Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 травня 2020 р. справа № 520/4334/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , суму податкового боргу в загальному розмірі 126 382,34 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_2 має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в загальному розмірі 126382,34 грн., що виник на підставі податкових повідомлень - рішень від 03.05.2017 року № 2049-13, від 05.02.2018 року № 0028571301 та від 10.04.20218 року № 107767-1301-2011, які відповідачем оскаржені та скасовані не були, а тому вказана сума податкового боргу є узгодженою. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Вказане слугувало підставою для звернення ДПС з даним позовом до суду.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзиву на позов не надав, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами згідно вимог ст. 126 КАС України.
При цьому, поштова кореспонденція надсилалась судом як на адресу АДРЕСА_2, так і на адресу АДРЕСА_1 , які зазначені в Єдиному державному реєстрі фізичних осіб - підприємців, так і у витязі з ДБН.
Однак, на адресу суду 15.05.2020 року та 18.05.2020 року повернулись поштові конверти без вручення адресу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У відповідності до вимог п. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач ФОП ОСОБА_1 , має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 126382,34 грн., який нараховано на підставі податкового повідомлення - рішення від 03.05.2017 року № 2049-13 на суму 10275,40 грн. ( з урахуванням сплати у розмірі 90314,88 грн.), податкового повідомлення - рішення від 05.02.2018 року № 0028571301 на суму штрафних санкцій у розмірі 15516,66 грн. та податкового повідомлення - рішення від 10.04.2018 року № 107767-1301-2011 по сумі основного платежу у розмірі 100590,28 грн.
У зв'язку з наявністю податкового боргу, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було складено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 581-25 від 04.09.2014 року.
Судом встановлено, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків сума грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 складає 126382, 34 грн.
Суд зазначає, що станом на день звернення контролюючим органом з даним позовом до суду зазначені вище податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися та не скасовувалися. Податкова вимога № 581-25 від 04.09.2014 року є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Судом встановлено, що підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки від 19.05.2008. З умов зазначеного договору вбачається, що об'єктом оренди є земельна ділянка площею 800 кв.м.
Судом встановлено, що на виконання приписів ст. 286 Податкового кодексу України, контролюючим органом при винесенні податкових повідомлень рішень враховувалася нормативно-грошова оцінка за кожен рік.
Виходячи з наведеного, розмір орендної плати складає 5342,06 грн.
Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом з'ясовано, що з метою погашення заборгованості податковим органом на адресу відповідача була надіслана податкова вимога № 581-25 від 04.09.2014 року
Однак, станом на день звернення до суду сума грошового зобов'язання у розмірі 126382, 34 грн. сплачена відповідачем не була.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п.п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) суму податкового боргу в загальному розмірі 126 382 (сто двадцять шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 34 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова