Справа № 163/1154/20
Провадження № 3/163/907/20
22 травня 2020 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.
з участю секретаря Семенюк К.М.,
особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Сідорова В.М. (в режимі відеоконференції),
розглянувши направлений Любомльським ВП ГУНП у Волинській області протокол серії ГП № 689740 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.443 КУпАП
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає по АДРЕСА_1 , непрацюючу, РНОКПП НОМЕР_1 ,
Поліцейським Любомльського ВП ГУНП у Волинській області складено протокол про те, що ОСОБА_1 14.04.2020 року о 11:00 годині перетнула державний кордон України в МАПП "Ягодин", що в селі Старовойтове Любомльського району Волинської області, та відмовилась від обов'язкової госпіталізації до обсерватора (ізолятора) в місті Ковель по вулиці Володимирській 137, чим порушила вимоги п.5 постанови КМУ від 11.03.2020 № 211.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.443 КУпАП.
Дослідженням доказів встановлено наступне.
ОСОБА_1 під час розгляду протоколу свою вину заперечила і пояснила, що під час перетину державного кордону проходила медичне обстеження, після чого дала письмову згоду на самоізоляцію. Після прикордонного і митного контролю працівники поліції пропонували проїхати до обсерватора в місто Ковель, однак не роз'яснили обов'язковість такої госпіталізації. Їй, навпаки, було повідомлено про альтернативну можливість карантинних заходів - обсервація або самоізоляція. Перебувала певний час за кордоном і не знала діючого законодавства.
Доказами вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано її письмові пояснення; письмову відмову ОСОБА_1 від обов'язкової госпіталізації до обсерватора; її згоду на проведення протиепідемічних/профілактичних заходів; розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру регіонального рівня, пов'язаної із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 на території Волинської області, № 25 від 14.04.2020 року з переліком спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції) осіб у Волинській області.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 443 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Зміст ст.443 КУпАП свідчить про її бланкетний характер, тобто порушені особою правила передбачаються не самою цією нормою, а містяться в положеннях іншого законодавства.
Обов'язкова госпіталізація осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, встановлена постановою КМ України від 11.03.2020 року № 211 (далі - постанова КМ України № 211) в редакції постанови КМ України від 02.04.2020 року № 225, яка набрала законної сили 04.04.2020 року.
При цьому станом на 14.04.2020 року, коли ОСОБА_1 перетинала державний кордон, чинною була редакція статті 31 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", яка визначала порядок створення і використання на території карантину спеціалізованих закладів охорони здоров'я з особливим протиепідемічним режимом - спеціалізованих лікарень, ізоляторів, обсерваторів.
Згідно із ч.3 ст.31 вказаного Закону України визначено, що особам, які виявили бажання залишити територію карантину до його відміни, необхідно протягом інкубаційного періоду відповідної хвороби перебувати в обсерваторі під медичним наглядом і пройти необхідні обстеження. Після закінчення терміну перебування в обсерваторі з урахуванням результатів медичного нагляду та обстежень їм видається довідка, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Редакція ч.4 ст.29, ст.31 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якими КМ України наділено правом встановлювати підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів), набула чинності з 18.04.2020 року відповідно до Закону України від 13.04.2020 року № 555-IX.
Тим самим, на момент перетину кордону ОСОБА_1 законом встановлювався обов'язок госпіталізації до обсерватора лише в разі виїзду із території карантину. За обставинами цієї справи ОСОБА_1 , навпаки, в'їжджала на територію карантину, який був оголошений по всій території України.
Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно із ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.4 того ж Закону визначено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.
Згідно із ч.1 ст.49 того ж Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Отже, станом на 14.04.2020 року постанова КМ України № 211 в частині покладення на ОСОБА_1 обов'язку обов'язкової госпіталізації до обсерватора суперечила Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", оскільки не відповідала повноваженням КМ України покладати на особу обов'язок обов'язкової госпіталізації до обсерватора у зв'язку із запровадженням карантину.
Через це постанова КМ України № 211 до досліджуваних подій не може застосовуватись, а її порушення не утворює складу правопорушення, передбаченого ст.443 КУпАП.
З наведеного вбачаються підстави для висновку про те, що доказів вчинення ОСОБА_1 передбаченого ст.443 КУпАП правопорушення не здобуто і на розгляд протоколу не надано, а отже - в її діях відсутній склад цього правопорушення.
Згідно із п.1 ст.247 МК України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ст.443 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Дата виготовлення повного тексту постанови - 25 травня 2020 року.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій