22 травня 2020 року
Київ
справа №160/8162/19
адміністративне провадження №К/9901/12560/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М.,Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі № 160/8162/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У 2019 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним рішення відповідача від 25.04.2019 № 39/03-10/19 про відмову у поновленні виплати пенсії; зобов'язання взяти на облік, витребувати електронну пенсійну справу, перерахувати та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 з врахуванням пільгового стажу згідно із записами в трудовій книжці, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, передбачених чинним законодавством, починаючи з 07.10.2009.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасоване рішення відповідача від 25.04.2019 №39/03-10/19 про відмову у поновленні виплати пенсії позивачу;
- зобов'язано відповідача перерахувати та поновити позивачу виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 з врахуванням пільгового стажу згідно із записами у трудовій книжці, починаючи з дати звернення - 17.02.2017;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
12.05.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 06.04.2020, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, з огляду на таке.
Згідно із пунктом 3 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються.
Згідно з інформацією наявною в матеріалах касаційної скарги, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019, а тому скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції, оскільки у прохальній частині скаржник просить змінити постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020.
З врахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки, шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Суд звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Втім, матеріали касаційної скарги не містять обставин, з якими зазначені вище норми Закону № 3674-VI пов'язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення скаржника від його сплати або відстрочення, оскільки до матеріалів касаційної скарги не додані довідки Пенсійного фонду України про розмір пенсії позивача за попередній календарний рік та довідка з органу доходів і зборів на підтвердження обставини, що пенсія за віком є єдиним джерелом його доходу.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
З врахуванням вищезазначених положень, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції та надати документ про сплату судового збору або зазначити підстави звільнення від його сплати з наданням відповідних доказів.
У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Керуючись статтями 169, 329, 330, 329, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі № 160/8162/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С. М. Чиркін
Судді: В.М. Бевзенко
А.А. Єзеров