П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 468/256/20-а
Головуючий першої інстанції Муругов В.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Баштанка
Повний текст судового рішення складений 17.03.2020р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Кузнецової Анастасії Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
02.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Кузнецової А.О. про скасування постанови серії ЕАК №1528225 від 17.09.2019р. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та накладення штрафу у сумі 425грн.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 04.03.2020р. в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, а саме в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів - суб'єктів владних повноважень (юридичної особи за їхнім місцем роботи), а також номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреса електронної пошти сторін; необхідності уточнення підстав пред'явлення позову до службових осіб Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, які не виносили оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, не приймали як суб'єкти владних повноважень інші рішення, що можуть бути оскаржені в порядку КАС України, зокрема в порядку положень ст.ст.286-289 КУпАП; відповідно до ч.1 ст.161 КАС України не надано копій позовної заяви з доданими документами відповідно до кількості заявлених відповідачів.
16.03.2020р. на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви з доданими матеріалами та заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 17.03.2020р. повернуто позивачу позовну заяву на підставі ч.2 ст.123 КАС України, оскільки при виконанні вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не надано поважних причин поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.3, 5 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст.286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо порядку оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому, звернення позивача до вищестоящого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2019р. інспектором 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Кузнецовою А.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №1528225 про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 425грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП./а.с.33/
Позивач протягом тривалого часу звертався зі скаргами про оскарження спірної постанови ЕАК №1528225 від 17.09.2019р. до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Разом з цим, пропущення строків звернення до адміністративного суду не є безумовною підставою для застосування наслідків порушення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС.
Так, позивач в обґрунтування пропущення строку звернення до суду зазначає, що відповідь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №К-528/41/01-2020 від 07.02.2020р. ним отримано 20.02.2019р., а з позовом він звернувся 28.02.2019р., тобто ним вчинялись усі можливі активні дії, а саме альтернативні способи захисту своїх прав по оскарженню спірної постанови, у зв'язку з чим, строк звернення до суду пропущено з поважних причин.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставин пропуску строку звернення до суду, та як наслідок зроблено передчасний висновок про необхідність повернення поданої позовної заяви, чим позбавлено особу права на гарантований судовий захист.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, а право на право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати зазначеній Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (зокрема, справи «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
При цьому, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 26.12.2019р. у справі №724/716/16-а, згідно якої належним відповідачем у справах даної категорії є відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Даний недолік може бути усунуто судом шляхом залучення до участі у справі співвідповідача чи заміни відповідача в порядку ст.48 КАС України.
На підставі викладеного, відповідно до ст.320 КАС України у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.