Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 травня 2020 р. справа № 520/4666/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській, щодо проведення позивачу перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності по положення ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , як норми прямої дії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул та розрахунків, та без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії з 01 жовтня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в харківській області, провести позивачу перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності по положення ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , як норми прямої дії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул та розрахунків, та без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні пенсійного фонду України в Харківській області. 28.02.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. З ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом сектору з питань перерахунку пенсії №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.03.2020 року № 178/03.34-02 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку у зв'язку із тим, що перерахунок був проведений з урахуванням положень п.9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач вважає, що така відмова відповідача є незаконною, безпідставною і такою, що грубо порушує його законні права та інтереси, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та була вручена уповноваженому представнику 16.04.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, станом на 27.05.2020 року відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзиву на позов не направив.
Відповідно до положень ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом із матеріалів справи встановлено, що позивач є особою з ІІ групою інвалідності по захворюванню пов'язані з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у відповідності до копії посвідчення позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.
28.02.2020 2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом сектору з питань перерахунку пенсії №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.03.2020 року № 178/03.34-02 позивачу було відмовлено у проведенні перерахунку у зв'язку із тим, що перерахунок був проведений з урахуванням положень п.9-1 постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011р. «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач вважає, що така відмова відповідача є незаконною, безпідставною і такою, що грубо порушує його законні права та інтереси, з огляду на що звернувся з даним позовом до суду.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною шостою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Частиною 7 вказаної статті закріплено, що строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
При цьому, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796).
Положення статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосуються військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року) було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року), було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Проте, у частині третій статті 59 Закону №796 (у редакції , чинній з 01 жовтня 2017 року), передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 01 січня відповідного року.
Таким чином, з 01.10.2017 розширено у межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.
З військового квитка серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач проходив спеціальні військові збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 25.06.1986 по 23.07.1986.
Разом з тим, під час судового розгляду справи за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 р. по справі № 520/6920/19, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Борівського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 21 від 24.05.2019 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (II) 2019, справа № 3-14/2019(402/19,1737/19).
Зазначене рішення суду набрало законної сили 15.10.2019 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суть спірних правовідносин у даній справі полягає в тому, що позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. З ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як норми прямої дії, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул та розрахунків, та без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, а також визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ 14099344, щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч.3.ст.59 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796- XII, з 01.07.2019 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, що зменшує розмір пенсійного забезпечення протиправними.
Суд зазначає, що з аналізу ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд приходить до висновку, що вказаною нормою законодавець визначив не розмір пенсії по інвалідності, а базу для її обчислення: "обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Так, словосполучення "пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, …" свідчить про те, що саме з цієї величини має обраховуватися розмір пенсії по інвалідності.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, в редакції, чинній з 17.11.2017, визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою П=Зс*КЗС*Кв/100%.
Пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, в редакції, чинній з 01.07.2019, визначено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою.
Суд зазначає, що як на момент проведення спірного перерахунку, так і на момент розгляду цієї справи судом, Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 є чинним.
Також суд зазначає, що приписи вказаної норми застосовані відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.07.2019, та такий перерахунок пенсії здійснений з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, позовні вимог в цій частині не є обґрунтованими, отже не підлягають задоволенню.
Суд також вказує, що ключовим аспектом даних спірних правовідносин які розглядаються у справі № 520/4666/2020 є неналежне виконання пенсійним органом рішення у справі №520/6920/19.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано у статтях 370-391 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.
Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, ст. 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа № 820/4261/18), від 09 липня 2019 року (справа №826/17587/18), від 31 липня 2019 року ( справа № 803/688/18).
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року по справі № 520/6920/19.
Крім того, суд вказує, що позивач не позбавлений права у справі № 520/6920/19 на подачу заяви про встановлення/зміну способу виконання рішення в порядку ст.378 КАС України.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Отже, спір у цій справі № 520/4666/2020 є тотожнім кінцевій меті реалізації позивачем своїх соціальних прав, оскільки такий спосіб захисту прав був використаний позивачем в рамках справи № 520/6920/19, але виник фактично на стадії виконання судового рішення, а відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 77,78, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова