25 травня 2020 року м. Рівне №460/2616/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши клопотання представників сторін у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доРівненської митниці ДФС, Поліської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000624/2 від 04.06.2019 та картки відмови у прийнятті митної декларації №UA204000/2019/00634 від 04.06.2019.
В судове засідання призначене на 25.05.2020 о 15:30, учасники справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не прибули. Водночас, 25.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із карантинними заходами, а від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Надаючи правову оцінку поданим клопотання представників сторін, суд враховує наступне.
Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом другим частини третьої статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають, зокрема, право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 241 від 29.03.2020, № 242 від 20.03.2020, № 255 від 02.04.2020, № 262 від 08.04.2020), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року постановлено установити з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин.
Постановою Кабінет Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" № 392 від 20.05.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. (в тому числі) на території Рівненської області із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Рада суддів України звернулася з листом від 16 березня 2020 року № 9рс- 186/20 до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендаціями, зокрема, по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.
Так, частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, оскільки: неприбуття до суду учасника справи не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції; матеріали справи містять достатній обсяг належних та допустимих доказів для розгляду справи по суті; суд не визнавав явку учасників справи обов'язковою та представник відповідача у клопотанні про відкладення розгляду справи не вказав жодної обгрунтованої підстави, яка враховуючи карантинні заходи, перешкоджала йому з'явитися у судове засідання чи подати клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Таким чином, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта., то суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні, за наявними у суду матеріалами.
Повне судове рішення буде складено відповідно до частини четвертої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень статті 193 цього Кодексу.
Керуючись статтями 205, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Розгляд справи № 460/2616/19 провести у письмовому провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Зозуля Д.П.