26 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/551/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі МВС України,
встановив:
Одеський державний університет внутрішніх справ (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білозерським РСУДМС України в Херсонській області 29.11.2014 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р UA408201720313241001201000570, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов'язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ у сумі 61163,08 грн.;
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білозерським РСУДМС України в Херсонській області 29.11.2014 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р UA408201720313241001201000570, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.
Ухвалою від 04.03.2020р. позовна заява залишена без руху для сплати позивачем судового збору.
19.03.2020р. від позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судувого збору до прийняття рішення по справі.
Ухвалою суду від 20.03.2020 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Згідно з ч.2 ст.262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Стосовно клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду необхідно зазначити наступне.
Судом встановлено, що позивачу стало відомо про звільнення молодого фахівця Марціна В.С. лише 04.02.2020 року, з моменту надходження на адресу Одеського державного університету внутрішніх справ матеріалів особової справи відповідача та витягу з наказу про звільнення відповідача, що підтверджується листом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 27.01.2020 р. Листом від 18.02.2020 року №Ю-93 Одеський державний університет внутрішніх справ повідомив відповідача про необхідність погашення заборгованості. Враховуючи відсутність сплати відповідачем заборгованості, позивач 02.03.2020 року звернувся з позовом до суду.
З огляду на зазначене, відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду, оскільки Одеським державний університетом внутрішніх справ такий строк не пропущено.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані умови підписаного договору про підготовку фахівців в Одеському державному університеті внутрішніх справ укладеного між Одеським державним університетом, Головним управління Національної поліції в Херсонській області та громадянином ОСОБА_1 , через відмову останнього від проходження служби на посадах начальницького складу після закінчення навчального закладу. Зокрема, позивач зазначає, що Наказом від 17.08.2015 р. №101 о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом Одеського державного університету внутрішніх справ та поставлено на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання. Згідно наказу університету №211 о/с від 05.07.2019 р. відповідач був відряджений для подальшого проходження служби до ГУНП в Херсонській області та відповідно до наказу від 06.07.2019 р. призначений на посаду слідчого слідчого відділення Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області. Наказом по особовому складу від 15.01.2020 року №10 о/с його було звільнено зі служби. Зазначив, що ОСОБА_1 звільнився зі служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України, відтак, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на його утримання у Одеському державному університеті внутрішніх справ. У відповідності до законодавства відповідачу необхідно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ у розмірі 61163,08 грн.
Оскільки вказана сума не відшкодована відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач своїм правом надання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Наказом ОДУВС № 101 о/с від 17.08.2015 р. ОСОБА_1 зараховано курсантом Одеського державного університету внутрішніх справ та поставлено на всі види продовольчого та речового забезпечення, з виплатою грошового утримання.
01.09.2015 року між Одеським державним університетом внутрішніх справи в особі ректора полковника міліції Користіна О.Є. , з одного боку, Головним управління Національної поліції у Херсонській області, з другої сторони та громадянином ОСОБА_1 з третьої сторони укладено договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ, відповідно до якого відповідач зобов'язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена Замовником, і відпрацювати не менше трьох років, а у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, зокрема за відмову від подальшого проходження служби, відшкодовувати фактичні витрати, пов'язані із утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до Наказу університету від 05.07.2019р. № 211 о/с ОСОБА_1 закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ та відряджений до ГУНП в Херсонській області з 06.07.2019р.
Із 06.07.2019р. позивач призначений на посаду слідчого слідчого відділення Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області.
10.01.2020 року слідчий СВ Херсонського ВП ГУНП в Херсонській області лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Херсонській області з рапортом, в якому просив звільнити його з лав Національної поліції з 15.01.2020 року за власним бажанням.
Наказом начальника ГУНП в Херсонській області №10 о/с від 15.01.2020 р. лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0155665/ слідчого, що утримується за рахунок посади інспектора сектора дізнання, слідчого відділення Херсонського відділу поліції ГУНП звільнено із служби в поліції за ст.77 ч.1 п.7 (за власним бажанням) ЗУ «Про Національну поліцію» .
Одеський державний університет внутрішніх справ підготував та ознайомив відповідача з довідкою про суми коштів, які МВС України затратило на навчання в Херсонському факультеті Одеського державного університету внутрішніх справ курсанта ОСОБА_1 в сумі 61163,08 грн.
З розрахунком відповідач ознайомлений, про що ним власноручно зазначено на документі.
Оскільки за відповідачем рахується заборгованість у сумі 61163,08 грн., позивач звернувся до суду з метою стягнення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Особливості відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, врегульовувались Законом України "Про міліцію" та Порядком відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313, які були чинними на момент укладення договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ.
Водночас, слід врахувати, що Закон "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", а Порядок відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313, втратив чинність 20 квітня 2017 року в зв'язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України 12 квітня 2017 року нового Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських за №261 (далі - Порядок №261).
Особливості підготовки фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України визначалися статтею 18 Закону України "Про міліцію".
Частинами 5, 7 статті 18 статті Закону України "Про міліцію" передбачалось, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів МВС у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Норми аналогічного змісту містяться у статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частина п'ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, передбачений механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.
Згідно з пунктами 4, 5, 8 Порядку витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Пунктом 3 Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Судом встановлено, що відповідач проходив навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ на підставі договору про підготовку фахівця від 01.09.2015. укладеного між Одеським державним університетом внутрішніх справ в особі ректора полковника міліції Користіна О.Є. (далі - "Виконавець"), Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області (далі - "Замовник") і ОСОБА_1 (далі - "Особа") .
Відповідно до підпунктів 2.3.1 та 2.3.6 пункту 2.3 Договору "Особа" зобов'язується виконати у повному обсязі навчальну програму відповідної фахової спрямованості та освітньо-кваліфікаційного рівня. У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п.3 цього Договору відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.
Згідно з пунктом п.3 Договору підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку, зокрема, є звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ і протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
Суд зазначає, що вказана у пункті 3 Договору підстава для відшкодування витрат на підготовку, пов'язаних з утриманням під час навчання, узгоджується із положеннями щодо відшкодування таких витрат, які містилися у Законі України "Про міліцію", Законі України "Про Національну поліцію", Порядку відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, Порядку №313 та Порядку №261.
Відповідно до розрахунку фактичних витрат, пов'язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 . Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ за період з 17.08.2015 р. по 05.07.2019 р. загальний розмір витрат на навчання відповідача становить 61163,08 грн., з яких 11903,20 грн. - грошове забезпечення військовослужбовців, 12710,70 грн. - передмети, матеріали, обладнання та інвентар, 20774,35 грн - продукти харчування, 8439,13 грн. - оплата теплопостачання, 2428,48 грн. - оплата водопостачання та водовідведення, 4907,22 грн. - оплата електроенергії.
Таким чином суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, станом на день розгляду справи не надав суду жодного доказу та не висловив жодного аргументу на спростування позиції позивача, викладеної в заявленому позові, у тому числі доказів добровільного відшкодування витрат.
Щодо судових витрат суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, вказані витрати відшкодуванню не підлягають.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Білозерським РС УДМС України в Херсонській області, дата видачі 29.11.2014 року) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р UA408201720313241001201000570, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 08571570) витрати, пов'язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 61 163 (шістдесят одна тисяча сто шістдесят три) грн. 08 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122,162, 163,164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Г.М. Морська
кат. 114000000