Дата документу Справа № 332/433/20
Єдиний унікальний №332/433/20 Головуючий в 1 інст. Марченко Н.В.
Провадження №33/807/286/20 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
7 травня 2020 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 13 квітня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
Згідно з оскаржуваною постановою, 18.02.2020 року о 16-00 годині ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_1 на перехресті вул. Калнишевського - вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжі при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю ЗАЗ Део д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо. У результаті чого, скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, травмованих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.6 ПДР.
Крім того, згідно протоколу серії ДПР18 № 298107 від 18.02.2020 року встановлено, що 18.02.2020 року о 16-00 годині ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_1 на перехресті вул. Калнишевського - вул. Хортицьке шосе в м. Запоріжжі в стані алкогольного сп'яніння . Зі згоди водія, у встановленому законом порядку було проведено огляд за допомогою алкотестеру «Драгер» 6810 в присутності двох свідків. Результат проходження огляду позитивний 2,14 проміле алкоголю в крові. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130, ст.124 КУпАП.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст.124 КУпАП та на нього накладено стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_1 , не погоджуючись з оскаржуваною постановою вважає її незаконною у зв'язку з наступним. Так, судом було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, зокрема, справу незаконно розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , який надав суду заяву про відкладення, судові повістки направлялися на неправильну адресу, судом відмовлено у фотографуванні матеріалів справи, чим було порушено його право на захист. Зазначає, що вину у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП визнає, щодо звинувачень його за ст. 130 КУпАП, то постанова в цій частині підлягає скасуванню. Посилаючись на практику інших судів вказує, що газоаналізатор (алкотестер) Drager Alcotest 6810 нормативно не допущений до роботи, пояснення свідків нікчемні з юридичної точки зору, оскільки тексти обох пояснень повністю ідентичні, та заздалегідь підготовлені бланки, заповнені самим-же інспектором. Крім того, ОСОБА_1 не відсторонили від керування, а відпустили їхати далі. Просить скасувати постанову суду від 13.04.2020 року, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Так, постанова Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2020 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, останнім не оскаржується, а тому підстав вважати її незаконною або необґрунтованою немає.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки справу було розглянуто за відсутності апелянта за наявною заявою про відкладення, апеляційна інстанція виходить із наступного.
Так, суд першої інстанції, неодноразово призначав справу до слухання та використав усі процесуальні можливості щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, як за адресою вказаною в протоколі та і за адресою вказаною в подальших заявах ОСОБА_3 , що свідчать поштові повідомлення щодо отримання адресатом (а.с. 16, 28).
Суд тричі відкладав розгляд справи у зв'язку з заявами ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи (а.с. 17, 21, 26).
Приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 268 КУпАП щодо не обов'язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та процесуальну поведінку ОСОБА_3 щодо неявки у судові засідання, суд першої інстанції розцінив, як намагання затягнути процес з метою уникнути відповідальності, тому розглянув справу 13.04.2020 р. без участі належним чином повідомленого ОСОБА_3 .
З таким висновком судді погоджується і апеляційний суд, оскільки сукупність зазначених обставин, викликає обґрунтовані сумніви в добросовісності користування ОСОБА_3 своїми процесуальними правами.
Вказівка апелянта щодо відмовлення судом у фотографуванні матеріалів справи є питаннями організаційного характеру та жодним чином не впливає на суть прийнятого судом рішення.
Вирішуючи питання за доводами апеляції щодо оскарження судового рішення лише в частині ст. 130 КУпАП, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_3 ознакадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 298107 від 18.02.2020 року, рапортом, результатом проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager» 6810, який становить 2,14 проміле алкоголю в крові, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно яких вбачається, що ОСОБА_1 в їх присутності пройшов огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager» 6810, результат огляду позитивний - 2,14 проміле алкоголю в крові.
Поясненнями ОСОБА_2 також зафіксовані у ОСОБА_3 ознаки алкогольного сп'яніння, що було виявлено після скоєного останнім ДТП (а.с.12).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги, що газоаналізатор (алкотестер) Drager Alcotest 6810 нормативно не допущений до роботи безпідставні з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого наказом МВС України від 01.03.2010 №33, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння належать газоаналізатори «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6810», «Alcotest 6820», «Alcotest7410 Plus com», «Алконт 01».
Газоаналізатор Drager Alcotest зареєстрований та внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу «Драгер 6810» працівниками поліції під час виконання своїх службових обов'язків.
За метеріалами справи, огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння проводився працівниками поліції за згодою ОСОБА_3 на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків технічним приладом Druger Аlcotest 6810, результат якого був позитивний та містив 2,14 проміле алкоголю. Незгоди ОСОБА_3 не висловлював, що свідчить відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення, в графі: «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», ОСОБА_3 особисто поставив свій підпис та будь-яких зауважень стосовно незгоди застосування спеціального приладу «Драгер 6810» не зазначив, та бажання щодо проходження перевірки на стан сп'яніння у медичному закладі не виявив.
Твердження про те, що письмові пояснення свідків ідентичні та викладені на заздалегідь підготовлених бланках, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки незалежно від вказаного, кожне з таких пояснень містить особистий підпис свідка, а отже і згоду на правильне зазначення працівником поліції всіх відомостей, які в ньому містяться.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 , що після складання протоколу його не було відсторонено від керування транспортним засобом є неспроможними, оскільки враховуючи сукупність всіх доказів, які містить справа про адміністративне правопорушення на обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого адміністративного правопорушення, відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відомостей про відсторонення від керування транспортним засобом особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 не може бути самостійною підставою для закриття провадження за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції, за наявності неспростовних доказів, не приймає до уваги через їх непереконливість пояснення апелянта при апеляційному розгляді про можливість потрапляння до його організму випарів речовини омивача для скла.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, судя
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник