Справа № 420/4217/20
25 травня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного Вовченко О.А., розглянувши заяву ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про заміну сторони виконавчого провадження,-
19 травня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла за вх.№АВ/420/24/20 заява ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про заміну сторони у виконавчому провадженні № 52850390 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 544, а саме: змінити публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» (ЄДРПОУ 42251700).
Розглянувши матеріали заяви, суддя виходить з наступного.
Зі змісту заяви ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» (крім її прохальної частини) та доданих до неї доказів вбачається, що обґрунтування цієї заяви стосується виконавчого провадження ВП №57428061 з виконання виконавчого напису від 17.07.2013 року №4882, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про звернення стягнення на нерухоме майно - земельні ділянки з кадастровими номерами 5122786400:01:001:1795 та 5122786400:01:001:1796, що належать на праві власності ОСОБА_1 , яке на підставі договору іпотеки від 03.07.2008 року за реєстровим №1346 передане в іпотеку публічному акціонерному товариству «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», згідно якого запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» у розмірі 192592,40 доларів США заборгованості.
При цьому суд зазначає, що до матеріалів заяви доказів відкриття виконавчого провадження № 52850390 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., зареєстрованого в реєстрі за № 544, та копію вказаного виконавчого напису не надано.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.
Частиною 1 статті 379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
В свою чергу, статтею 1 КАС України визначено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Суд вважає необґрунтованим посилання заявника в заяві про заміну боржника у виконавчому провадженні на ст.379 КАС України, оскільки Розділом IV КАС України врегульовані лише процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, що вбачається з самої назви цього Розділу.
Таким чином, заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні, яке було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса, а не на підставі судового рішення в адміністративній справі, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При цьому суд зазначає, що розділом VI Цивільного процесуального кодексу України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» у статті 442 передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дана заява про заміну сторони виконавчого провадження підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України, оскільки у статті 442 розділу VI кодексу передбачено порядок вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі в тому числі рішень інших органів (посадових осіб).
При цьому, щодо посилання заявника в обґрунтуванні підсудності адміністративним судам питання про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року №826/7941/17, суд не приймає його до уваги, оскільки наведений у даній постанові висновок стосується подання такої заяви в порядку статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній до 15.12.2017 року, тоді як у даному випадку заявником подано до суду заяву в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції чинній з 15.12.2017 року.
Суд зазначає, відповідно до частини першої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
При цьому, відповідно до частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (у чинній редакції) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Аналіз норм статей 264 та 379 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що правовідносини з питання заміни сторони виконавчого провадження не є подібними, у зв'язку з чим зазначена заявником позиція відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 7 КАС України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Враховуючи, що дана заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд застосовує до неї п.1 ч.1 ст.170 КАС України за аналогією закону, згідно ч.6 ст.7 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Таким чином, враховуючи те, що місце проживання визначеного заявником боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , суд роз'яснює, що розгляд даної страви відноситься до юрисдикції Малиновського районного суду м. Одеси.
Керуючись ст.ст.170, 241-245, 248, 256, 294-295, 379 КАС України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ТОВ «КОНСАЛТ СОЛЮШЕНС» про заміну сторони виконавчого провадження.
Копію ухвали разом із поданням та всіма додатками до неї надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко