справа №380/1970/20
25 травня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Склодзеркальний завод», про визнання протиправною та скасування постанови.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держгеокадастру у Львівській області із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. при примусовому виконанні виконавчого листа №813/3256/18, виданого 04.03.2019 Львівським окружним адміністративним судом.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що оскаржуваною у цій справі постановою на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. у зв'язку з невиконанням рішення суду та зобов'язано виконати таке протягом 10 робочих днів.
Позивач зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/3256/18 зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати реєстрацію меж с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області, проведену 03.05.2018.
Підстав, порядку та способу скасування межі адміністративно-територіальних одиниць вказані нормативно-правові акти не передбачають. Відсутність у чинному законодавства України порядку та способу скасування межі адміністративно-територіальної одиниці унеможливлює виконання резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №813/3256/18.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, однак не зробив цього.
Крім того позивач звернув увагу на те, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повністю сплатило виконавчий збір та мінімальні витрати виконавчого провадження; повідомляло відповідача про те, що відсутність у чинному законодавстві України порядку та способу скасування межі адміністративно-територіальної одиниці унеможливлює виконання резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №813/3256/18.
Позивач вважає, що ним належним чином прореаговано на вимогу виконавця, сплачено усі збори, та повідомлено про об'єктивну неможливість виконання судового рішення.
З огляду на викладене оскаржувана постанова є протиправною та слід скасувати.
Ухвалою суду від 16.03.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 10.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Склодзеркальний завод».
14.04.2020 за вх. №2768ел. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що на виконанні перебуває ВП №60752759 з виконання виконавчого листа №813/3256/18, виданого Львівським окружним адміністративним судом. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк на самостійне виконання протягом 10 робочих днів. 14.01.2020 до відповідача надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2019 про те, що чинним законодавством не визначено порядку та способу скасування меж адміністративно-територіальної одиниці, що унеможливлює виконання судового рішення.
Вимогою державного виконавця від 20.01.2020 повторно зобов'язано боржника виконати рішення суду та надати документальне підтвердження виконання.
05.02.2020 від боржника надійшов лист з інформацією аналогічною за змістом як у листі від 20.12.2019.
За невиконання без поважних причин рішення суду державним виконавцем 07.02.2020 накладено штраф на боржника, про що винесено постанову.
Відповідач зауважив, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання, а при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин виконавець керувався вимогами Закону України «Про виконавче провадження». Оскільки судове рішення не виконане, до боржника застосовано заходи примусового виконання. Очевидним способом виконання цього рішення вважає внесення запису про скасування реєстраційної дії про межі с. Зимна Вода.
Аргументація причин невиконання рішення суду боржником зводиться лише до того, що таке не може бути виконаним у спосіб визначений судом, оскільки чинним законодавством не визначено порядок та спосіб скасування меж адміністративно-територіальної одиниці, не здійснюючи жодних заходів спрямованих для його реального виконання.
Вважає оскаржувану постанову правомірною та такою, що слід залишити в силі, а у задоволенні позову слід відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, що викладені у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа явки повноваженого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце судового розгляду вважається повідомленою належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавала.
У судовому засіданні 25.05.2020 сторони не заперечили проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження, а тому ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і відзив та ті, які мають інше значення для вирішення справи, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи, та -
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №813/3256/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Галімпекс-Склодзеркальний завод» до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Зимноводівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області про зобов'язання вчинити дії, позов задоволено повністю, зокрема визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо внесення 03.05.2018 відомостей до Державного земельного кадастру в частині реєстрації меж с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати реєстрацію меж с. Зимна Вода, Пустомитівського району, Львівської області, проведену 03.05.2018.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 вказане рішення залишене без змін.
04.03.2019 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №813/3256/18 щодо зобов'язання боржника - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати реєстрацію меж с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області.
02.12.2019 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) відкрито виконавче провадження №60752759, про що винесено постанову. У вказаній постанові зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів /а.с.12-13/.
Цього ж дня винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №60752759 у розмірі 16692,00 грн. /а.с.15-16/, а також постанову про стягнення з боржника мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 389,08 грн. /а.с.19-20/.
Згідно з платіжним дорученням №2615 від 18.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області сплачено виконавчий збір повністю /а.с.21/.
20.12.2019 боржником Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області скеровано Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області скеровано лист №21-13-0.221-8230/2-19 «Про розгляд постанови про відкриття виконавчого провадження», відповідно до якого повідомлено, зокрема, про те, що відсутність у чинному законодавстві України порядку та способу скасування межі адміністративно-територіальної одиниці, унеможливлює виконання резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №813/3256/18. Зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області вважає за доцільне звернутися до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, як центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для вирішення питання пов'язаного із виконанням резолютивної частини рішення суду. Повідомлено, що справа №813/3256/18 за касаційною скаргою Зимноводівської сільської ради перебуває на розгляді у Верховному Суді (ухвала від 21.02.2019).
Крім того у листі повідомлено про сплату 389,08 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження /а.с.22-23, 24/.
03.01.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області сформовано лист до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №21-13-0.6-45/2/20 щодо роз'яснення у який спосіб виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №813/3256/18 /а.с.113/.
20.01.2020 відповідачем скеровано Головному управлінню Держгеокдастру у Львівській області вимогу державного виконавця, якою зобов'язано у строк до 27.01.2020 виконати рішення суду в добровільному порядку та надати у Відділ документи, що підтверджують виконання /а.с.102/.
03.01.2020 листом №11-13-0.6-680/2-20 Головне управління Держгеокадастру повідомли відповідача про неможливість виконання судового рішення від 26.09.2018 у справі №813/3256/18, оскільки відсутність у чинному законодавстві України порядку та способу скасування межі адміністративно-територіальної одиниці унеможливлює виконання резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №813/3256/18.
Повторно повідомлено про звернення до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, як центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для вирішення питання пов'язаного із виконанням резолютивної частини рішення суду /а.с.100-101/.
07.02.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу, ВП №60752759 у розмірі 5100,00 грн. /а.с.9-10/
Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу від 07.02.2020, вважаючи таку протиправною та такою, що слід скасувати, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документі, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII).
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Частиною 1 ст. 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином державний виконавець приймаючи рішення про накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, повинен встановити факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.
Суд звертає увагу на те, що поняття «поважність причин» є оціночним. За своєю суттю, це обставини, що мають вплив чи впливають на волю суб'єкта, з яким законодавець пов'язує звільнення цього суб'єкта від виконання покладених на нього обов'язків або від визначених законодавством негативних наслідків його поведінки.
До поважних причин можуть бути віднесені будь-які обставини навколишнього світу. Саме внаслідок дії цих обставин, що виникли раптово або закономірно, він не має змоги належним чином виконувати покладені на нього обов'язки.
При цьому залежно від особливостей виконавчого документа поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання судового рішення, і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Крім того саме на боржника покладається обов'язок повідомлення державного виконавця про його виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
За приписами ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Оцінюючи підстави позову та відзиву, дослідженню у межах цієї справи підлягають обставини, за яких мало місце невиконання судового рішення, внаслідок яких на позивача накладено штраф згідно з постановою від 07.02.2020 у розмірі 5100,00 грн.
Виконавче провадження з виконання виконавчого листа №60752759, виданого 04.03.2019 Львівським окружним адміністративним судом, у межах якого винесено оскаржувану постанову відкрите 02.12.2019.
За змістом вказане виконавче провадження стосується зобов'язання боржника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області скасувати реєстрацію меж с. Зимна Вода Пустомитівського району у Львівській області, проведену 03.05.2018.
Представник позивача ствердив, що він намагався виконати відповідне судове рішення та вжив усіх заходів, які він міг, однак з причин, що не залежали від його волі, таке виконати неможливо. Обґрунтовуючи такі причини, позивач покликався на те, що Законом України «Про Державний земельний кадастр», яким встановлено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, Порядком ведення Державного земельного кадастру затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 передбачено порядок внесення до Державного земельного кадастру відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць та зміни до них, однак підстав, порядку та способу скасування межі адміністративно-територіальних одиниць вказані нормативно-правові акти не передбачають. Також вказав, що відсутність у чинному законодавстві України порядку, способу вчинення відповідної дії щодо скасування межі, унеможливлює виконання резолютивної частини рішення.
Судом встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2019 позивачем згідно з вхідним номером на супровідному листі від 02.12.2019 про скерування такої постанови одержано 09.12.2019.
Про вказані обставини щодо неможливості виконання відповідного судового рішення за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду, виданим 04.03.2019 боржник повідомив 20.12.2019 за №21-13-0.221-8230/2-19, тобто аж через 9 робочих днів, причому протягом 10 повинен був виконати виконавчий лист як встановив виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження.
У вказаному листі боржник повідомив також про те, що вважає за доцільне звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, як центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для вирішення питання пов'язаного із виконанням резолютивної частини рішення суду.
Суд зважає на відповідні покликання, а також долучену копію такого листа від 03.01.2020, однак до матеріалів справи навіть не надано доказів його скерування, а також одержаної за результатами розгляду цього листа відповіді.
Представник позивача не заперечував, що обставини неможливості виконання судового рішення у листі від 20.12.2019 та у листі від 30.01.2020 №11-13-0.6-680/2-20, є аналогічними.
Доказів повторного звернення до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру після вказаного листа від 30.01.2020 не надано.
Вказане не свідчить про небажання боржника своєчасно виконати рішення суду, формальний підхід до виконання судового рішення, а також не є поважною причиною його не виконання.
Представник позивача також підтвердив, що із заявами до Львівського окружного адміністративного суду наприклад щодо роз'яснення судового рішення чи відстрочення його виконання не звертався.
Інших пояснень щодо невиконання судового рішення чи поважності причин його не виконання представником позивача не надано.
З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не вжито усіх заходів для виконання вказаного судового рішення, а державним виконавцем правомірно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Суд зауважує, що розмір штрафу сторонами не заперечується, однак констатує, що такий відповідає розміру, передбаченому у ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши оскаржувану у межах цієї справи постанову від 07.02.2020 судом встановлено її відповідність вищевказаним критеріям.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З врахуванням викладеного, позивачем не підтверджено долученими до матеріалів справи письмовими доказами протиправності оскаржуваної постанови, в той час як відповідачем повністю спростовано вимоги позовної заяви, а відтак позов задоволенню не підлягає.
Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2020.
Суддя Кравців О.Р.