20 травня 2020 року
Київ
справа №813/3040/18
адміністративне провадження №К/9901/11913/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Жидачівського відділення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ГУ ДФС у Львівській області подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019.
Відповідно до частини першої статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) учасниками справи є сторони, треті особи.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам) (частина третя статті 43 КАС).
За приписами статті 52 КАС у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» від 18.12.2018 № 1200 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846) (далі - Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (пункт 2 Постанови № 1200).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 19.06.2019 № 537 (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846) утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовані деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
Згідно з пунктами 3, 4 цієї постанови територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються.
Відповідно з додатками 1, 2 Постанови № 537 утворюється Головне управління Державної податкової служби у Львівській області. Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області.
Головне управління ДПС у Львівській області розпочало виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у Львівській області, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби».
Враховуючи, що у ГУ ДФС у Львівській області на час звернення з касаційною скаргою (27.04.2020) не має адміністративної процесуальної правоздатності органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, воно не має повноважень на звернення з касаційною скаргою на ухвалені у цій справі судові рішення, оскільки таке повноваження встановлено для виконання завдань і функцій контролюючого органу у зазначеній сфері.
Заяви про заміну ГУ ДФС у Львівській області як відповідача у справі від ГУ ДПС у Львівській області до Верховного Суду не надано.
У відповідності до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду