про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1293/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Хом'якова В.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2020 року №Ф-6246-50,
встановила:
Позивач через свого представника звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати винесену Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.04.2020р. №Ф-6246-50 на суму 17041 грн. 01 коп. про наявність начебто існуючій недоїмки, станом на 31.03.2020, із зобов'язанням внесення відповідних змін щодо ОСОБА_1 до облікових даних з інформаційної системи фіскального органу, в тому числі інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску та інших відповідних розділів системи обліку.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи вбачається, що даний адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 КАС України.
Позивач не додав до позовної заяви жодного документа, який вказаний в додатках до позовної заяви, що підтверджується актом від 20.05.2020 , складеним службовими особами відділу документального забезпечення і діловодства суду.
Частина 4 статті 161 КАС України визначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Суд звертає увагу позивача на те, що він зобов'язаний надати до позову всі можливі та допустимі докази в обґрунтування своїх вимог з дотриманням положень ст.ст. 72-80 КАС України.
Крім того, за змістом ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
З огляду на текст позову, позивачем оскаржено до суду вимогу № Ф-6246-50 від 02.04.2020 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 17041,01 грн.
Оскільки, дана вимога впливає на майновий стан позивача, то така позовна вимога є майновою.
Таким чином, в даному адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру, а тому позивач, обраховуючи розмір судового збору, повинен керуватися положеннями Закону України "Про судовий збір", якими встановлено порядок визначення ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.
Відповідно до пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі, що становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб установлений в розмірі 2102,00 грн.
Враховуючи викладене, сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем - фізичною особою при поданні до суду позовної заяви, що містить вимогу майнового характеру, складає 840,80 грн.
Проте, ОСОБА_1 не додано до адміністративного позову документів, що підтверджують сплату судового збору або підстави звільнення від його сплати. Позивачу необхідно надати до суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 840,80 грн.
Крім того, суд зазначає, що із позовної заяви встановлено, що позов подано та підписано адвокатом Гуменним Д.Ю. Проте, на підтвердження повноважень не надано ордеру, відсутній договір про надання правової допомоги.
Суд вважає, що відсутність вищевказаних документів є суттєвим недоліком і такий висновок ґрунтується на наступному.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до частини першої статті 26 цього Закону документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відмінністю цих чотирьох документів є те, що договір, довіреність та доручення, одночасно підтверджують і факт наявності у повіреного права бути представником, і обсяг такого представництва (це зумовлено тим, що ці документи, зазвичай, є двосторонніми та містять підпис довірителя).
Підсумовуючи викладене, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази щодо права звернення представника від імені довірителя до суду.
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, позовна заява, відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України, підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд, -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/1293/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.В. Хом'якова