Іменем України
22 травня 2020 року
Київ
справа № 821/237/17
провадження № К/9901/16403/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славкіної Марини Анатоліївни на постанову Херсонського окружного адміністративного суду у складі судді Кузьменко Н.А. від 16 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Градовського Ю.М., Потапчука В.О., Ступакової І.Г. від 26 липня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. від 8 квітня 2015 року № 164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів», в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) від 27 листопада 2014 року щодо зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ «Златобанк» на виконання договору позики від 24 листопада 2014 року, укладеного між ПП «Віатранс» та ОСОБА_1 ;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. включити дані ОСОБА_1 до повного переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (договір поточного рахунку) від 27 листопада 2014 року;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 , яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за правочином (транзакцією) від 27 листопада 2014 року щодо зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як особи, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі не надали доказів з яких можливо встановити, які саме обставини відповідно до оскаржуваного наказу від 8 квітня 2015 року свідчать про наявність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» для визнання вказаного правочину нікчемним.
Позивачка є вкладником ПАТ «Златобанк» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже, протиправно не була включена відповідачем до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славкіна М.А. звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ПП «Віатранс» укладено договір позики, відповідно до якого ПП «Віатранс» передає у власність ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 165175,89 грн.
27 листопада 2014 рок між ОСОБА_1 (клієнт) та ПАТ «Златобанк» (банк) укладено угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку), згідно якої банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Златобанк», на який у цей же день зараховано грошові кошти у сумі 100000,00 грн.
4 грудня 2014 року правління Національного банку України прийнято постанову № 777/БТ «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії проблемних».
Правління Національного банку України постановою від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року №105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду рішенням від 13 лютого 2015 року № 30 запровадила в ПАТ «Златобанк» тимчасову адміністрацію з 14 лютого 2015 року та призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Златобанк».
12 травня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк».
13 травня 2015 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
20 квітня 2015 року на офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення, що з 21 квітня 2015 року буде розпочата виплата коштів вкладникам ПАТ «Златобанк» через установи банків-агентів Фонду, для отримання яких вкладникам банку необхідно звернутися до установ банків-агентів Фонду.
8 квітня 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» прийнято наказ № 164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів», яким визнано нікчемними транзакції та правочини (договори згідно переліку до цього наказу), серед яких зазначено транзакцію від 27 листопада 2014 року щодо зарахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Златобанк» на користь позивача грошових коштів, залишок на рахунку 94990,00 грн.
6. Вважаючи, що відповідач протиправно не включає її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що суперечить вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та порушує право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що під час перевірки банківських рахунків позивача, на яких обліковувалися залишки коштів, було прийнято рішення про запровадження на рахунках позивача тимчасового блокування коштів з метою запобігання неправомірного отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
27 листопада 2014 року ОСОБА_1 було укладено з ПАТ «Златобанк» угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) згідно якої банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до виписки по особовим рахунках, кошти на рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 100000,00 грн були зараховані 27 листопада 2014 року з поточного рахунку ПП «Віатранс» № НОМЕР_2 з призначенням платежу «Зворотня фінансова допомога, без ПДВ».
Згідно із пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Операція по зарахуванню коштів на рахунок № НОМЕР_1 має ознаки нікчемності згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», полягає у виведенні коштів юридичної особи ПП «Віатранс», які не підлягають поверненню за рахунок Фонду, шляхом їх перерахування рахунок фізичної особи, кошти якої відшкодовуються Фондом у розмірі не більше 200 тис. грн. на одну особу згідно вказаного Закону. Таким чином, ПП «Віатранс» за результатами спірної операції отримало перевагу переді іншими кредиторами ПАТ «Златобанк», оскільки, отримало право та можливість вимагати повернення від фізичної особи коштів, перерахованих на її рахунок. В той же час, інші кредитори ПАТ «Златобанк» можуть отримати задоволення своїх вимог в порядку черговості згідно Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Виконуючи обов'язки та реалізуючи права, передбачені у зазначеному Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону, уповноважена особа Фонду наказом від 8 квітня 2015 року № 164/1 (в редакції наказу № 165/1 від 9 квітня 2015 року) віднесла до нікчемних правочини щодо зарахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_1 .
Крім того, такі дії мають ознаки кримінального правопорушення, у зв'язку з чим уповноважена особа Фонду звернулася до правоохоронних органів із відповідною заявою.
8. Відзиву на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славкіної М.А. на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року ОСОБА_1 та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не подано.
9. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
10. Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
11. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
12. Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
13. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
14. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» на рахунок позивачки зараховано грошові кошти в сумі 100000,00 грн.
16. Кошти на рахунок позивачки у сумі 100000,00 грн були зараховані 27 листопада 2014 року, тобто до прийняття Національним банком України від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» та запровадження тимчасової адміністрації.
17. Відповідно до положень статей 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
18. Частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
19. Відповідно до частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
20. З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.
21. Застосовуючи частину 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд або його уповноважена особа, зобов'язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.
24. Жодних доказів того, що при укладенні договору банківського вкладу позивач отримав певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку відповідачами надано не було.
25. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що договір угода від 27 листопада 2014 року має ознаки нікчемності, як така, що надавала позивачці певні переваги порівняно з іншими клієнтами банку.
26. Оскільки уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивачки до переліку вкладників ПАТ «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а кошти на рахунок позивачки зараховано до запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Златобанк», колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позивачка є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
27. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 820/9385/15, від 28 листопада 2019 року у справі № 814/3638/15 та від 28 лютого 2020 року у справі № 826/14492/15.
49. Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. від 8 квітня 2015 року № 164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів», в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) від 27 листопада 2014 року щодо зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ «Златобанк» на виконання договору позики від 24 листопада 2014 року, укладеного між ПП «Віатранс» та ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 ЦК та частина 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») незалежно від того, чи проведена передбачена частиною 2 статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Банк Михайлівський» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків.
50. Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
51. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 11 лютого 2019 року у справі № 815/2737/17, від 21 грудня 2019 року у справі № 823/1674/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 826/10809/17 та від 23 січня 2020 року у справі № 818/906/17.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славкіної М.А. належить задовольнити частково, скасувати судові рішення у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. від 8 квітня 2015 року № 164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів», в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) від 27 листопада 2014 року щодо зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ПАТ «Златобанк» на виконання договору позики від 24 листопада 2014 року, укладеного між ПП «Віатранс» та ОСОБА_1 , закривши провадження у справі в цій частині, а в решті судові рішення залишити без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» від 8 квітня 2015 року № 164/1 «Про затвердження переліку нікчемних транзакцій та правочинів», в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) від 27 листопада 2014 року щодо зарахування коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» на виконання договору позики від 24 листопада 2014 року, укладеного між ПП «Віатранс» та ОСОБА_2 , скасувати, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
В решті постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року в залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа