Дата документу Справа № 322/340/20
ЄУ № 322/340/20 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/541/20 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 в режимі відеоконференції з Новомиколаївського районного суду Запорізької області,
представника ПП «Дельта» - ОСОБА_7 ,
розглянула 6 травня 2020року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Новомиколаївського відділу Токмацької ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 9 квітня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020080300000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні СВ Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП Запорізької області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020080300000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України за наступних обставин.
Так, 7 квітня 2020 року, близько 15 години 00 хвилин, на огородженій території Приватного підприємства "Дельта", розташованого по вул. Грушевського, 2-г в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, було виявлено труп ОСОБА_9 , який загинув внаслідок придавлення залізобетонною плитою.
Під час проведення огляду місця події 7 квітня 2020 року у директора Приватного підприємства "Дельта" ОСОБА_7 було вилучено наступні документи: статут Приватного підприємства "Дельта" (третя редакція); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці та пожежної безпеки Приватного підприємства "Дельта" від 11 листопада 2005 року (періодичний); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці Приватного підприємства "Дельта" (стажування); журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці Приватного підприємства "Дельта".
Слідчий зазначив, що арешт вилучених документів є необхідною процесуальною дією у даному кримінальному провадженні, та вилучені предмети можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, тому просив накласти арешт на зазначене майно.
Ухвалою слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 9 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12020080300000088. Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що фактично слідчим було проведено огляд документів, що не допускається до внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому дійшов до висновку про порушення слідчим норм КПК України під час вилучення вказаних у клопотанні документів, що є підставою для відмови у накладенні на них арешту.
В апеляційній скарзі прокурор, не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою, вважає, що вона прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Посилаючись на положення ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 237 КПК України зазначив, що прямої заборони саме на огляд слідчим документів до внесення відомостей до ЄРДР законом не встановлено. Крім того, необхідність вилучення вказаних документів саме до внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України викликане тим, щоб запобігти можливості представнику юридичної особи внести до них будь-які доповнення чи виправлення. Просить скасувати ухвалу слідчого судді від 09.04.2020 року, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ПП "Дельта" висловив заперечення вимогам прокурора, зазначивши про важливість для підприємства документів, окрім Статуту, який нагальної потреби у користуванні не викликає.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Дослідивши надані суду матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора.
Так, відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема з метою збереження речових доказів.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не врахував вище наведених вимог.
Так, СВ Новомиколаївського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020080300000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, 7 квітня 2020 року, близько 15 години 00 хвилин, на огородженій території Приватного підприємства "Дельта", розташованого по вул. Грушевського, 2-г в смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, було виявлено труп ОСОБА_9 , який загинув внаслідок придавлення залізобетонною плитою.
В ході огляду місця події були вилучені у директора ПП "Дельта" ОСОБА_7 наступні документи: статут Приватного підприємства "Дельта" (третя редакція); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці та пожежної безпеки Приватного підприємства "Дельта" від 11 листопада 2005 року (періодичний); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці Приватного підприємства "Дельта" (стажування); журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці Приватного підприємства "Дельта".
В рамках даного провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на зазначене майно з метою збереження речових доказів.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя послався на порушення слідчим норм КПК України під час вилучення вказаних у клопотанні документів.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується, оскільки це питання відповідно до ст. 94 КПК України стосується оцінки доказів стосовно їх допустимості, що не є предметом розгляду в контексті заявлених у клопотанні вимог в порядку ст. 170 КПК України.
Вилучення вказаних документів може бути здійснено в порядку ч.5 ст. 237 КПК України, а за змістом ч.3 ст. 214 КПК України огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР.
Так, згідно матеріалів провадження, зазначені документи були вилучені під час огляду місця події, а отже набули статусу визначеного ст. 167 КПК України тимчасово вилученого майна, і вочевидь мають значення в рамках даного кримінального провадження як доказ факту чи обставин вчиненого злочину, що узгоджується із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 272 КК України, відомості щодо якого внесені до ЄРДР.
Висловлюючи позицію з приводу приналежності заявленого у клопотанні майна критеріям речових доказів, апеляційна інстанція виходить з наступного.
Так, відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обставини виявлення трупу та кваліфікація внесеного до ЄРДР кримінального правопорушення засвідчують наявність підстав та розумних підозр вважати, що означені документи є речовими доказами, що перелічені у ст. 98 КПК України, як такі, що можуть містити відомості, що можуть бути використані в якості доказу факту чи обставин, що встановлюється під час даного кримінального провадження.
З цього приводу слід додатково зауважити, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 272 КК України віднесене до злочинів проти безпеки виробництва, в розслідуванні яких затребувані документи для встановлення порушень чи відсутності порушень правил безпеки під час виконання робіт мають першочергове значення.
На думку судової колегії, беручи до уваги обставини, які є предметом перевірки у даному кримінальному провадженні, встановлено, що у разі перебування вказаних документів у їх власника об'єктивно існує ризик їх перетворення, внесення будь-яких доповнень чи виправлень, що суттєво ускладнить досудове розслідування та може призвести до його недієвості.
Наведені обставини свідчать на користь необхідності застосовування такого забезпечення кримінального провадження як арешт вказаних документів саме з метою їх збереження, що відповідає вимогам п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.
Таким чином, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом (п.2 ч.3 ст. 407 КПК України).
При цьому, відповідаючи на заперечення керівника підприємства, колегія суддів, вважає за необхідне відмітити, що застосовуючи арешт майна через заборону користування вказаними документами, наведений спосіб арешту не призведе до обмеження підприємницької діяльності.
Такий висновок покликаний і з урахуванням позиції прокурора щодо тимчасовості такого заходу на час проведення відповідної експертизи, можливості довести перевіряючим органам перебування вказаних документів у правоохоронців та можливості використання власником документів положень ст. 174 КПК України щодо скасування арешту майна..
Отже, надані матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на перелічені у клопотанні документи.
На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких за положеннями ст. 131 КПК України і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора Новомиколаївського відділу Токмацької ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 9 квітня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020080300000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12020080300000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події у ОСОБА_7 за адресою: Запорізька АДРЕСА_1 , а саме: статут ПП «Дельта» (третя редакція); журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці та пожежної безпеки ПП «Дельта» від 11.11.2005 (періодичний), журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці ПП «Дельта» (стажування); журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ПП «Дельта» шляхом заборони користування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4