Справа № 202/1409/20
Провадження № 2/202/1167/2020
15 травня 2020 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Нечепуренко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у березні 2020 року звернулось до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9481252453 від 25 липня 2016 року у розмірі 24382,03 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 25 липня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було укладено кредитний договір № 9481252453. 30 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20180730, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за кредитним договором № 9481252453, укладеним 25 липня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 . У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з повернення кредиту виникла заборгованість у розмірі 24 382,03 грн., що складається з: 9461,23 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2002,63 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6640,04 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 6278,13 грн. - сума заборгованості за пенею. Враховуючи викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 24 382,03 грн. та понесені судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2020 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої 16 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом з повідомленням, у зв'язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 липня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було укладено кредитний договір № 9481252453, відповідно до умов якого ОСОБА_1 шляхом надання готівкових коштів у розмірі 12 556 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 25 коп. зі сплатою 12,00 % річних з кінцевою датою повернення грошових коштів 25 липня 2017 року.
30 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 20180730, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за кредитним договором № 9481252453, укладеним 25 липня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 .
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права кредитора.
З метою досудового врегулювання спору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було направлено ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Однак ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань та у зв'язку з істотним порушенням умов кредитного договору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було направлено відповідачу повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та включення його персональних даних до бази персональних даних.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором № 9481252453 від 25 липня 2016 року, станом на 30 липня 2018 року становить: 24 382,03 грн., що складається з: 9461,23 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2002,63 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6640,04 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 6278,13 грн. - сума заборгованості за пенею.
Судом встановлено, що відповідач не виконав умови договору, чим порушив право позивача на кошти за кредитним договором та вважає, що виниклі спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Частиною 1статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З огляду на зазначене, суд вважає встановленим, що позичальник належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24 382,03 грн., що складається з: 9461,23 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2002,63 грн. - сума заборгованості за відсотками; 6640,04 грн. - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом); 6278,13 грн. - сума заборгованості за пенею.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України однією з форм відповідальності за порушення зобов'язання є сплата неустойки, у вигляді штрафу або пені.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом) у розмірі 6640,04 грн., суд керується наступним.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (стаття 215 ЦК України).
За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.
Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.
Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити відсотки.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
З цих підстав суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Отже, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.
Таким чином, суд позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми плати за управління кредиту у розмірі 6640,04 грн.
В іншій же частині позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов'язань за кредитним договором, суд вважає, що вони підлягають задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9461,23 грн., сумою заборгованості за відсотками у розмірі 2002,63 грн. та сумою заборгованості за пенею у розмірі 6278,13 грн., а всього 17 741,99 грн.
Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.
В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1529,55 грн., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимов.
Керуючись ст.ст. 215, 512, 514, 526, 530, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість по кредитному договору № 9481252453 від 25 липня 2016 року у розмірі 17 741 грн. (сімнадцять тисяч сімсот сорок одна) грн. 99 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 9461,23 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 2002,63 грн., заборгованість за пенею у розмірі 6278,13 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») сплачений судовий збір в сумі 1529,55 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк подання заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19).
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.П. Слюсар