26 травня 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.003153
адміністративне провадження №К/9901/12591/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі за позовом Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сайгайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі,
06 травня 2020 року зазначена касаційна скарга засобами поштового зв'язку надіслана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Однак, пунктом 2 частини п'ятої вказаної статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Спірні правовідносини в цій справі виникли з приводу відшкодування позивачем витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Таким чином, характер спірних правовідносин і предмет позову свідчить про належність цієї справи до справ незначної складності щодо проходження громадянином публічної служби, тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована підставами з урахуванням наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України положень.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач як на підставу відкриття касаційного провадження посилався на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, з огляду на те, що судами не враховано положення постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 «Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної) фахової передвищої та вищої освіти».
Верховний Суд не приймає викладене скаржником, оскільки доводи і мотивування касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права фактично свідчать про незгоду скаржника із наданими судами висновками за наслідками розгляду спірних правовідносин у справі.
Разом із тим, скаржником у касаційній скарзі не наведено жодного з випадків, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких оскаржувані судові рішення у справах незначної складності можуть бути переглянути в касаційному порядку.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а саме: надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням вмотивованого обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог частини пьятої статті 328 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332, 333 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі за позовом Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сайгайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
Н.В. Шевцова