ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2020 року м. Київ №640/11542/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у Київській області
провизнання протиправними та скасування вимог
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просила суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 вересня 2018 року №2168-25 «У» на суму 100519,50 грн., винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 грудня 2018 року №2168-25 на суму 143422,67 грн., винесену Головним управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Згідно з частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частинами першою та другою статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною п'ятою статті 94 КАС України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях) повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003., що затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55.
Так, пункт 5.27 даного стандарту визначає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.
Представником позивача долучено до позовної заяви копії додатків для суду, які належним чином не завірені, в той же час представником позивача не надано додатків до позовної заяви для відповідача.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102,00 гривень.
Позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру на суму 243942,17 грн.
У зв'язку з цим, розмір судового збору, який підлягає сплаті складає 2439,42 грн.
Представником позивача в підтвердження сплати судового збору подано квитанцію №61383 від 23 травня 2020 року на суму 840,80 грн. та квитанцію №61394 від 23 травня 2020 року на суму 840,80 грн., що разом складає 1681,60 грн.
Враховуючи вищенаведене, позивачу необхідно надати докази доплати судового збору у розмірі 757,82 грн.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку (абзацу 5 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Так, предметом оскарження є вимоги від 06 вересня 2018 року №2168-25 «У» та від 06 грудня 2018 року №2168-25.
При цьому, як видно з позовної заяви представник позивача отримав оскаржувані вимоги лише 28 лютого 2020 року у відповідь на адвокатський запит.
В той же час, суд звертає увагу на те, що вимога про сплату боргу повинна бути оскаржена до суду з дотриманням строків, визначених частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом 10 календарних днів.
Вказаний правовий висновок, узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 серпня 2019 року у справі № 480/106/19 (провадження №К/9901/16500/19).
В той же час, до суду з даним позовом позивача звернулась 26 травня 2020 року, що підтверджується штампом відділу канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва.
Відтак, позивач звернулась до суду поза межами строку, визначено частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI, тобто із пропуском 10-тиденного строку.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень статті 160, 161 КАС України і позивачу належить усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 5, 122, 123, 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.І. Шейко