про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/162/20-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
06.02.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № 23175-56 від 03.10.2019 року.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Левицький В.К.) від 10.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги разом з усіма доданими до неї матеріалами повернуто позивачу.
Однак, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі № 824/162/20-а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року скасовано, матеріали адміністративного позову направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Статтею 35 КАС України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімову О.В.
За таких обставин, ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, суддя зазначає наступне.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 171 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову, видно, що позивачем оскаржується вимога про сплату єдиного внеску.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Так, абз. 5 ч. 4 ст. 25 вказаного Закону у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI).
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI).
Таким чином, Законом №2464-VI встановлено спеціальний строк для звернення до суду з даним позовом, а саме право оскарження вимоги про сплату єдиного внеску до суду може бути реалізовано платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання такої вимоги.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду. Зокрема, в постанові від 08 серпня 2019 року у справі №480/106/19 Верховний Суд зазначив наступне:
«Правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ».
Суддя зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів справи суддею встановлено, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) №23175-56 винесено 03.10.2019 року. Однак, у зв'язку із тим, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Левицький В.К.) від 10.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги разом з усіма доданими до неї матеріалами повернуто позивачу, не представляється можливим визначити дату отримання позивачем даної вимоги, а тому неможливо встановити чи дотримано позивачем строк звернення до суду щодо оскарження вимоги про сплату про сплату єдиного внеску, визначеного абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI.
Відтак, позивачу належить надати всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оскільки за відсутності таких є неможливим вирішення питання про відкриття провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що у відповідності до ч.1 ст. 160 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Враховуючи наведене, надані на усунення недоліків позовної заяви документи чи інше, мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
При цьому, позивачу слід подати до суду підтвердження отримання оскаржуваної вимоги із зазначенням дати такого отримання. Водночас, у разі пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, встановленого Законом № 2464-VI, необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій вказати підстави для поновлення такого строку, а також надати відповідні докази поважності причин його пропуску, що відповідає вимогам, зазначеним у ч. 6 ст. 161 КАС України та ч. 1 ст.123 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161, 171 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суддя звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суддя вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.В. Анісімов