22 травня 2020 року Справа № 280/492/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплати пенсії за період починаючи з 01.08.2006, з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Головного управління ДФС у Запорізькій області про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.08.2004 до 31.07.2006 на підставі його особового рахунку, а саме: за особливі умови служби (Указ Президенту України №288/2002); за високі досягнення у праці (постанова КМУ №268); за особливі умови (Постанова КМУ № 1592); за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414); персональна надбавка за високі досягнення у праці (постанова КМУ від 13.12.99р. №2288); місячна премія; разові виплати (премії до свят, відзнака); індексація; матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у попередньому пункті, зі сплатою заборгованості, яка виникла за період, починаючи з 01.08.2006;
визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по зменшенню нарахування ОСОБА_1 відсотків з основного розміру пенсії з 73 відсотків до 70 відсотків в період з 01 січня 2016 року до дати складання цієї позовної заяви протиправною;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням 73 відсотків грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року зі сплатою заборгованості, яка виникла за вказаний період (враховуючи 73 відсотки грошового забезпечення);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованих пенсій у розмірі 100% відповідно до вимог чинного законодавства України;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію в подальшому з урахуванням перерахунку пенсії у відповідності до пунктів 3 та 5 цього адміністративного позову.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що йому, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено пенсію за вислугу років у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», позивачу проведено перерахунок пенсії. Однак, при перерахунку пенсії її розмір протиправно зменшено з 73% до 70%. Вважає, що при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій. Також, зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/З858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), пунктом 2 якої визначено порядок виплати перерахованих підвищених пенсій, а саме: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Відтак, вважає, що виплата пенсії в обмеженою розмірі не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, посилається на те, що з отриманого розрахунку від 30.10.2019 дізнався про розрахунок пенсії виходячи із грошового забезпечення, без включення до нього додаткових видів грошового забезпечення з яких нараховано та сплачено страхові внески, що не відповідає вимогам чинного законодавства. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив 28.02.2020 року за вх. №9504. Зазначає, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.05.2014 набрали чинності зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вказує, що Верховний Суд у рішенні від 06.08.2019 по справі № 160/3586/19 дійшов висновку, що, оскільки скасовано п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, то лише з 05.03.2019 підлягає виплаті 100 % перерахованих сум пенсії. Крім того, вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” установлено, що з 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 р. Також зазначає, що відповідачем було перераховано пенсію згідно довідки ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.03.2018 № 200 виходячи із таких складових грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавка за вислугу років. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у позові.
Ухвалою суду від 17.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/492/20. Призначено судове засідання на 12.03.2020 року без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно висновку про призначення пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2006 призначена пенсія за вислугу років з розрахунку 73% грошового забезпечення (вислуга років 26) (арк.справи 23).
Листом від 11.10.2019 (вх. 15.10.2019) ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Запорізькій області в якому просив надати довідку про призначену йому пенсію, із зазначенням видів та сум грошового забезпечення.
Після отримання від ГУ ПФУ у Запорізькій області розрахунку, позивач звертається 13.11.2019 із запитом до відповідача в якому просить суд здійснити розрахунок призначеної пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом від 21.11.2019 вих. № 2692/К-9 ГУ ПФУ у Запорізькій області повідомило, що призначена позивачу пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була перерахована відповідно до вимог постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». З усіх питань, які стосуються розміру грошового забезпечення та його окремих видів для перерахунку пенсії рекомендовано звернутись до ГУ ДФС у Запорізькій області.
Вважаючи такі дії протиправними та з вимогою вчинити певні дії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VIII)) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений Постановою № 45.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 1 якої зобов'язав перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Відповідно до пункту 7 Постанови № 103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.
Також Постановою № 103 було внесено ряд змін до Порядку № 45, зокрема:
- пункт 5 викладено в новій редакції;
- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Згідно з положеннями пунктів 1 - 5 Порядку № 45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 103 (тут і далі - у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
На виконання вищевказаних вимог законодавства, відповідачем на підставі довідки ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.03.2018 № 200 здійснено перерахунок пенсії позивачу, виходячи із посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.
ПФУ та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок (пункт 9 Порядку № 45).
Водночас права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, ПФУ та його головні управління не мають.
Вказана позиція викладена у постанові ВП ВС від 19.02.2020 по справі № 240/6263/18, яку суд застосовує на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України.
Посилання позивача на невірний розрахунок пенсії за період до 2018 року суд дослідивши відхиляє з огляду на таке.
Так, згідно долучених до відзиву довідок від 18.08.2008 № 94/01-216 ДПА в Запорізькій області (арк. справи 46) та від 15.11.2012 № 330/04-217 ДПС у Запорізькій області (арк.справи 47), а також розрахунків пенсії по пенсійній справі N/A3332 станом на 01.02.2008 і 01.01.2013 відповідно судом встановлено, що обрахунок пенсії відповідачем проводився за такими видами грошового забезпечення як: посадовий оклад; оклад за військове звання; надбавка за вислугу років; за роботу з таємними документами; надбавки за особливо важливі завдання та премії.
Як види так і розміри складових грошового забезпечення, застосовані при перерахунку пенсії позивачу, відповідають зазначеним у довідках ДПА в Запорізькій області від 18.08.2008 № 94/01-216 та ДПС у Запорізькій області від 15.11.2012 № 330/04-217.
В свою чергу, позивач будь-яких документів на підтвердження того, що обрахунок пенсії за період до 2018 року проводився без урахування усіх складових грошового забезпечення, що були визначені у довідках, суду не надано.
Отже, підстав вважати, що відповідачем перерахунок пенсії проводився не у повному обсязі у суду не має.
Але, у зв'язку із прийняттям постанови КМУ № 103, як зазначалося вище, було проведено новий перерахунок на підставі довідки ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.03.2018 № 200 лише за трьома складовими грошового забезпечення, що відповідало діючому на той час законодавству.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 позов ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання постанови протиправною та нечинною в частині задовольнив: визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45; зобов'язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Однак, суд зазначає, що скасування в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови № 103 не впливає на спірні правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, передбачений у Постанові № 45, не змінився у зв'язку з прийняттям Постанови № 103. Порядок № 45 в редакції до внесення змін Постановою № 103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням ПФУ. Головні управління ПФУ здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форму довідки, в тому числі складові грошового забезпечення, наведено в додатку 2 до Порядку № 45. Відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.
Тобто, відповідач, навіть після визнання нечинною постанови КМУ № 103 не може здійснити перерахунок пенсії, самостійно визначивши складові грошового забезпечення позивача та їх розмір.
Суд також вважає, що не входять в предмет дослідження у вказаній справі питання врахування у складі грошового забезпечення середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення. Вказані питання могли бути предметом спору про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Запорізькій області щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення та не може бути розглянуто в межах цієї адміністративної справи (постанова ВП ВС від 19.02.2020 по справі № 240/6263/18,).
Відтак, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 в здійсненні перерахунку та виплати пенсії за період починаючи з 01.08.2006, з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Головного управління ДФС у Запорізькій області про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.08.2004 до 31.07.2006 на підставі його особового рахунку, а саме: за особливі умови служби (Указ Президенту України №288/2002); за високі досягнення у праці (постанова КМУ №268); за особливі умови (Постанова КМУ № 1592); за роботу в умовах режимних обмежень (постанова КМУ №414); персональна надбавка за високі досягнення у праці (постанова КМУ від 13.12.99р. №2288); місячна премія; разові виплати (премії до свят, відзнака); індексація; матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у попередньому пункті, зі сплатою заборгованості, яка виникла за період, починаючи з 01.08.2006, - суд відмовляє.
Щодо зменшення розміру грошового забезпечення суд зазначає таке.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами адміністративної справи, згідно висновку про призначення пенсій (арк.справи 23), ОСОБА_1 призначено пенсію, основний розмір якої визначено 73% грошового забезпечення (вислуга років 26).
При цьому, відповідно до розрахунків пенсії за вислугу років від 29.10.2019 по пенсійній справі N/A 3332, ОСОБА_1 основний розмір пенсії складає 70 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с.24).
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено частино 2 статті 13 Закону №2262-XII.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова КМУ №103).
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
У зв'язку із викладеним суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08 липня 2015 року у справі № 732/48/15, Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 642/3284/17 та 19 червня 2018 року у справі № 583/2264/17. Також, дана права відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 4 лютого 2019 року у справі №240/5401/18 за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності зменшення розміру пенсії позивачу до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовна заява про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення з 01.01.2018 раніше призначеної пенсії з 73% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року з урахуванням раніше виплачених коштів, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про виплату перерахованої пенсії у зменшеному розмірі.
Як зазначалося вище, 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” .
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, пунктом 2 постанови КМУ № 103 визначений порядок, яким виплата позивачу сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018, фактично зменшена та розстрочена на значний термін, що порушує право останнього на отримання всієї суми підвищеної пенсії.
Поряд з цим, суд зауважує, що норми Закону України №2262-ХІІ не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі.
Відповідно до статті 11 Закону України №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України №2262-ХІІ, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, позивач, отримуючи пенсію, відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Також, суд при прийнятті рішення враховує і ту обставину, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Рішення набрало законної сили 05.03.2019.
Тому, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум за період, починаючи з 01.01.2018.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 06.08.2019 № Пз/9901/12/19 (№160/3586/19).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених коштів, підлягають задоволенню.
При цьому суд зауважує, що формулювання вимог на майбутнє, як і постановлення рішення у справі на майбутнє є неможливим, оскільки відповідно до положень ст. 5 КАС України судовому захисту підлягають лише порушенні права та інтереси особи.
Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що 22.11.2019 між адвокатом Рижовим М.Г. та Коломоєць В.В. укладено договір про надання правничої допомоги. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту.
В ордері серії АР № 1002654 вказано, що ОСОБА_2 представляє інтереси ОСОБА_1 у Запорізькому окружному адміністративному суді.
При цьому, до матеріалів позовної заяви позивачем не долучено ані акту виконаних робіт, підписаного клієнтом та адвокатом, в якому був би визначений перелік наданих послуг, ані доказів оплати понесених позивачем витрат на правничу допомогу, не надано.
У зв'язку із цим суд зазначає, що наявність лише самого договору про надання правової допомоги не є підставою для відшкодування витрат на правничу допомоги.
Відтак, суд відмовляє у стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000грн., оскільки суду не надані докази надання таких послуг, ні їх розміру, ні фактичного понесення.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
У зв'язку із викладеним, судові витрати у розмірі 840,00 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 73% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплатити заборгованість ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з основного розміру пенсії у розмірі 73 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 в розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше виплачених коштів.
В іншій частині в позові відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 травня 2020 року.
Суддя Л.Я. Максименко