Рішення від 25.05.2020 по справі 240/678/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/678/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

30 січня 2020 року Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року;

- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року та надати довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу в ЗСУ, у Військовій частині НОМЕР_1 , зокрема йому за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року не була виплачена індексація грошового забезпечення. Зазначив, що звертався до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення, однак відповіді не отримав. Вважає протиправною таку бездіяльність відповідача.

Відповідно до довідки у справі від 4 лютого 2020 року суддя Гурін Д.М. у період з 31 січня 2020 року до 4 лютого 2020 року перебував на амбулаторному лікуванні (а.с.19).

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.

2 березня 2020 року до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.25-26). В якому відповідач проти заявлених вимог заперечує та зазначає, що відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. На цей час, у зв'язку із збройною агресією проти України з боку Російської Федерації, в Україні діє особливий період. У зв'язку із чим у державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. Крім того зазначив, що Рішенням Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 19 грудня 2019 року Військову частину НОМЕР_1 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 .

Також від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання, в якому відповідач просив замінити відповідача на належного - Військову частину НОМЕР_3 .

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 5 березня 2020 року клопотання відповідача про заміну відповідача на належного було задоволено частково, залучено Військову частину НОМЕР_2 до участі у справі №240/678/20, як співвідповідача.

Відповідно до довідки у справі від 6 травня 2020 року згідно наказу Житомирського окружного адміністративного суду від 4 травня 2020 року №01-36-В суддя Гурін Д.М. у період з 4 травня 2020 року до 12 травня 2020 року перебував у щорічній відпустці.

Направлено запит на УДППЗ "Укрпошта" з питання отримання Військовою частиною НОМЕР_2 ухвали про залучення її як другого відповідача.

22 травня 2020 року на адресу суду від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.45-50). В якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, що зазначені у відзиві на адміністративний позов. В обґрунтування заперечень вказав, що відповідно до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. На цей час, у зв'язку із збройною агресією проти України з боку Російської Федерації, в Україні діє особливий період. У зв'язку із чим у державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. Крім того, вказав, що ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу військової частини за його згодою, при цьому у позивача жодних претензій щодо не проведення з ним розрахунку на той час не виникло. Також відповідачем у пункті 1 прохальної частини відзиву заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку подання відзиву через перебування уповноваженого представника частини у відрядженні.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до пункту 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що полковник запасу ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України, звільнений у запас відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за підпунктом «к» та виключений зі списків особового складу частини згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 30 вересня 2019 року №215 від (копія витягу з наказу а.с.9).

У період з березня 2015 року до 4 січня 2018 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника групи армійської авіації та виключений зі списків особового складу частини наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 4 січня 2018 року №3 (а.с.11).

Під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивачу не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року.

Після свого звільнення з військової служби у запас ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з заявою від 26 листопада 2019 року щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року (а.с.12). Вказану заяву відповідач отримав 2 грудня 2019 року (а.с.13-14)

Однак, Військова частина НОМЕР_1 станом на 30 січня 2020 року не виплатила індексацію грошового забезпечення і не надала позивачу відповіді щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року протиправними та такими, що суперечать вимогам законів України та порушують його конституційні права, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та перевіряючи дії відповідача на відповідність частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та наявність права у позивача на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого частини 4 статті 9 Закону України від 20 рудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Преамбулою Закону України від 3 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Приписами статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 2 Закону №1282-XII, який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону №1282-XII).

Положеннями статті 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

Пунктом 6 Порядку №1078, визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XII передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що заробітна плата підлягає обов'язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення в умовах зростання цін. Право на індексацію виникає тоді, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком перевищить поріг індексації в 103%. У свою чергу обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

Базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).

У зв'язку із чим, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку провести ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року включно у встановленому законом порядку.

Проте, як вже зазначалося, позивачу за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

При цьому суд наголошує, що відповідачем не доведено відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Щодо посилання відповідача у відзиві на відсутність коштів для виплати індексації грошового забезпечення, то суд акцентує увагу на наступному.

Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене, складна фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

Таким чином, посилання відповідачів на відсутність коштів для виплати індексації судом не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Пунктом 1.5 правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, до наказу Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» визначено військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Рішенням Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 19 грудня 2019 Військова частина НОМЕР_1 виключена з мережі розпорядників бюджетних коштів та зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_2 .

Отже, порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування йому індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року.

Разом з тим, оскільки індексація грошового забезпечення не була проведена у встановлений Законом №1282-XII строк, що є порушенням права позивача, тому суд вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 , як розпорядника коштів, на забезпеченні якого перебуває Військова частина НОМЕР_1 , виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, відповідачами у порушення частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, тому позовні вимоги ОСОБА_1 , з урахуванням того, що виплата має здійснюватися через Військову частину НОМЕР_2 , підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року та надати довідку з помісячним розрахунком індексації за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до 4 січня 2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби строк оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Д.М. Гурін

Попередній документ
89430421
Наступний документ
89430423
Інформація про рішення:
№ рішення: 89430422
№ справи: 240/678/20
Дата рішення: 25.05.2020
Дата публікації: 12.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Зареєстровано (07.07.2020)
Дата надходження: 07.07.2020
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛА Л М
суддя-доповідач:
БІЛА Л М
ГУРІН ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
відповідач (боржник):
Військова частина А2393
заявник апеляційної інстанції:
Військова частина А2393
позивач (заявник):
Військова частина А1785
Морін Олександр Олександрович
суддя-учасник колегії:
ГОНТАРУК В М
КУРКО О П