22 травня 2020 року Справа № 280/6289/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ДРФО: НОМЕР_1 ) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, м. Профспілок, 5, код ЄДРПОУ: 41904647) про визнання протиправним та скасування припису та постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління з питань праці Запорізької міської ради (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень від 15.11.2019 №ОМС ЗП3532/1499НД/НП/АВ/П та визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 02.12.2019.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення позапланової перевірки порушено процедуру проведення даної перевірки, оскільки направлення про початок перевірки вручено з порушенням особі, що не мала на отримання такого направлення повноважень та за відсутності директора. У акті про проведення інспекційного відвідування некоректно відображено час проведення перевірки. Відповідачем порушено строки проведення заходів державного нагляду (контролю). Особи, які на думку контролюючого органу під час проведення інспекційного відвідування, були допущені як працівники до виконання робіт без належного оформлення трудових відносин. За результатами перевірки були складені посадовими особами відповідача: акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АП від 15 листопада 2019 року, яким зафіксовані наступні порушення вимог законодавства про працю: ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України - в частині фактичного допуску ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору; частини третьої статті 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»; припис про усунення порушень від 15 листопада 2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П. Однак, в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 15 листопада 2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АП відсутній підпис одного з інспекторів, що проводив дану перевірку та перебував у складі комісії, що ставить під сумнів законності даного акту. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 23.12.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі на 16.01.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 16.01.2020 відкладено підготовче засідання по справі на 19.02.2020.
Відповідач позов не визнав, про що надав до суду відзив на адміністративний. Зокрема, вказує, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі, оскільки припис про усунення порушень від 15.11.2019 №ОМС ЗП3532/1499НД/НП/АВ/П та постанова про накладення штрафу №ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 02.12.2019 винесені виключно на законних підставах. Зокрема, представник відповідача зазначив, що 07.11.2019 під час проведення інспекційного відвідування ПП «Кристина» було встановлено, що за адресою здійснення позивачем підприємницької діяльності ( АДРЕСА_2 ) до роботи була допущена громадянка ОСОБА_2 без укладання трудового договору. ОСОБА_2 зазначила, що з 11.11.2019 буде подавати документи для офіційного працевлаштування у ФОП ОСОБА_1 . При цьому вона спілкувалася з клієнтами та працювала на комп'ютері. 08.11.2019 під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 також перебувала у приміщенні торгово - виставкового залу магазину - ательє «Кристина». Дана обставина, на думку представника відповідача, очевидно свідчить про порушення позивачем як суб'єктом господарювання ст. 21, ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України. Іншим порушення, зафіксованим в акті інспекційного відвідування є те, що ФОП ОСОБА_1 видано наказ № 5/2019 від 01.03.2019, відповідно до якого ОСОБА_3 прийнято на посаду дизайнеру інтер'єру. графік роботи визначений з 10-00 год. до 19-00 год. Але повідомлення про прийняття ОСОБА_3 на роботу до ДФС направлено 01.03.2019 о 19-00 год. Таким чином припис винесений в цій частині законно. Зазначає, що акт та припис складаються у двох примірниках та підписуються уповноваженими на те посадовими особами, таким чином, на всіх виданих документах наявний підпис Павленко В.В., особи, що проводила інспекційне відвідування. Із урахуванням викладених обставин, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Позивачем надано до матеріалів справи відповідь на відзив (від 31.01.2020), у якій додатково зазначає про порушення початку процедури та подальшого порядку самого проведення інспекційного відвідування, оскільки підставою для видачі наказу щодо здійснення планового позапланового заходу слугувала службова записка головного спеціаліста відділу контролю за додержанням законодавства про працю Запорізької міської ради - ОСОБА_4 . Але оскільки п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю який затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 823 (надалі - Порядок № 823) має вичерпний перелік підстав для здійснення інспекційного відвідування, до якого не входить службова записка чи пояснення посадової особи. Додатково зазначає про те, що відповідно до наказу № 223 р від 07.11.2019 про проведення інспекційного відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю, направлення на проведення інспекційного відвідування № 167н від 07.11.2019, зазначені посадові особи:головний спеціаліст відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці - ОСОБА_4 ; начальник управління, інспектор праці - ОСОБА_5 ; головний спеціаліст відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці - Шаля Тетяна Анатоліївна; заступник начальника управління - начальник відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці - ОСОБА_6 ; головний спеціаліст відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці - ОСОБА_7 . Жодних визначень, що інспектором даного заходу зазначено саме ОСОБА_4 відповідачем не надано.
Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення, в яких відповідач зазначає, що ставити під сумнів законність акта інспекційного відвідування, підписаного всіма інспекторами праці, які брали безпосередню участь у проведенні заходу контролю, немає обгрунтованих підстав.
Протокольною ухвалою суду від 19.02.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче судове засідання на 23.03.2020.
Ухвалою суду від 19.02.2020 у задоволенні заяви представника позивача про витребування доказів було відмовлено.
У підготовче засідання, призначене на 23.03.2020 учасники справи не з'явились.
Від представника позивача 20.03.2020 надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 23.03.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 22.04.2020.
Ухвалою суду від 22.04.2020 розгляд справи було відкладено на 18.05.2020.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.
Представник відповідача про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 22.05.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовлено.
Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 205 та ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україн (далі - КАС України), судом ухвалено завершити розгляд справи у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до наказу № 223 р від 07.11.2019 про проведення інспекційного відвідування з питань контролю за додержанням законодавства про працю, направлення на проведення інспекційного відвідування № 167н від 07.11.2019, відповідачем було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питання виявлення неоформлених трудових відносин. У відповідності до акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ від 15.11.2019 у перевірці брали участь такі посадові особи: головний спеціаліст відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці - ОСОБА_8 Віолетта Віталіївна; начальник управління, інспектор праці - ОСОБА_5 ; головний спеціаліст відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці - Шаля Тетяна Анатоліївна; заступник начальника управління - начальник відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці - ОСОБА_6 ; головний спеціаліст відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю, інспектор праці - ОСОБА_7 .
Відповідно до матеріалів справи 08.11.2019 року о 13 годині 20 хвилин було розпочато здійснення інспекційного відвідування вказаними посадовими особами ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 . В ході інспекційного відвідування посадовими особами відповідача були пред'явлені посвідчення інспекторів праці довіреній особі позивача - ОСОБА_9 Посадові особи відповідача ознайомили Вінніченко С.Л. із направленням про проведення інспекційного відвідування. Копію вказаного направлення було вручено ОСОБА_9 під підпис. Встановлено, що під час проведення перевірки ОСОБА_1 була відсутня, оскільки знаходилась за межами м. Запоріжжя. 08.11.2019 року ОСОБА_9 було вручено вимогу про надання документів від 08.11.2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД до 15.00 год. до 11.11.2019 року та акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.11.2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП, яким інспекційне відвідування було зупинено до 11.11.2019 року включно, та відповідно до якої строк надання документів встановлено до 15.00 год. 11.11.2019 року.
12.11.2019 року інспектором Павленко В.В. було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП у зв'язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, та які містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, та ОСОБА_9 було вручено вимогу про надання документів від 12.11.2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД про надання ФОП ОСОБА_1 , у строк 13 листопада 2019 року до 10.00 години договору про надання бухгалтерських послуг за 2019 рік. Документи інспекторами були отримали 13.11.2019 року, поновили проведення інспектування - 14.11.2019 року. Тож фактично тривала перевірка у період з 08.11.2019 року по 15.11.2019 року.
15.11.2019 року головними спеціалістами відділу державного контролю за додержанням законодавства про працю був складений акт інспекційного відвідування фізичної особи , яка використовує найману працю № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ. В акті відображено, що під час проведення інспекційного перевірки відвідування 07.11.2019 року, управлінням з питань праці Запорізької міської ради проводилось інспекційне відвідування ПП «Кристина» за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого встановлено перебування у приміщенні жінки, яка назвалася ОСОБА_2 , та повідомила, що ні у кого не працює, а прийшла вибрати обрізки тканини для власного використання з дозволу власників ательє. 08.11.2019 року при інспекційному відвідуванні ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 також перебувала у приміщені у магазин - ательє « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Посадові особи контролюючого органу відібрали у ОСОБА_2 письмові пояснення. На підставі відібраних пояснень контролюючий орган зробив висновок про фактичне допущення працівника до виконання робіт без належного оформлення трудових відносин. Також в акті зазначено, що ФОП ОСОБА_1 згідно наказу від 01.03.2019 № 05/2019 призначила на посаду дизайнера інтер'єра ОСОБА_3 , повідомлення про прийняття на роботу згідно квитанції № 2 доставлено до органу ДФС 01.03.2019 року о 13:19:43 год., відповідно до табелю обліку робочого часу за березень 2019 року, 01.03.2019 вона відпрацювала 8 годин чим під час виконання посадових обов'язків, маючи організаційно-розпорядчі функції, допустила порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та Постанови КМУ «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 року № 413, а саме: допустила до роботи працівників без подання повідомлення до ДФС про прийняття працівників на роботу. З моменту вчинення вищевказаного правопорушення минуло понад три місяці.
За результатами перевірки були складені посадовими особами відповідача акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АП від 15 листопада 2019 року, яким зафіксовані наступні порушення вимог законодавства про працю: ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України - в частині фактичного допуску ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору; частини третьої статті 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»; припис про усунення порушень від 15 листопада 2019 року № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П.
09 грудня 2019 року позивач отримав постанову про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД/-ФС від 02 грудня 2019 року, яка винесена начальником Управління з питань праці Запорізької міської ради Швець Ю.В. у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , якою на підставі абз. 2 частини 2 статті 265 КЗпП України за порушення ч. ч. 1,3 статті 24 КЗпП України та ч. 1 статті 21 КЗпП України накладено штраф у розмірі 125190 грн. (сто двадцять п'ять тисяч сто дев'яносто гривень).
Вказана постанова прийнята на підставі акту інспекційного відвідування від 15.11.2019 № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлені факти використання праці неоформлених працівників.
Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21 серпня 2019 року (надалі - Порядок № 823) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Відповідно до п.2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно п.8 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
Відповідно до п.10 Порядку №823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Відповідно до пп.5 п.5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Відповідно до пункту 6 Порядку №823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
Відповідно до п.16 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Згідно п.п.17-25 Порядку №823 акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку.
У разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
У відповідності до п.26 Порядку №823 припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.
У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці.
Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці.
Так, позивач та його представник зазначили, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Однак, у матеріалах справи міститься копія довіреності від 09.11.2019, що посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Задачіною Н.В. (реєстровий номер 1206), якою Ретінська Світлана Олександрівна уповноважує Вінніченко Світлану Леонідівну на представництво її інтересів як фізичної особи - підприємця, в тому числі і в Управління з питань праці Запорізької міської Ради. Довіреність датована 09.11.2019, натомість перевірка позивача розпочата 08.11.2019, інших повноважень на отримання від відповідача відповідних документів про початок перевірки матеріали справи не містять.
Щодо посилання представника позивача, що у розпорядчих документах відповідача актах про неможливість проведення інспекційного відвідування № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП від 08.11.2019 та від 12.11.2019, акта інспекційного відвідування № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ від 15.11.2019 та у Приписі про усунення виявлених порушень № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П від 15.11.2019 відсутні підписи усіх інспекторів праці, зазначених у направленні на проведення заходу державного нагляду (контролю) та акти про неможливість проведення інспекційного відвідування складені та підписані тільки одним інспектором праці Павелко В.В. підписи інших учасників не значаться, то суд зазначає, що дані факти спростовуються матеріалами справи. Відтак суд не бере до уваги такі твердження представника позивача.
Крім того, слід зазначити що всі вищезазначені розпорядчі документи, винесені в процесі проведення інспекційного відвідування позивача, були складені відповідно до вимог Порядку №823 та відповідно до форми, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338, який на час інспекційного відвідування та на час накладення на позивача штрафу був чинним.
Стосовно висновків відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.1 ст.21, ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття спірної постанови стало те, що:
«…Під час проведення інспекційного відвідування 07.11.2019 управлінням з питань праці Запорізької міської ради проводилося інспекційне відвідування ПП «Кристина» за адресою: АДРЕСА_2 під час проведення якого було встановлено, що у складському приміщенні магазина - ательє «Кристина» знаходилась жінка, яка назвалася ОСОБА_2 та повідомила, що у кого не працює, а прийшла прибрати обрізки тканини для власного використання. У письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначила, що з понеділка (11.11.2019) буде подавати документи для оформлення на роботу у ФОП ОСОБА_1 на посаду дизайнера інтер'єру. При цьому вона перебувала у магазині - ательє «Кристина» весь час інспекційного відвідування, працювала на комп'ютері та спілкувалась з клієнтами, що засвідчено відеозаписом.
08.11.2019 при інспекційному відвідуванні ФОП ОСОБА_1 також перебувала у приміщенні торгово - виставковому залі магазину - ательє «Кристина», виконувала роботи з обслуговування клієнтів, перебирала зразки тканин для штор, знаходилась за робочим місцем та працювала на комп'ютері. Їй було запропоновано надати письмові пояснення щодо знаходження у приміщенні та виконання нею певної роботи. На що вона надала письмові пояснення, що з 05.11.2019 знаходиться на стажуванні для працевлаштування на ФОП ОСОБА_1 на посаду дизайнера інтер'єру.
Представником підприємця ОСОБА_9 усно та у письмових поясненнях зазначено, що ОСОБА_2 перебувала на території магазину - ательє «Кристина» та проходила стажування з 05.11.2019 д працевлаштування на ФОП ОСОБА_1 на посаду дизайнера інтер'єру, також була присутня 07 - 08 листопада 2019 року у приміщенні за адресою м. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 під час проведення контрольного заходу інспекторами праці управління. Жодного договору на виконання роботи чи надання послуг з ОСОБА_2 з 05.11.2019 по 08.11.2019 представником підприємця не надано, так як такий договір не укладався.
Так як ОСОБА_2 протягом певного періоду виконувала роботу дизайнера інтер'єру безпосередньо на ФОП ОСОБА_1 , у робочий час цього підприємця, а також відсутністю укладеного між нею та ФОП ОСОБА_1 жодного договору, на виконання роботи, відсутністю ОСОБА_2 реєстрації в базі ЄДРПОУ як фізичної особи підприємця, та відсутністю у неї іншої постійної роботи, тому має місце допуск працівника (фізичної особи) до роботи без належного оформлення трудових відносин.
Таким чином ОСОБА_2 допущено ФОП ОСОБА_1 до роботи без укладання трудового договору…»
Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно до ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Тобто, підставою для застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій є зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, відповідачем до суду не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 була допущена до виконання роботи без укладання трудового договору, як і не надано жодних доказів на підтвердження того, що зазначена особа в день інспекційного відвідування взагалі виконувала будь-яку роботу, була допущена до виробничого процесу.
Фактично в обґрунтування прийняття спірної постанови про накладення штрафу покладено пояснення ОСОБА_2 , яка на момент проведення інспекційного відвідування перебувала в приміщенні де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Так, в матеріалах адміністративної справи містяться пояснення ОСОБА_2 , в яких остання зазначила, що прийшла відібрати відрізки тканин для особистих потреб, а з понеділка (11.11.2019) буде подавати документи для оформлення на роботу. Крім того, в поясненнях від 08.11.2019 ОСОБА_2 зазначила, що знаходиться на стажуванні з 05.11.2019 та ознайомлюється з ходом роботи. з
В свою чергу, в наданих поясненнях ОСОБА_9 послалася на те, що ОСОБА_2 дійсно перебувала в магазині та ознайомлювалися з умовами праці для вирішення можливості подальшого працевлаштування та стажувалась. Крім того, пояснила, що наданий момент у ФОП ОСОБА_1 оформлена як працівник ОСОБА_3 та з 11.11.2019 буде оформлена ОСОБА_2 .
Зазначені обставини підтверджуються наданим представником позивача до суду поясненням ОСОБА_2 ..
Тобто, під час проведення інспекційного відвідування інспектори Держпраці повинні були встановити чи допущені вищевказані особи до виконання трудових обов'язків, якщо так то з якої дати та які обов'язки виконують зазначені особи.
Більше того, можливий факт перебування особи на об'єкті відвідування, за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов'язків, не свідчить про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.
Суд зазначає, що відповідно Порядку №823, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Відповідачем до матеріалів справи надано диск з відеозаписом інспекційного відвідування, проте, при дослідженні зазначеного відео встановлено, що дане відео не може бути доказом по справі, оскільки на даному відео жінка, яка представилась ОСОБА_2 підтверджує те, що на даний момент не працює, ознайомлюється з роботою у ФОП ОСОБА_1 для подальшого працевлаштування. Містять також короткі відео, з яких неможливо встановити яку саме роботу виконує гр. ОСОБА_2 і в чому вона заключається.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 виконувала роботу за дорученням ФОП ОСОБА_1 , а факт перебування зазначеної особи в приміщенні магазину не може бути достатньою підставою для накладення штрафних санкцій за статтею 265 КЗпП України.
Крім того, відповідно до положень пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2013 №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Згідно пункту 7 Порядку №509, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Разом з тим, відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано доказів на підтвердження того, що позивача було належним чином повідомлено, не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи, про дачу, час та місце розгляду матеріалів інспекційного відвідування.
Що стосується зазначеного в акті інспекційного відвідування порушення позивачем вимог Постанови КМУ від 17.06.2015 № 413, а саме допуску працівника до роботи без подання повідомлення до ДФС про прийняття працівників на роботу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Підставою прийняття, в тому числі, оскаржуваної постанови є висновки про порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413, а саме: ОСОБА_3 , згідно наказу від 01.03.2019 № 05/2019 призначено на посаду дизайнера інтер'єру, повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 , згідно квитанцій № 2, доставлено до органу ДФС 01.03.2019 о 13:19:43; відповідно до табелю обліку робочого часу за березень 2019 року 01.03.2019 вона відпрацювала 8 годин. Згідно наказу від 01.03.2019 № 5/2019 ФОП ОСОБА_1 для ОСОБА_3 встановлений графік роботи з 10:00, тобто зазначений працівник була допущена до роботи без подання повідомлення до ДФС про прийняття працівників на роботу.
В той же час як вбачається з матеріалів справи наказом № 5/2019 від 01.03.2019 року ОСОБА_3 була прийнята на посаду дизайнер інтер'єру до ФОП ОСОБА_1 про що було повідомлено віповідний орган ДФС про що свідчить квитанція № 2 від 01.03.2019.
Вказані обставини свідчать, що станом на день проведення інспекційного відвідування працівник ОСОБА_3 , була офіційно працевлаштована у ФОП ОСОБА_1 і сам факт повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу об 13:19:43 в цей же день не може свідчити про допуск вказаних працівників до виконання робіт без укладання трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу
Крім того суд аналізуючи положення частини 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, приходить до висновків, що відповідальність за неповідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу або несвоєчасного подання повідомлення про прийняття працівників на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби вказаною нормою не передбачена.
Несвоєчасне повідомлення до органів фіскальної служби про прийняття на роботу при фактично укладеному трудовому договорі між працівником і роботодавцем та виданому наказі про прийняття на роботу - не можуть вважатись допуском до роботи робітника без оформлення трудового договору.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що припис Управління з питань праці Запорізької міської ради про усунення виявлених порушень від 15.11.2019 № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П, наданий за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 та постанова Управління з питань праці Запорізької міської ради про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02.12.2019 № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС є протиправними, оскільки прийняті без дослідження усіх обставин, що мали суттєве значення для правильного вирішення справи, а тому підлягають скасуванню судом.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Низка рішень ЄСПЛ містить та розвиває такий підхід до обґрунтованості судових рішень.
Наприклад, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).
У іншому рішенні, зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).
Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Таким чином всі інші доводи позивача на обгрунтування позовних вимог не спростовують висновків суду.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у сумі 3173,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Документального підтвердження інших судових витрат матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, керуючись положеннями ст. ст. 8, 19, 68 Конституції України, ст.ст. 2,3,5, 6, 8-10, 14,17 , 72-73, 77, 143, 159-161, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 265 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 1, 2 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, Постанови КМУ від 21 серпня 2019 р. № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю»
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ДРФО: НОМЕР_1 ) до Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, м. Профспілок, 5, код ЄДРПОУ: 41904647) про визнання протиправним та скасування припису та постанови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень Управління з питань праці Запорізької міської ради від 15.11.2019 року № ОМС - ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ЗП3532/1499/НД/НП/АВ/П/ТД-ФС від 02.12.2019 року, винесену Управлінням з питань праці Запорізької міської ради.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ДРФО: НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1732,00 грн. (три тисячі сто сімдесят три гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань праці Запорізької міської ради (69044, м. Запоріжжя, м. Профспілок, 5, код ЄДРПОУ: 41904647).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 22.05.2020.
Суддя А.В. Сіпака