 від 31.05.2019 р. не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без урахування усіх фактичних обставин, з порушенням прав позивача.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційна скарга Чорноморської митниці Держмитслужби задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов