25 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 658/310/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Каховського міськрайонного суду Херсонської області із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 06.12.2019 №213150003130 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи на посаді медичної сестри в медичному профілакторії колгоспу "Чорноморівський" Каховського району Херсонської області з 29.11.1989 до 10.07.2000;
- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ч. ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.10.2019 та провести відповідні виплати.
Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 03.02.2020 справа № 658/310/20 передана на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
16.03.2020 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Кисильовій О.Й.
Ухвалою від 19.03.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), сторонам наданий строк для подання заяв по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 01.10.2019 звернулася до Каховського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ГУ ПФУ в Херсонської області з заявою про призначення пенсії за вислугу років. Рішенням від 06.12.2019 №213150003130 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Так, відповідач не зарахував до стажу роботи ОСОБА_1 період з 29.11.1989 до 10.07.2000 на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський", оскільки профілакторій КСП не включений до переліку закладів охорони здоров'я, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років". Позивач зазначає, що у вказаний період працювала у профілакторії на фізіотерапевтичній апаратурі, проводячи лікувально-профілактичні процедури за призначеннями лікарів. Профілакторій знаходився в будівлі фельдшерсько-акушерського пункту в с. Чорноморівка, Каховського району, Херсонської області, де обслуговували все населення села, а також всіх членів колгоспу "Чорноморівський". Позивач відмічає, що профілакторій, який розташований у приміщенні фельдшерсько-акушерського пункту є закладом охорони здоров'я, а тому стаж роботи у ньому є таким, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
07.04.2020 відповідач надіслав до суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке. Працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, в яких спеціальний стаж роботи на 01.04.2015 - 25 років або на 01.01.2016 - 25 років 6 місяців, або на 11.10.2017 - 26 років 6 місяців мають право на призначення пенсії за вислугу років при зверненні в будь - який час незалежно від віку. ОСОБА_1 01.10.2019 звернулася до територіального підрозділу пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за вислугу років. За записами трудової книжки та наданими документами спеціальний стаж позивача, що дає право на призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.2017 (дата внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") - 21 рік 5 місяців 19 днів. Натомість, період роботи ОСОБА_1 з 29.11.1989 до 10.07.2000 на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" не зараховуються до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки профілакторій не відноситься до закладу охорони здоров'я, передбачених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких лає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
01.10.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Каховського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням ГУ ПФУ Херсонської області від 06.12.2019 № 213150003130 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії.
Як зазначено у рішенні від 06.12.2019 № 213150003130, згідно із трудовими книжками БТ-І № 7098761 від 03.04.1984 та УКР № 1873547 від 26.09.1990 позивач працювала, зокрема:
- з 03.04.1984 до 11.05.1988 - на посаді акушерки, завідуючої ФАП с. Чорноморівка;
- з 20.10.1988 до 20.11.1989 - на посаді завідуючої ФАП с. Чорноморівка;
- з 29.11.1989 до 10.07.2000 - на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" (з 04.07.1992 - КСП "Чорноморівське");
- з 02.09.1991 до 08.02.1993 - на посаді медичної сестри Чорноморівської восьмирічній (неповної середньої) школи;
- з 02.07.2001 до 30.12.2002 - на посаді медичної сестри Чорноморівського дитячого ясла-саду;
- з 02.01.2003 до 01.01.2004 на посаді медичної сестри ясла-садка "Орлятко";
- з 02.01.2004 до 07.12.2006 - па посаді патронажної медичної сестри Чорноморівського ФАПу;
- з 07.12.2006 до 30.09.2019 - на посаді медичної сестри Чорноморівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів Каховської районної ради Херсонської області.
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії ГУ ПФУ Херсонської області посилається на таке: "… Період роботи позивача з 29.11.1989 по 10.07.2000 на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" не зараховуються до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, оскільки профілакторій не відноситься до закладу охорони здоров'я, передбачених у Переліку".
Відповідно до довідки від 14.11.2019 № 10-38/40 архівного сектору Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, згідно з протоколом засідань правління колгоспу "Чорноморський" від 02.12.1989 № 40, вирішено прийняти ОСОБА_1 на роботу медичною сестрою профілакторію, авто гаражу та рекомендувати загальним зборам уповноважених колгоспників прийняти до членів колгоспу з 29.11.1989.
04.07.1992 на підставі рішення уповноважених зборів колгоспників, колгосп "Чорноморський" реорганізований в КСП "Чорноморське" (довідка архівного сектору від 12.08.2019 № 10-38/39).
Згідно з архівними довідками від 12.08.2019 № 10-13/167, № 10-13/168 у документах архівного фонду КСП "Чорноморське" у книгах обліку трудового стажу та заробітку колгоспника за 1989-2000 року та у відомостях про нарахування заробітної плати працівниками за 1995-2000 року, значиться ОСОБА_1 , 1965 р.н.
Також зазначена у трудових книжках інформація підтверджується довідками: Чорноморівської ЗОШ І-ІІІ ступенів від 13.09.2019 № 2020, від 30.09.2019 № 238, Семенівської сільської ради Каховського району Херсонської області від 14.08.2019 № 585, архівними довідками Роздольненської сільської ради (як правонаступника Чорноморівської сільради) від 12.08.2019 № 10-13/165, 10-13/166.
Спір між сторонами виник унаслідок не зарахування відповідачем до спеціального стажу роботу позивача у період з 29.11.1989 до 10.07.2000 на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" з тих підстав, що Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад робота на яких дає право па пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 профілакторій не віднесений до закладу охорони здоров'я у розумінні норм цього Порядку.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до абз. 1, 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним вище особам пенсії призначають за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого в Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) (у редакції від 09.12.2012 у зв'язку з прийняттям рішення КСУ від № 1-р/2020 від 23.01.2020) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (далі - Перелік № 909).
Згідно із розділом 2 Переліку № 909 (в редакції, чинній на час роботи позивача у профілакторії з 1993 до 2000 рік) до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Пунктом 2 примітки до Переліку № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Згідно із п. 3 примітки до Переліку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Отже, із наведених вище норм Закону 1788-ХІІ та Переліку слідує, що право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я, зокрема, лікарі та середній медичний персонал, які працювали, зокрема, у лікарняних закладах, незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
Статтею 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-ХІІ (далі - Закон № 2801-ХІІ) (в редакції, чинній на час роботи позивача у профілакторії) визначено, що заклад охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.
Варто відмітити, що Закон № 2801-ХІІ не містить поняття лікарняний заклад, а надає визначення закладу охорони здоров'я, що, у розумінні норм Закону № 2801-ХІІ є загальним визначенням всіх закладів, які надають медичні послуги, наведених у Переліку № 909.
Також суд відмічає, що Закон № 2801-ХІІ не ставить віднесення медичних закладів до закладів охорони здоров'я у залежність від визначення форми їх власності, як і Перелік №909 не ставить право на зарахування стажу, який дає право на пенсію за вислугою років, у залежність від форми власності закладу охорони здоров'я, визначеного цим Переліком.
Характер спірних правовідносин у даній справі визначається саме тим, що Перелік №909 не містить такого закладу охорони здоров'я, як профілакторій.
При цьому відповідач не оспорює той факт, що позивач у період з 1989 року до 2000 року працювала медичною сестрою, тобто належала до середнього медичного персоналу, характер виконуваних робіт якої на зазначеній посаді віднесений до тих посад, які дають право на призначення пенсії за вислугу років.
Втім, суд наголошує, що нормативно-правові акти, які регулюють питання віднесення посад медичних працівників до тих, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, зокрема, Закон № 1788-ХІІ, Закон № 2801-ХІІ, Перелік № 909 прийняті, починаючи з 1991 року. До 1991 року діяли законодавчі акти СРСР.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 01.06.1984 № 621 з метою наближення фізіотерапевтичної медичної допомоги дояркам, тваринникам та механізаторам затверджено Положення про медичний профілакторій.
Згідно із п. 2 Положення про медичний профілакторій, медичний профілакторій організовується, зокрема, при молочно-товарних фермах або тваринницьких комплексах, у складі районних і дільничних лікарень або фельдшерсько-акушерських пунктів.
Примітка до п. 5 Положення про медичний профілакторій містять посилання, що на даний час діє наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР № 900 від 26.09.1978, яким у медичних профілакторіях вводяться посади медичних сестер по фізіотерапії для проведення процедур з розрахунку на 1 посаду 15 тис. умовних фізіотерапевтичних одиниць на рік.
За змістом п. 55 Додатку № 1 "Штатні нормативи медичного персоналу ... і працівників амбулаторій у сільській місцевості та фельдшерсько-акушерських пунктів" Положення про медичний профілакторій, п. 9 Додатку № 3 "Штатні нормативи медичного персоналу амбулаторій, розташованих у сільській місцевості та фельдшерсько-акушерських пунктів" посади медичних сестер по фізіотерапії, в тому числі для до проведення процедур у медичних профілакторіях (спеціально обладнаних приміщеннях, наданих колгоспами та радгоспами) належать до штату медичного профілакторію.
Таким чином, аналізуючи наведені вище положення нормативних актів, суд дійшов висновку, що у період роботи позивача на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" (з 29.11.1989 до 10.07.2000) діяла норма, яка відносила профілакторії, організовані при колгоспах або у складі фельдшерсько-акушерських пунктів, до закладів охорони здоров'я.
У штаті таких профілакторіїв були посади медичних сестер по фізіотерапії, які надавали медичні послуги з проведення профілактичних фізіотерапевтичних процедур.
Отже, суд вважає, що профілакторії, які до 1991 року були при колгоспах або у складі фельдшерсько-акушерських пунктів, відносяться до закладів охорони здоров'я у розумінні ст.3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" та до лікарняних закладів у розумінні п. 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Беручи до уваги наведене вище, суд погоджується із доводами позивача про те, що відсутність у Переліку № 909 такого закладу охорони здоров'я, як профілакторій, не заперечує характер виконуваної ОСОБА_1 роботи на посаді медичної сестри по фізіотерапії, тобто виконання таких робіт і у такому закладі охорони здоров'я, з яким сучасне законодавство пов'язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років.
Крім того, право на набуття пенсії за вислугою років, передбаченої п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пов'язане не тільки з місцем роботи - закладом охорони здоров'я, а, насамперед, з посадою, яку обіймає працівник - лікарі та середній медичний персонал.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позбавлення позивача права на пенсію з причин відсутності місця її роботи у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а саме відсутності такого виду лікарняного закладу, як профілакторій, є таким, що порушує права позивача на соціальний захист і нівелює принцип законних сподівань.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки" (Spacek, s.r.o. v. The Czech Republic № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Аналізуючи поняття "якість закону" Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі "Солдатенко проти України" (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Із трудової книжки ОСОБА_1 та наданих нею довідок, суд встановив, що у період з 29.11.1989 до 10.07.2000 ОСОБА_1 працювала медичною сестрою у профілакторії колгоспу "Чорноморівський".
За таких обставин суд вважає, що профілакторій, як заклад охорони здоров'я, в якому працювала позивач у період з 1989-2000 роки, та посада (медична сестра), а також характер виконуваних робіт (проведення фізіотерапевтичних процедур за направленням лікаря), надають підстави для врахування ОСОБА_1 періоду роботи з 29.11.1989 до 10.07.2000 до спеціального стажу, який надає право на пенсію за вислугу років.
За правилами ст. 2 Закону № 1788-ХІІ пенсія за вислугу років відноситься до трудових пенсій.
Статтею 3 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Отже, період роботи позивача на посаді медичної сестри профілакторію колгоспу "Чорноморівський" з 29.11.1989 до 10.07.2000 необхідно зарахувати до спеціального трудового стажу.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності свого рішення про відмову зарахувати до стажу позивача роботу медичною сестрою профілакторію колгоспу "Чорноморівський".
За таких обставин, суд вважає протиправним рішення від 06.12.2019 № 213150003130 про відмову зарахувати до спеціального стажу позивача період роботи медичною сестрою профілакторію колгоспу "Чорноморівський" з 29.11.1989 до 10.07.2000.
Разом з тим, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з дня звернення з заявою про призначення пенсії - 01.10.2019, оскільки суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу щодо призначення пенсії, так як дане питання є виключними повноваженнями відповідача.
Суд відмічає, що у даному випадку належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача вирішити питання про призначення позивачу пенсії відповідно до пункту "е" частини першої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням періоду роботи з 29.11.1989 до 10.07.2000, з дати звернення - з 01.10.2019.
За таких обставин суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення від 06.12.2019 № 213150003130 про відмову зарахувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до спеціального стажу період роботи медичною сестрою профілакторію колгоспу "Чорноморівський" з 29.11.1989 до 10.07.2000.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) зарахувати ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до спеціального трудового стажу роботу медичною сестрою профілакторію колгоспу "Чорноморівський" у період з 29.11.1989 до 10.07.2000 та вирішити питання про призначення пенсії відповідно до пункту "е" частини першої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням зазначеного періоду, з дати звернення із заявою про призначення пенсії - з 01.10.2019.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя О.Й. Кисильова
кат. 112010200