Єдиний унікальний номер № 285/1582/20
Провадження № 1-кп/0285/545/20
25 травня 2020 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 12019060090001218 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, пенсіонера, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого 04.11.2016 Новоград-Волинським міськрайонний судом Житомирської області за ч. 1 ст. 359 КК України - штраф 3400 грн.
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
встановив:
13.10.2019 близько 13 години 15 хвилин водій ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_1 . Рухаючись вказаним транспортним засобом по дорозі із двостороннім рухом за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки по вул. Волі в напрямку центру міста Новоград-Волинський, водій ОСОБА_4 в порушення вимог п.16.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів №1306 від 10.10.2001 року, «у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів» в порушення вимог п.16.11 «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху» перед виїздом з другорядної дороги на головну не надав переваги в русі мотоциклу HONDA TRANSALP 400 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався по головній дорозі вул. Житомирська, допустивши зіткнення з останнім.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди мотоциклісту ОСОБА_5 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому крила лівої здухвинної кістки та лівого поперечного відростка 5 поперекового хребця які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме виїжджаючи з другорядної дороги на головну дорогу не надав перевагу в русі мотоциклу HONDA, якім керував потерпілий ОСОБА_5 . Про вчинене жалкує, шкоду відшкодував в повному обсязі та просив суд його суворо не карати.
Потерпілий в судове засідання не прибув, направив заяву де просить проводити судове засідання у його відсутності. Зазначив, що йому відшкодовано збитки в повному обсязі, будь-яких претензій до ОСОБА_4 не має та просить його суворо не карати.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв'язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 286 КК України як порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у скоєному та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Суд не визнає зазначену в обвинувальному акті обтяжуючу обставину, як рецидив злочинів.
Відповідно до ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Одночасно кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 КК України є необережним злочином, а тому у даному випадку така обставина застосована бути не може.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 якій повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завданий збиток, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, раніше судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, являється пенсіонером за віком, потерпілий до обвинуваченого не має будь-яких претензій та просить призначити не суворе покарання.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових злочинів в майбутньому, слід призначити з врахуванням майнового стану обвинуваченого, - у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 286 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Запобіжний захід не обирався.
Долю процесуальних витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 66-68 КК України, ст. ст. 100, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 5075 (п'ять тисяч сімдесят п'ять) грн.. 84 коп.
Речові докази в кримінальному провадженні, а саме:
- автомобіль ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_4 - повернути власнику;
- мотоцикл HONDA TRANSALP 400 д.н.з НОМЕР_2 , що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 - повернути власнику;
- компакт-диск «VERBATIM» формату CD-R з відеозаписом обставин ДТП, що знаходиться при кримінальному провадженні - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт накладений на автомобіль ВАЗ 21061 реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл HONDA TRANSALP 400 д.н.з НОМЕР_2 , згідно ухвали слідчого судді, - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя