Справа № 946/2706/20
Провадження № 3/946/940/20
Іменем України
25 травня 2020 року м. Ізмаїл
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Яковенко І.І., розглянув справу про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, учня 12 класу вечірньої школи, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановив:
ОСОБА_1 09 травня 2020 року о 02:56 годині по вул. Променева, 32 в м. Ізмаїлі Одеської області, керував транспортним засобом марки «YAMAHA Next ZONE» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився, порушивши вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчиненні правопорушення та розкаявся в його вчиненні, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім повного визнання своєї вини притягуваним ОСОБА_1 , його вина у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння також повністю підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та від медичного огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків.
Крім того, вказані обставини справи також підтверджуються даними відеозапису, здійсненого поліцейськими на технічні прилади, закріплені на форменому одязі, а також даними письмових пояснень двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , доданих до протоколу про адміністративні правопорушення.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених у суді доказів дає змогу суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та про доведеність винності ОСОБА_1 в його вчиненні.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення вказує на те, що він вчинив грубе правопорушення.
До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені ним адміністративні правопорушення, суд відносить щире розкаяння винного.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до даних довідки інспектора патрульної поліції від 12.05.2020 р. згідно з обліковими даними інформаційної системи МВС України ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , те, що він не є водієм, оскільки не має права керування транспортними засобами, а також безальтернативну санкцію ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього, як на іншу особу, необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
В силу ч. 1 ст. 401 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, що складає 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 283 - 285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко