22 травня 2020 р. № 400/991/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Миколаївського відділення Головного управління ДФС у Миколаївській області , вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030
про:визнання протиправним та скасування рішення від 17.02.2020 р. № 0020035005,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Миколаївського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.02.2020 року № 0020035005 року Миколаївського управління ГУ ДФС у Миколаївській області, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 2632,39 грн. за період 22.01.2019 року по 12.02.2020 року та нараховану пеню у розмірі 1622,77 грн. загальним розміром 4255,16 грн.
Ухвалою від 24.03.2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки грошове зобов'язання зі сплати єдиного внеску сплачено позивачем в повному обсязі та своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями наданими до матеріалів справи. Крім того, своєчасна сплата зобов'язань зі сплати єдиного внеску до державного бюджету, але помилково визначено при сплаті інший код бюджетної класифікації, не є достатньою правовою підставою для винесення рішення про застосування штрафних санкцій, оскільки всі зобов'язання сплачуються на єдиний казначейський рахунок державного бюджету України.
Відповідач заперечував проти позову, вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають. У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що позивачем сплачено єдиного внеску по коду платежу 71010000 22.05.2019р. -2754,18грн., 2407.2019р. - 2754,18грн., 23.09.2019р. - 2754,18грн. В результаті перекиду коштів за заявою позивача 12.02.2020р. на вірний рахунок (код платежу - 71040000) зараховано суму 8262,54грн. та в підсистемі ІС «Податковий блок» автоматично нарахувались штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску, тому відповідачем прийнято оскаржуване рішення.
Позивач в позовній заяві просив суд розглянути справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 17.02.2011 року, основним видом діяльності якого згідно КВЕД 62.03 є Діяльність з керування комп'ютерним устаткуванням.
Позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та зобов'язаний сплачувати єдиний внесок своєчасно та в повному обсязі.
17.02.2020 року позивач поштовим зв'язком отримав податкове повідомлення-рішення за №0020035005 винесене Миколаївським управлінням Головного управління ДПС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску на суму штрафу - 2632,39грн. та пені - 4255,16грн. Таке рішення прийнято відповідачем на підставі ч.10 п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 22.01.2019р. по 12.02.2020р.
Не погодившись з отриманим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що згідно платіжних доручень від 22.01.2019р. № 117 на суму 2454,18грн., від 22.05.2019р. № 121 на суму 2754,18грн., від 24.07.2019р. № 127 на суму 2754,18грн., від 23.09.2019р. № 131 на суму 2754,18грн., що надані до справи позивачем, ФОП ОСОБА_1 сплатив єдиний внесок за 1-4 квартали 2019 року вчасно та в повному обсязі.
При цьому, як пояснив позивач в позовній заяві, до нього в 2020 році звернулася ДПС у Центральному у районі м.Миколаєва з приводу оплати податкових зобов'язань зі сплати ЕСВ, а саме позивачу було повідомлено, що він сплатив ЕСВ до державного бюджету, проте кошти перерахувались на інший код платежу (помилковий код) та запропоновано позивачу написати заяву до податкового органу для перерахування грошових коштів зі сплати ЕСВ на їх інші розрахункові рахунки, на що позивач дав згоду та написав відповідну заяву.
Виходячи з правовідносин, що склалися, суд при вирішенні справи, виходить з наступного.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-V1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 статті 6 Закону № 2464).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.
При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів . Державна казначейська служба України , діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України , забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого
у Національному банку України (частина перша статті 43 Бюджетного Кодексу України, далі - БК).
А згідно із частиною п'ятою статті 45 БК податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім того, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
У справі, що розглядається, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 - у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, здійснив оплату податкового зобов'язання в повному обсязі до Державного бюджету України, проте помилково у платіжних дорученнях (а.с. ) зазначено інший код платежу 71010000, який призначений для сплати до Державного бюджету України як єдиний внесок нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагород за договорами цивільно правовового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності. В результаті перекиду коштів за заявою платника податків 12.02.2020 року на вірний рахунок (код платежу 71040000 - єдиний внесок нарахований для фізичних осіб - підприємців у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб які провадять незалежну професійну діяльність) зараховано суму 8262,54 гри. та в підсистемі ІС «Податковий блок» автоматично нарахувались штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Отже, суд приходить до висновку, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, слід кваліфікувати як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.
Крім того, на думку суду, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.
Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.06.2015р. по справі № 21-377а15.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведено, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував її належним чином.
За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Миколаївського відділення Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030, код ЄДРПОУ 39394277) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2020 року № 0020035005 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, винесене Миколаївським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 3939427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов