Ухвала
21 травня 2020 року
м. Київ
справа № 463/7788/18
провадження № 61-8068ск20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 29 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, просив ухвалити рішення, яким визнати, що будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 31,1 кв, м, житловою площею 12,6 кв. м, що позначений літерою «А-1», тамбур, що позначений літерою «а-1»; сарай, що позначений літерою «Б» та колодязь, що позначений літерою «К» в технічному паспорті від 05 квітня 2018 року належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, як окремий об'єкт нерухомості із часткою у розмірі 1/1.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 29 серпня 2019 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звертаючись до суду з даним позовом та включивши самочинне будівництво до переліку майна, яке позивач намагається визнати окремим об'єктом нерухомості, остання в такий спосіб лише намагається вирішити питання самочинного будівництва, і тому такий позов не може розцінюватись як законний спосіб захисту.
15 травня 2020 року ОСОБА_3 , який діє від імені ОСОБА_1 , за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 29 серпня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року в указаній вище справі.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, зокрема статті 392 ЦК України, у подібних правовідносинах, як на підставу оскарження судових рішень.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог щодо її форми і змісту. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України,
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Личаківського районного суду міста Львова цивільну справу № 463/7788/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 23 червня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська