25 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1476/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до Приватного малого підприємства "БЛАГОВЕСТ" про стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів, -
19 березня 2020 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного малого підприємства "БЛАГОВЕСТ" про стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів у розмірі 11795,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ПМП "БЛАГОВЕСТ" подало до Фонду за місцем реєстрації звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік форми Ф4-ФСС з ТВП, у рядку 17 розділу ІІІ якого відобразило свою заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду станом на 01.01.2003 у сумі 11795,39 грн, яка дорівнювала різниці між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками (рядки 1 та 2 розділу ІІІ) та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам (рядок 14 розділу ІІІ). В подальшому відповідачем до Фонду звіти не подавалися. На адресу відповідача направлено рекомендованою кореспонденцією претензію від 11.11.2003 з вимогою перерахувати на рахунок робочого органу Фонду за місцем реєстрації страхові внески в сумі 11795,39 грн. Вказану претензію ПМП "БЛАГОВЕСТ" отримано 17.11.2003. До цього часу відповідачем до Фонду не перераховано жодних грошових коштів в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, що підтверджується карткою організації за період з 01.01.2003 по 01.03.2020, яка не містить відомостей про перерахування коштів підприємством. В результаті виходу працівника Фонду за місцем реєстрації підприємства складено акт про розшук місцезнаходження страхувальника. При цьому, згідно даних Головного управління статистики у Полтавській області ПМП "БЛАГОВЕСТ" не припинено.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
Станом на момент розгляду даної справи від відповідача до суду відзив на позовну заяву не надходив.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих позивачем доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ПМП "БЛАГОВЕСТ" (ідентифікаційний код 21072280) реєструвалося платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, що підтверджується відповідним повідомленням /а.с. 26/.
Підприємство подало до Фонду за місцем реєстрації звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік форми Ф4-ФСС з ТВП, у рядку 17 розділу ІІІ якого відобразило свою заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду станом на 01.01.2003 у сумі 11795,39 грн /а.с. 4/.
У зв'язку з несплатою заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 11795,39 грн Полтавське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності направило на адресу ПМП "БЛАГОВЕСТ" претензію від 11.11.2003 про необхідність сплати страхових внесків /а.с. 5/.
Вказана претензія отримана відповідачем 17.11.2003 /а.с. 6/.
Відповідачем до Фонду жодних грошових коштів в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків не перераховано, що підтверджується карткою організації за період з 01.01.2003 по 01.03.2020 /а.с. 7/.
В результаті виходу працівника Фонду за місцем реєстрації підприємства складено акт від 16.08.2017 №40 про розшук місцезнаходження страхувальника /а.с. 8/.
При цьому, згідно даних Головного управління статистики у Полтавській області юридичну особу ПМП "БЛАГОВЕСТ" не припинено /а.с. 9/.
Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
За змістом пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Чинним на момент подання ПМП "БЛАГОВЕСТ" звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2002 рік форми Ф4-ФСС з ТВП, та як наслідок, виникнення у підприємства заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 11795,39 грн, був Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим похованням" від 18.01.2001 №2240-ІІІ (далі - Закон №2240-ІІІ).
Відповідно до статті 9 Закону №2240-ІІІ Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Стаття 28 Закону №2240-ІІІ визначає, що страховик зобов'язаний здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів.
Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим похованням, був встановлений частиною першою статті 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 №2213-ІІІ і визначався для роботодавців у відсотках до суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", і для найманих працівників - у відсотках до суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
За приписами статті 23 Закону №2240-ІІІ страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Відсутність сплати страхових внесків унеможливлює обов'язковість страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, як того вимагає статті 5 Закону №2240-ІІІ.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону №2240-ІІІ не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Робочі органи Фонду соціального страхування є правонаступниками відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в областях, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 27-30/.
В ході судового розгляду встановлено, що строки оплати суми боргу закінчились, разом з тим, докази про виконання відповідачем обов'язку по її сплаті у матеріалах справи відсутні.
Станом на момент розгляду справи страхові внески у сумі 11795,39 грн відповідачем до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області не сплачені, що підтверджується довідкою позивача від 22.05.2020 №1098/1-10 /а.с. 25/.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, б. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 41319427) до Приватного малого підприємства "БЛАГОВЕСТ" (проспект Першотравневий, 13-А, кв. 55, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 21072280) про стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів задовольнити.
Стягнути з Приватного малого підприємства "БЛАГОВЕСТ" (проспект Першотравневий, 13-А, кв. 55, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 21072280) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, б. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 41319427) заборгованість зі сплати страхових коштів у сумі 11795,39 грн (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень тридцять дев'ять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Гіглава