ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 травня 2020 року м. Київ №640/15341/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві
провизнання протиправними дій та скасування рішень
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва»;
- Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві;
- Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області;
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (далі також відповідач, Управління), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва», Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві з проведення перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності №271434 з 27.02.2019 по 07.03.2019 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва» працівниці Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві ОСОБА_1 за зверненням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області;
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про те, що листок непрацездатності №271434 з 26.02.2019 по 07.03.2019 на ім'я позивача виданий необґрунтовано, без особистого огляду лікарем, з грубим порушенням пунктів 1.7, 1.9 інструкції №455, пунктів 1.3, 5.1.4, 5.1.5 наказу №189, додатку 8 наказу №247, що викладено у довідці про результати перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності № НОМЕР_1 за період з 26.02.2019 по 07.03.2019 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва» працівниці Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві ОСОБА_1
Ухвалою суду від 19.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 27.05.2020 закрито провадження у справі в частині, яка стосується визнання протиправним та скасування рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві про те, що листок непрацездатності №271434 з 26.02.2019 по 07.03.2019 на ім'я позивача виданий необґрунтовано, без особистого огляду лікарем, з грубим порушенням пунктів 1.7, 1.9 інструкції №455, пунктів 1.3, 5.1.4, 5.1.5 наказу №189, додатку 8 наказу №247, що викладено у довідці про результати перевірки обґрунтованості видачі листка непрацездатності №271434 за період з 26.02.2019 по 07.03.2019 КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва» працівниці Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві ОСОБА_1
Позовні вимоги вмотивовано тим, що відповідач безпідставно провів перевірку правомірності видачі позивачці листка непрацездатності за зверненням Центрального міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Відповідно до пункту 2.1 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №13, пунктом 2.1 цього ж Положення право звернення до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства має комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства.
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області по відношенню до позивачки не є ні страхувальником, ні роботодавцем, оскільки вона не перебувала з ним в трудових відносинах, а відтак не наділене повноваженнями ініціювати перевірку відповідачем правомірності видачі їй листка непрацездатності. З огляду на це відповідач не мав права призначати та проводити на підставі звернення Центрального міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області перевірку щодо позивачки.
Комісія із соціального страхування Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві своїм правом щодо звернення до відповідача про проведення обґрунтованості видачі позивачці листка непрацездатності не реалізувала та прийняла рішення про виплату позивачці допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю на підставі згаданого листка непрацездатності.
Обґрунтовуючи звернення до суду щодо захисту своїх прав та інтересів, позивачка вказує на те, що внаслідок проведення відповідачем оскаржуваних дій щодо перевірки обґрунтованості видачі їй листка непрацездатності, за результатами якого прийняте рішення про необґрунтовану видачу цього листка, існує ймовірність пред'явлення до неї вимог про повернення до бюджету коштів, отриманих на підставі листка непрацездатності.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, не погоджуючись із аргументами позивачки щодо протиправності проведення перевірки за зверненням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, зазначив, що законодавство не обмежує коло ініціаторів звернення щодо проведення обґрунтованості видачі листків непрацездатності лише поточним роботодавцем застрахованої особи. При цьому у зверненні Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо проведення згаданої перевірки містилося посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 №732 «Про реорганізацію територіальних органів Державної міграційної служби», яка визначала заявника правонаступником Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві.
У відповіді на відзив відповідача представник позивача повторно наголосила на відсутності у відповідача правових підстав для проведення перевірки обґрунтованості видачі їй листка непрацездатності на підставі звернення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області.
Водночас зазначила, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним наказу про її звільнення та поновлення на роботі. У зв'язку з викладеним Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області ініціювало проведення вищевказаної перевірки з метою використання у подальшому її результатів для стягнення з позивачки коштів, отриманих на підставі вищевказаного листка непрацездатності.
У запереченні на вказану відповідь на відзив відповідач повторно звернув увагу на те, що законодавець не обмежує коло ініціаторів звернення щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі листків тимчасової непрацездатності лише роботодавцями, стверджуючи, що таким правом в тому числі наділений також і правонаступник роботодавця застрахованої особи.
Заперечуючи щодо доводів ОСОБА_1 та її представника про ймовірне стягнення з позивачки допомоги по тимчасовій непрацездатності, отриманої на підставі листка непрацездатності, який відповідно до результатів перевірки, викладених у довідці перевірці, виданий їй необґрунтовано, відповідач вказав, що це є лише її суб'єктивним припущенням, яке не ґрунтується на вимогах статті 1215 Цивільного кодексу України. Довідка про результати перевірки не містить висновків про недобросовісність позивачки щодо отримання листка непрацездатності, а лише описує порушення, допущені лікарем при його видачі, тоді як відповідно до вказаної правової норми не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Третя особа - Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва» надала суду пояснення, відповідно до якого листок тимчасової непрацездатності виданий ОСОБА_1 лікарем цього закладу охорони здоров'я за результатами особистого огляду пацієнтки. Однак, низка порушень, що мали місце при видачі та оформленні документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність пацієнтки, не спростовують факту самого захворювання. У зв'язку з виявленими порушеннями на лікаря накладено дисциплінарне стягнення.
Треті особи - Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області своїм правом для надання пояснень стосовно адміністративного позову ОСОБА_1 не скористалися, хоча належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
Як вбачається з матеріалів справи, з 02.10.2017 по 11.03.2019 позивачка працювала в Головному управлінні Державної міграційної служби в м. Києві на посаді заступника юридичного забезпечення та підлягала обов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Згідно з протоколом від 11.03.2019 №3 комісія соціального страхування Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві прийняла рішення про призначення позивачці допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі листа непрацездатності №271434 з 26.02.2019 по 07.03.2019.
У зв'язку з викладеним у подальшому Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві виплатило ОСОБА_1 допомогу по тимчасовій непрацездатності в розмірі 5473,90 грн., в тому числі за рахунок Фонду соціального страхування України в розмірі 2 736,95 грн.
Наказом Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві від 11.03.2019 №46-к «Про звільнення ОСОБА_1 » 11.03.2019 позивачку звільнено з вищевказаної посади у зв'язку з реорганізацією установи відповідно до пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 87 Закону України «Про державну службу», пункту 1 частини першої статі 40 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 №732 «Про реорганізацію територіальних органів Державної міграційної служби України» відбулося злиття Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Управління Державної міграційної служби України в Київській області і створення Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, яке є правонаступником вищевказаних управлінь.
Листом від 13.05.2019 Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області звернулося до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві, в якому, поміж іншого, просило провести перевірку та надати висновок про достовірність і правомірність видачі Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва» працівнику Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві ОСОБА_1 листка непрацездатності №271434 з 26.02.2019 по 07.03.2019.
Листом від 14.06.2019 №4248-6 відповідач звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району м. Києва», в якому з посиланням на статтю 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пункту 8.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 13.11.2001 №455, та звернення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повідомив про те, що, поміж іншого, підлягає перевірці обґрунтованість та правильність видачі ОСОБА_1 вищевказаного листка непрацездатності, у якій буде задіяний головний спеціаліст відділу перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві Віннікова А.В.
За результатами вищевказаної перевірки, проведеної головним спеціалістом відділу перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві Вінніковою А.В. в присутності заступника директора з експертизи тимчасової непрацездатності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Дніпровського району міста Києва» Задворнової О.О. складено довідку від 12.08.2019 (далі довідка перевірки від 12.08.2019), в якій зафіксовано факт необґрунтованої видачі ОСОБА_1 листка непрацездатності №271434 з 26.02.2019 по 07.03.2019 у зв'язку з низкою порушень законодавства, допущених лікарем при оформленні первинної медичної документації щодо видачі цього листка.
Листом від 10.07.2019 №4790-6 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві в додаток до листа від 27.06.2019 №4501-6 повідомило Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про необґрунтовану видачу ОСОБА_1 згаданого листка непрацездатності.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення перевірки вищевказаного листка непрацездатності, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі також - Закон) визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Згідно зі статтею 18 Закону страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 частини першої статті 22 Закону передбачено надання допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків як тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
За змістом частини першої статті 31 Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом соціального страхування України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону Фонд соціального страхування України (далі також - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду (частина перша статті 9 Закону).
Згідно з приписами частини третьої статті 9 Закону робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.
Аналогічні положення містяться в Статуті Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 08.02.2017 №12.
Одним із основних завдань і функцій Фонду соціального страхування України та його робочих органів, визначених частиною першою статті 9 Закону, є, поміж іншого, здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві (далі - Положення №12-ОД), затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 15.08.2018 №12-ОД, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві є робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - виконавча дирекція Фонду).
Згідно з пунктом 2.1.4 Положення №12-ОД основними завдання Управління є забезпечення здійснення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам закладами охорони здоров'я незалежно від форм власності, у тому числі на підставі інформації з єдиного електронного реєстру листків непрацездатності.
Відповідно до пункту 3.1.5 Положення №2-ОД Управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує здійснення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності.
Підпунктом 8.1 пункту 8 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 №455, контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання.
Аналогічним чином механізм участі Фонду у контролі за дотримання чинних нормативно-правових актів з питань експертизи тимчасової непрацездатності визначений Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 №189 (підпункти 5.4.8 та 5.5.11 пункту 5).
Аналіз змісту викладених вище правових норм свідчить, що відповідач як робочий орган Фонду соціального страхування України наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки правомірності видачі закладами охорони здоров'я листків непрацездатності застрахованим особам, що позивачем не заперечується.
Разом з тим позивачка уважає, що реалізуючи таке повноваження, відповідач діяв не на підставі закону, оскільки провів перевірку виданого їй листка непрацездатності серії №271434 з 26.02.2019 по 07.03.2019 за відсутності визначених для цього законодавством підстав, оскільки перевірку призначено на підставі звернення неуповноваженої на це особи, яка по відношенню до позивачки не є страхувальником та роботодавцем.
Однак, суд не погоджується з такими доводами позивачки, обґрунтовуючи це наступним.
За змістом статті 30 Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - Положення №13), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 №13, комісія (уповноважений) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) та діє на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), що використовує найману працю, незалежно від форм власності і господарювання.
Пунктом 2.1 Положення №13 визначено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право, поміж іншого, звертатися за необхідності до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.
Таким чином до повноважень комісії із соціального страхування підприємства належить звернення до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.
Разом з тим, як зазначено вище, відповідно до змісту пунктів 6 частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пунктів 2.1.4 та 3.1.5 Положення №12-ОД Фонд соціального страхування України та його робочі органи забезпечують здійснення перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності.
Оскільки зміст указаних правових норм не містить переліку осіб, за зверненнями яких може проводитися перевірка обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, а словесна конструкція указаних норм в частині визначення повноважень Фонду та його робочих органів здійснювати таку перевірку «…в тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності» дає підстави суду стверджувати, що такі перевірки можуть проводитися за зверненнями необмеженого кола осіб, в тому числі за власною ініціативою Фонду соціального страхування України та його робочих органів.
Відтак, суд погоджується з доводами відповідача про відсутність законодавчого обмеження кола осіб, які можуть ініціювати звернення до Фонду соціального страхування України та його робочих органів щодо перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності лише комісією із страхування підприємства, де працює застрахована особа.
Отже, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, яке до того ж відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 №732 «Про реорганізацію територіальних органів Державної міграційної служби», визначене правонаступником Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві, в якому працювала позивачка, вправі звернутися до відповідача щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі позивачці листка непрацездатності.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки обґрунтованості видачі позивачці листка непрацездатності №271434 з 27.02.2019 по 07.03.2019.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Однак, самі по собі оскаржувані дії відповідача щодо проведення вищевказаної перевірки, не породжують для позивачки жодних правових наслідків, так як і складена за результатами такої перевірки довідка від 12.08.2019.
Зазначена довідка є носієм доказової інформації про виявлені відповідачем порушення вимог законодавства, на підставі яких останній може прийняти відповідне рішення, а оцінка дій його службових осіб щодо складання такої довідки та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі цієї довідки.
Така позиція суду узгоджується із правовими позиціями, викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №826/4278/14, від 20.02.2018 у справі №803/1130/17,від 15.07.2019 у справі №820/11047/15.
За наведених обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню судом не підлягають.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко