21 травня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1015/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - позивач) до комунального підприємства "ПЕТРІВСЬКЕ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в загальній сумі 53136,08 грн., в т.ч. 15265,64 грн. основного зобов'язання, 37196,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 673,50 грн. пені.
Оскільки відповідачем вказані кошти добровільно не сплачені, позивач просить суд стягнути їх на користь державного бюджету за рахунок готівки.
Ухвалою від 31.03.2020 р. відкрито спрощене провадження у справі (а.с.28).
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву або ж заяви про його визнання.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно пункту 41.1 цієї статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до даних зворотного боку облікової картки платника податків та довідки про суму боргу, станом на 24.03.2020 р. за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 53 136,08 грн., в т.ч.: 15265,64 грн. - за основним платежем, 37196,94 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, 673,50 грн. - пеня (а.с.7, 8-10).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно до пункту 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" від 31.08.2018 р. № 91796-53, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків становить 78508,72 грн. (а.с.24).
Доказів оскарження або відкликання даної податкової вимоги суду не надано.
Проте, з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг відповідачем не погашений, що також не спростовано.
Відповідно до пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким нормативно-правовим актом є Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1244, який визначає механізм стягнення готівки, належної платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.
Цей Порядок визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу. Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.5 статті 95 Податкового кодексу України (пункт 1, 2 Порядку № 1244).
У випадках, передбачених пунктами 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків (пункт 3 Порядку № 1244).
З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу здійснюється за рішенням суду.
В той же час, норми пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України та Порядку № 1244 не ставлять у залежність можливість задоволення позову про стягнення коштів з рахунків платника, або готівкових коштів в рахунок погашення податкового боргу з самим фізичним існуванням таких коштів.
Зазначена позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 05.11.2019 р. у справі № 808/2619/16, від 28.05.2019 р. у справі № 808/2916/16.
Таким чином, на підставі аналізу встановлених обставин та правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що суду не надано доказів сплати податкового боргу, який підтверджується наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
Згідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Судом на встановлено таких витрат суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства "ПЕТРІВСЬКЕ" (код - 37015342) на користь Державного бюджету України кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок готівки в сумі 53136,08 (п'ятдесят три тисячі сто тридцять шість) гривень 08 копійок.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України, та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.
Згідно до п.п.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько