21 травня 2020 року Справа № 280/5581/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛан» (70544, Запорізька обл., Оріхівський район, с.Новопавлівка, вул..Суворова, буд.7, код ЄДРПОУ 30796611 до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр..Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
13 листопада 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛан» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати частково податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.10.2019:
№0002810512 щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 186089 гривень та донарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі 46522,25 гривень;
№0002820512 щодо донарахування штрафних фінансових санкцій з податку на додану вартість на 93044,50 гривень;
№0002181306 щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 146279,93 гривень, штрафних фінансових санкцій у розмірі 47847,28 гривень та пені у розмірі 38903,81 гривень;
№0002191306 щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на військовий збір в розмірі 10290,91 гривень, штрафних фінансових санкцій у розмірі 3456,05 гривень та пені у розмірі 2732,77 гривень.
Ухвалою суду від 15.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 28 листопада 2019 року позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду від 29.11.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/5581/19 та призначено підготовче судове засідання на 18.12.2019.
Ухвалою суду від 18.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі 280/5581/19 строком на 30 (тридцять) днів, підготовче судове засідання відкладено на 17.02.2020.
Ухвалою суду від 17.02.2020 клопотання представників сторін про зупинення провадження в адміністративній справі для надання додаткового часу для примирення задоволено. Зупинено провадження в адміністративній справі №280/5581/19 до 19 березня 2020 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення.
Ухвалою суду від 19.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 22.04.2020.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що, відповідачем невірно відображені обставини господарської діяльності підприємства та обставини використання найманими працівниками належним їм особистих автомобілів в ході планової податкової перевірки, оскільки останні використовували свої власні автомобілі в службових цілях, що підтверджується договорами, подорожніми листами та іншими документами. Тому вважає, що перевіряючи дійшли хибного висновку стосовно донарахування по зазначених операціях ПДВ, НДФЛ, військового збору. Вважаючи наведене позивач вважає прийняті в частині цих операцій податкові повідомлення-рішення з донарахування ПДВ, НДФЛ та військового збору безпідставними.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх. № 52866 від 16.12.2019). Вказує, що перевіркою первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Укрлан» встановлено заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в результаті не нарахування податку на вартість на вартість списання ПММ як таких, що не використовувався в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по декларації з ПДВ та податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 192587 грн. Згідно наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «УкрЛан» було укладено договори оренди легкових автомобілів, власниками яких є фізичні особи. Договоре укладені з порушенням ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 799 Цивільного кодексу, а саме відсутнє нотаріальне посвідчення договорів. Крім того, перевіркою встановлено, що за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 року орендованими автомобілями було використано паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 962929,10 грн. В порушення п. 189.1 ст.189, 198.5 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, ТОВ «Укрлан» занижено податкові зобов'язання за рахунок не включення до їх складу податку на додану вартість з умовного продажу ПММ, що не використовується в господарській діяльності, всього у сумі всього на суму 192587 грн. Перевіркою первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Укрлан» встановлено заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в результаті не нарахування податку на вартість на вартість списання ПММ як таких, що не використовувався в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання по декларації з ПДВ та податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1066грн. У зв'язку з вищевикладеним, оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем обґрунтовано та на підставі чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача надав до суду клопотання, в якому просив справу розглянути в порядку письмового провадження, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
27.04.2020 від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №18290) про відкладення судового засідання на іншу дату, обґрунтоване установленим на усій території України карантином, яке він просить розглянути у порядку письмового провадження.
Проте суд зазначає, що в матеріалах справи містяться письмові докази, які надають можливість суду розглянути справи по суті в порядку письмового провадження без надання сторонами усних пояснень.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного пристрою, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалась.
Суд звертає увагу сторін, що згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Розглянувши наявні в матеріалах справи письмові докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Проведена відповідачем документальна виїзна планова перевірка позивача, результати якої викладені в акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛан» від 25.09.2019 року №30/08-01-05-12/30796611 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 року. Згідно висновків перевірки з боку позивача було встановлені такі порушення:
- заниження податкових зобов'язань за період з 01.07.2016р. по 30.06.19р. на суму 193 653 гривень в результаті не нарахування податку на додану вартість на списану вартість ПММ, як таких що не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності в т.ч. за липень 2016 - 123 грн., серпень 2016р. - 4482 грн., вересень 2016р. - 2959 грн., жовтень 2016р. - 2528 грн., листопад 2016 - 3122 грн., грудень 2016 - 3922 грн., січень 2017 - 2854 грн., лютий 2017 - 3165 грн., березень 2017 - 3550 грн., квітень 2017 - 4057 грн., травень 2017 - 6233 грн., червень 2017 -3628 грн., липень 2017 - 3091 грн., серпень 2017 - 2326 грн., вересень 2017 - 3289 грн., жовтень 2017 - 3703 грн., листопад 2017 - 3522 грн., за грудень 2017 - 3824 грн., січень 2018р. - 6365 грн., лютий 2018р. - 6850 грн., березень 2018 - 7744 грн., квітень 2018 - 8204 грн., травень 2018 - 7426 грн., червень 2018р. - 8803 грн., липень 2018р. - 8411 грн., серпень 2018 - 8125 грн., вересень 2018р - 8981 грн., жовтень 2018 - 8574 грн., листопад 2018 - 9029 грн., грудень 2018 - 7006 грн., січень 2019 - 6820 грн., лютий 2019 - 6609 грн., березень 2019 -7499 грн., квітень 2019 - 6109 грн., травень 2019 - 6025 грн., червень 2019 - 4695 грн.;
- порушено порядок утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 146 279,93 гривень за період 2018 рік та 1 півріччя 2019 року, ПДФО перевіряючими донараховано на вартість ППМ, - 666 386,50 гривень, який використано (списано) на легкові автомобілі, належні фізичним особам;
- порушено порядок утримання військового збору у розмірі 9995,80 грн. за період 2018 рік та 1 півріччя 2019 року, військовий збір перевіряючими донараховано на вартість ППМ, - 666 386,50 гривень, який використано (списано) на легкові автомобілі, належні фізичним особам.
За результатами вивчення акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛан» від 25.09.2019р. №30/08-01-05-12/30796611 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 року, підприємством було підготовлено заперечення до указаного акту за № 145 (вх. № 6741/10) від 11.10.2019 року.
22.10.2019 року, Головним управлінням ДПС України у Запорізькій області було розглянуто заперечення ТОВ «УкрЛан» до акту перевірки №30/08-01-05-12/30796611 від 25.09.2019 року та надано на адресу ТОВ «УкрЛан» лист №9662/10/08-01-05-12 від 23.10.2019 року (вх. № 102 від 29.10.2019) відповідно до якого, висновки, викладені у акті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УкрЛан» правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства і тому висновки акту документальної перевірки залишаються без змін, а заперечення ТОВ «УкрЛан» від 11.10.2019 року без задоволення.
На підставі акту перевірки відповідачем підготовлені і винесені податкові повідомлення рішення:
№0002810512 від 28.10.2019 року форми «Р», яким збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 211 334 гривень та донараховано штрафних фінансових санкцій 52 833,5 гривень;
№0002820512 від 28.10.2019 року форми «ПН», яким донараховано штрафних фінансових санкцій з податку на додану вартість на 126 362,50 гривень;
№ 0002181306 від 28.10.2019 року, яким збільшено податок на доходи фізичних осіб в сумі 146 822,56 гривень, штрафних фінансових санкцій 47847,28 гривень та пені 38 903,81 гривень;
№ 0002191306 від 28.10.2019 року, яким донараховано військовий збір в сумі 10327,99 гривень, штрафних фінансових санкцій 3456,05 гривень та пені 2732,77 гривень;
№ 0002171300 від 28.10.2019 року, яким донараховано штрафних (фінансових) санкцій по податку на доходи фізичних осіб на суму 510,00 грн..
Позивач з указаними податковими повідомленнями-рішеннями не згоден частково та вважає їх незаконними в наступних частинах:
№0002810512 від 28.10.2019 року форми «Р», в збільшені податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 186 089 гривень та донарахування штрафних фінансових санкцій 46 522,25 гривень;
№0002820512 від 28.10.2019 року форми «ПН» в донарахуванні штрафних фінансових санкцій з податку на додану вартість на 93044,50 гривень;
№ 0002181306 від 28.10.2019 року форми «Д», в збільшені податку на доходи фізичних осіб в сумі 146 279,93 гривень, штрафних фінансових санкцій 47 847,28 гривень та пені 38 903,81 гривень;
№ 0002191306 від 28.10.2019 року, яким донараховано військовий збір в сумі 10 290,91 гривень, штрафних фінансових санкцій 3456,05 гривень та пені 2732,77 гривень.
Вивчивши надані позивачем документи стосовно діяльності найманих працівників та використання ними особистого транспорту і списання на нього паливно-мастильних матеріалів встановлено наступне.
В штаті підприємства працювали в перевіряємий період на різних посадах фізичні особи, зокрема:
- ОСОБА_1 на підставі Наказу №2 від 01.11.2005 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_2 на підставі Наказу №39/1 від 01.12.2010 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_3 на підставі Наказу №100 від 29.05.2017 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_4 на підставі Наказу №26-к від 08.02.2012 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_5 на підставі Наказу №196-к від 08.07.2013 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_6 на підставі Наказу №66 від 30.04.2013 року про прийняття на роботу, Наказу №16 від 31.01.2018 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_7 на підставі Наказу №161 від 19.08.2013 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_8 на підставі Наказу №48-к від 25.03.2010 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_9 на підставі Наказу №175 від 20.10.2015 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_10 на підставі Наказу №55-К від 01.04.2010 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_11 на підставі Наказу №70 від 02.04.2012 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_12 на підставі Наказу №248-к від 30.11.2016 року та Наказу №216-к від 13.10.2017 про прийняття на роботу ОСОБА_12 ;
- ОСОБА_13 на підставі Наказу №21 від 18.02.2013 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_14 на підставі Наказу №308 від 08.12.2016 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_15 на підставі Наказу №86-к від 20.07.2007 року про прийняття на роботу;
- ОСОБА_16 на підставі Наказу № 153-к від 19.07.2005 року про прийняття на роботу, Наказу № 215-к від 13.10.2017 року про прийняття на роботу.
Зазначені особи в своїй діяльності використовували в перевіряємий період для виконання службових завдань свої особисті автомобілі Використання автомобілів здійснювалось згідно договорів про використання особистого автомобіля в службових цілях.
Так, для використання автомобілів в службових цілях між ТОВ «УкрЛан» та працівниками підприємства були укладені договори використання особистих транспортних засобів в службових цілях, зокрема: між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_6 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-11 від 04.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_7 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-6 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_17 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-22 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_5 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-13 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_18 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-21 від 01.10.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_19 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-20 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_4 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-15 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_3 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №30/05/17-9 від 30.05.2017; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_11 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-19 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_2 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-4 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_1 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-12 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_13 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-17 від 01.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_14 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-16 від 09.12.2016; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_15 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-14 від 04.06.2015; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_12 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-16-1 від 01.12.2016; між ТОВ «УкрЛан» та ОСОБА_12 був укладений договір про використання особистого автомобіля в службових цілях №04/01/15-17-1 від 16.10.2017.
Відповідач зробив передчасний та необґрунтований висновок, що ці договори - є договорами оренди (найму) автотранспортних засобів. На думку перевіряючих відповідно до положень ч.2. ст. 799 Цивільного кодексу України, у разі відсутності нотаріального посвідчення договорів оренди, застосовується положення ч.1 ст.220 ЦК України, а саме те, що такі договори є нікчемними, тобто такі, що є недійсними на підставі закону.
Це висновок є хибним, оскільки по-перше договорами оренди (найму) вони не є, що свідчить із назви та змісту договору. Між ТОВ «УкрЛан» та працівниками підприємства були укладені договори про використання особистого автомобіля в службових цілях в яких передбачена компенсація за знос (амортизацію) транспортного засобу без права передачі транспортного засобу іншим особам, що суперечить змісту ст. 800 ЦК України, яка регламентує самостійне використання транспортного засобу наймачем.
Фактично були укладені між працівником та підприємством договори про використання особистого автомобіля в службових цілях, які за правовим змістом є змішаними договорами надання послуг (глава 63 ЦК України) та доручення (глава 68 ЦК України), оскільки транспортні засоби фактично не вибували із володіння власника.
Нотаріальне посвідчення договорів використання особистого автомобіля в службових цілях з наданням компенсації не передбачено цивільним законодавством України.
Можливість укладення змішаних договорів передбачена п.2. ст. 628 Цивільного кодексу України. В цьому разі до змішаних договорів застосовуються у відповідних частинах положення цивільного законодавства про договори. Для договорів про надання послуг та доручення законодавством передбачена проста письмова форма.
Частина перша статті 6 ЦК України дає змогу сторонам укладати договори, не передбачені актами цивільного законодавства, але які відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Тому якщо сторони домовляться, то можуть укласти й договір використання особистого автомобіля в службових цілях з наданням компенсації. Оскільки законодавство не регулює порядку укладення такого договору, це дає підприємству право встановити його самостійно у внутрішньому локальному акті.
На користь цієї правової позиції свідчить п 2..1.3. укладених договорів за яким працівник зобов'язується самостійно підтримувати автомобіль в справному стані, витрати на підтримку авто в належному технічному стані підприємство компенсувати не зобов'язане, що суперечить ст.801 ЦК України, яка регламентує виконання цих робіт наймачем. За користування особистим автомобілем в службових цілях згідно п. 3.1. нараховується не орендна плата, а компенсація (амортизація) за знос.
Перевіряючими зроблений висновок, що дія договорів про використання особистого автомобіля у службових цілях завершилась 31.12.2018 року.
Однак суд вважає, що такі доводи є також безпідставними, оскільки п. 1.2. договорів передбачена можливість його автоматичної пролонгації в разі відсутності заяви жодної з сторін про припинення договору до закінчення строку його дії. Заяви про припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.
Позивачем також надані 18 грудня 2019 року додаткові докази - подорожні листи, відповідно до яких підтверджується списання палива, що використовувалось за перевіряє мий період працівниками позивача саме в службових цілях, а не в особистих.
Відповідач не надав жодного доказу, яким підтверджується передача ПММ позивачем своїм найманим працівникам у власність для особистих цілей та не списання ПММ не на службові цілі або несписання ПММ.
Щодо донарахування ПДВ (фактично за умовний продаж) суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Оскільки факт укладення договору по купівлі-продажу, передачі у власність ПММ фізичним особам для їх власних потреб актом перевірки не встановлено, то, відповідно донарахування по ППР №0002810512 від 28.10.2019 року форми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 186 089 гривень та донарахування штрафних фінансових санкцій 46 522,25 гривень, та донарахування за ППР №0002820512 від 28.10.2019 року форми «ПН» штрафних фінансових санкцій з податку на додану вартість на 93 044,50 гривень не є законним.
Стосовно ПДФО, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є:
163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
Актом перевірки не встановлено, що фізичні особи-працівники отримали ПММ для власних цілей і таким чином отримало дохід. ПММ, видавався на службові цілі в робочий час, що підтверджено табелями робочого часу і списаний відповідно до подорожніх листів при виконанні службових завдань підприємства.
Подорожні листи, табелі робочого часу досліджені судом в ході судового розгляду і судом прийнято за належні докази використання ПММ на господарські потреби підприємства в робочий час.
Фактів нецільового використання палива відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено.
Відповідно донарахування податку на доходи фізичних осіб по ППР № 0002181306 від 28.10.2019 року, в сумі 146279,93 гривень, штрафних фінансових санкцій 47847,28 гривень та пені 38903,81 гривень не відповідає вимогам чинного законодавства.
Військовий збір донараховано на умовну продажу ПММ працівникам. Оскільки відсутній факт продажу і об'єкт оподаткування ПДВ та ПДФО відсутні і підстави для нарахування військового збору
Відповідно донарахування податку на доходи фізичних осіб по ППР №0002191306 від 28.10.2019 року, в сумі 10 290,91 гривень, штрафних фінансових санкцій 3456,05 гривень та пені 2732,77 гривень є незаконним.
Наданий відповідачем відзив не спростовує зазначених правових позицій та обставин справи.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛан».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 382 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛан» (70544, Запорізька обл., Оріхівський район, с.Новопавлівка, вул..Суворова, буд.7, код ЄДРПОУ 30796611 до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр..Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати частково податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.10.2019:
№0002810512 щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 186089 гривень та донарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі 46522,25 гривень;
№0002820512 щодо донарахування штрафних фінансових санкцій з податку на додану вартість на 93044,50 гривень;
№0002181306 щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 146279,93 гривень, штрафних фінансових санкцій у розмірі 47847,28 гривень та пені у розмірі 38903,81 гривень;
№0002191306 щодо нарахування податкового зобов'язання з податку на військовий збір в розмірі 10290,91 гривень, штрафних фінансових санкцій у розмірі 3456,05 гривень та пені у розмірі 2732,77 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрЛан» судові витрати у розмірі 8627 грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 21.05.2020.
Суддя М.С. Лазаренко