Справа №203/848/20
Провадження №2/0203/645/2020
20.05.2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Дзьомі Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
1. 04 березня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.05.2018 між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти, зобов'язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідачка не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 34 221,30 грн. (а.с.а.с. 1 - 9, 77, 78).
2. Представник позивача до суду не з'явився, звернувшись з клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с. 12).
3. Відповідачка до суду також не з'явилася, була повідомлена належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
4. 20 травня 2020 року у засіданні суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.
5. Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
6. Судом встановлено, що 08.05.2018 між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у сумі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий раху нок (а.с.а.с. 21 - 26).
7. Відповідачка неналежно виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів за ними, і у неї перед позивачем станом на 23.12.2019 утворилася заборгованість у сумі 32 115,52 грн. відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 13 - 20), а саме:
-основна заборгованість - 23 838,24 грн.;
-проценти - 8 277,28 грн.
8. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
9. Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
10. За кредитним договором позивач передав відповідачці грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.
11. За правилами, встановленими статтею 610 ЦК, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
12. Ураховуючи той факт, що відповідачка дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредиту та процентів за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов'язань у розумінні приведеної норми.
13. Суд вважає безпідставним позов у частині стягнення з відповідачки штрафу загальною сумою 2 105,40 грн. з таких підстав.
14. Статтею 1055 ЦК визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
15. За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦК, яка регулює правила додержання письмової форми правочинів, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
16. Таким чином, кредитний договір має бути укладений у письмовій формі у вигляді одного документа (що містить усі істотні умови), підписаного обома сторонами, або у вигляді декількох документів, якими сторони обмінялися (листи, телеграми, телетайпне чи електронне повідомлення тощо). При цьому документи, якими сторони обмінюються, також мають містити підписи відправників.
17. Аналіз документів, які, на думку позивача, є кредитним договором, свідчить про те, що такі підписи містяться лише в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 08.05.2018 (далі - анкета-заява).
18. Між тим, за змістом позовної заяви, положення про штрафи сторони узгодили у підпункті 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, доданих до позову (далі - Умови та правила).
19. Така позиція є безпідставною, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами, що відповідачка при укладенні кредитного договору ознайомилася з цим документом.
20. У справі, що розглядається, позивачем за допомогою жодного доказу не підтверджено, що відповідачка, підписуючи анкету-заяву, розуміла саме ті Умови та правила, що додано позивачем до позову. При цьому такі Умови та правила відповідачкою теж не підписано.
21. З огляду на викладене факт ознайомлення відповідачки з Умовами та правилами не можна визнати доведеним, а самі Умови та правила - вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідачки штрафу.
22. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 11.03.2015 №43098344 (справа №6-16цс15), яка відповідно до статті 263 ЦПК підлягає урахуванню судом.
23. Крім того, таку ж позицію зайняв і Верховний Суд, який у постанові від 21.02.2018, ухваленій у цивільній справі №203/5497/13-ц (провадження №61-1391св18), постанові від 05.03.2018, ухваленій у цивільній справі №192/156/17 (провадження №61-2109св18), дійшов аналогічного висновку з тих самих правовідносин.
24. Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
25. Згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.
26. За правилами, встановленими статтею 611 ЦК, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
27. Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідачки лише суму основного боргу та проценти.
28. У порядку статті 141 ЦПК суд вважає за необхідне також стягнути з відповідачки компенсацію понесених позивачем судових витрат у сумі 2 102,00 грн. (а.с.а.с. 75, 76).
29. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний код - 14360570; 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 08 травня 2018 року у сумі 32 115,52 грн. (основна заборгованість - 23 838,24 грн.; проценти - 8 277,28 грн.), компенсацію судових витрат у сумі 2 102,00 грн., разом - 34 217,52 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Католікян