22 травня 2020 року
м. Київ
справа №357/11405/18
провадження № 22-з/824/451/2020
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кравець В.А., вирішуючи питання про внесення виправлень в ухвалу Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про повернення помилково сплаченого судового збору у справі за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2020 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
21 травня 2020 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки.
Заява обґрунтована тим, що в ухвалі Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року наявні описки, а саме, у вступній частині ухвали помилково зазначено: «на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором»; у мотивувальній частині: «У провадженні Київського апеляційного суду перебуває цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором».
Відповідно до статті 269 ЦПК суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Виходячи з вимог статті 269 ЦПК України, питання про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 05 березня 2019 рокупідлягає вирішенню без повідомлення учасників справи.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Судом установлено, що у вступній частині ухвали Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року допущено описку та замість: «…на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2020 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» помилково зазначено: «…на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором», в першому абзаці описової частини - замість: «…за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» помилково вказано: «…за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором», узв'язку з чим,суд доходить висновку, що вказані описки підлягають виправленню.
На підставі викладеного та керуючись статтею 269 ЦПК України, -
Виправити описки, допущені у вступній та описовій частині ухвали Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року та уважати правильним: «на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2020 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Цілісний майновий комплекс 103», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди».
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Суддя В.А. Кравець