05 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/94/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського відділу з питань призначення та перерахунку пенсій № 11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №355 від 13.09.2019 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, що призначається членам сім'ї військовослужбовців, відповідно до ст. 30, 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 05 грудня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити мені ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника з 05 грудня 2018 року по 29 серпня 2019 року, з урахуванням виплачених сум пенсії.
Під час розгляду справи суд
08 січня 2020 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУПФУ в Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що з 30.09.2017 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Лубенському ОУПФУ та отримував пенсію по інвалідності як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Отже на даний час, ОСОБА_1 , як отримувач пенсії за віком з 2015 року, вважається дружиною померлого годувальника ОСОБА_2 ліквідатора 1 категорії, інваліда 1 групи, смерть якого пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і має право на перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. На думку позивача, пенсійний орган безпідставно повторно відмовив їй в такому переведенні, не врахувавши рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/2162/19, яке набрало законної сили та яким встановлено право ОСОБА_1 на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статей 30, 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з посиланням на те, що ОСОБА_2 по день смерті отримував пенсію у розмірі фактичних збитків, яка була розрахована на виконання постанови Лубенського міськрайонного суду від 24.07.2017 у справі №539/989/17, тобто, на підставі персонального судового акта, який не поширюється на пенсійне забезпечення позивача.
29.01.2020 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на те, що чоловік позивачки був призваний на військові збори для участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, перебуваючи в трудових відносинах з Мінським оптово-роздрібним плодокомбінатом, тобто він не мав статусу військовослужбовця і на день смерті отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначено, що з 30.08.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
03 лютого 2020 року ОСОБА_1 до суду надано відповідь на відзив, в якому позивачка акцентувала увагу на тому, що пенсія по втраті годувальника повинна бути призначена їй відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня, що настає за днем смерті годувальника, тобто з 05.12.2018.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Обставини справи, встановлені судом
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 30.09.2017 ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 /а.с. 8/.
Станом на грудень 2018 року ОСОБА_2 перебував на обліку в Лубенському ОУПФУ та отримував призначену відповідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію по інвалідності як інвалід І групи та учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії у розмірі, обчисленому на виконання постанови Лубенського міськрайонного суду від 24.07.2017 у справі №539/989/17 з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 15.05.2012 №15/05-03 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 06.12.2018 Лубенським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Полтавській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 років, про що 06.12.2018 зроблено актовий запис за №143 /а.с. 9/.
На день смерті чоловіка ОСОБА_2 позивач досягла пенсійного віку та отримувала пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
29.03.2019 ОСОБА_1 подала до Лубенського ОУПФУ заяву про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Рішенням Лубенського ОУПФУ від 17.04.2019 №140 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію по втраті годувальника згідно статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням заробітної плати годувальника в сумі 1617,06 крб за період його роботи в зоні відчуження з 01.10.1988 по 16.10.1988 згідно довідки від 15.05.2012 №15/05-03, виданої ВАТ "Плодоовоч", оскільки рішення суду від 24.07.2017 у справі №539/989/17, на виконання якого останньому була розрахована, призначена та виплачувалася пенсія, носить персональний характер, і не поширюється на пенсійне забезпечення заявниці ОСОБА_1 .
Не погодившись із зазначеним, позивач звернулася до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі № 440/2162/19 позов ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 17 квітня 2019 року №140 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Зобов'язано Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 березня 2019 року про призначення/перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.
Вказаним рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , виходячи з розміру його пенсії, обчисленої та призначеної на виконання постанови Лубенського міськрайонного суду від 24.07.2017 у справі №539/989/17, тобто із того доходу, який останній отримував на час настання смерті.
Звернувшись 16.09.2019 повторно до Лубенського ОУПФУ у Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням висновків Полтавського окружного адміністративного суду, викладених у рішенні від 19.07.2019 у справі № 440/2162/19, вона отримала Рішення Лубенського відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 11 № 355 від 13.09.2019, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по втраті годувальника, оскільки судове рішення не містить зобов'язання щодо призначення пенсій по втраті годувальника.
Не погодившись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду із відповідним позовом.
Встановивши обставини справи, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та які мають значення для вирішення справи по суті, оцінивши докази, якими підтверджені встановлені обставини, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України/.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 цього Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
За приписами частин 2, 3 статті 36 Закону №1058-ІV, непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками /частина 1 статті 37 Закону №1058-ІV/.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Отже, за Законом №1058-ІV члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів для існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.
Поряд з цим, згідно з частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Згідно зі статтею 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Висновки щодо правозастосування
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 та її чоловік, ОСОБА_2 , перебували в офіційному шлюбі, були зареєстровані за однією адресою / АДРЕСА_2 та на день смерті чоловіка позивач перебувала на його повному утриманні. Також на час звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV, тобто є непрацездатною, а тому відповідала всім вимогам, необхідним для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на час звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пенсією є регулярна щомісячна грошова виплата, яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення у зв'язку з настанням певної обставини - досягнення пенсійного віку, інвалідності, смерті годувальника. Пенсія ОСОБА_2 , обчислена та призначена останньому на виконання постанови Лубенського міськрайонного суду від 24.07.2017 у справі №539/989/17 з урахуванням довідки про заробіток для обчислення пенсії від 15.05.2012 №15/05-03, також являє собою регулярну щомісячну грошову виплату, яка здійснюється пенсійним органом за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , виходячи з розміру його пенсії, обчисленої та призначеної на виконання постанови Лубенського міськрайонного суду від 24.07.2017 у справі №539/989/17, тобто із того доходу, який останній отримував на час настання смерті.
Вказаних висновків також дійшов і Полтавський окружний адміністративний суд у своєму рішенні від 19.07.2019 у справі № 440/2162/19, яке набрало законної сили.
Таким чином, на переконання суду, відповідач необґрунтовано рішенням від 13.09.2019 №355 відмовив ОСОБА_1 у переведенні її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
З огляду на викладене, відповідне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, що призначається членам сім'ї військовослужбовців, відповідно до статей 30, 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то суд не вбачає підстав для їх задоволення.
Позивач претендує на призначення пенсії по втраті годувальника. Але померлий чоловік позивача, ОСОБА_2 , відповідно до матеріалів справи отримував пенсію на підставі норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином жодних підстав для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника як члену сім"ї військовослужбовця, відповідно до статей 30, 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суд не вбачає.
Натомість матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 має право на отримання пенсії по втраті годувальника на підставі норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Цей факт відповідачем не оспорювався.
Більше того, як у позові зазначає сама позивачка та вказує відповідач у відзиві, ОСОБА_1 вже переведена на пенсію по втраті годувальника відповідно до норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 30.08.2019 року.
Водночас не вирішеним та оспорюваним питанням правозастосування залишається лише дата, з якої ОСОБА_1 повинна бути призначена така пенсія.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
З огляду на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а зі заявою про призначення пенсії у зв'язку зі втратою годувальника до органу Пенсійного фонду позивач звернулась 29.03.2019, то пенсія по втраті годувальника їй повинна бути призначена з 05 грудня 2018 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ефективним та належним засобом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника, що виплачується на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05 грудня 2018 року з урахуванням проведених виплат.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13 вересня 2019 року №355 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) пенсію по втраті годувальника на підставі норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05 грудня 2018 року - з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя І.С. Шевяков