1Справа № 335/3211/20 3/335/841/2020
22 травня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 КУпАП,-,
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АА 096816 складеного 03.04.2020 р., 23.04.2020 року о 15-02 годині в м. Запоріжжя по пр. Соборному 137, ОСОБА_1 здійснював міське перевезення пасажирів в транспортному засобі Volkswagen Lt 35 д.н. НОМЕР_1 з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів, визначеної абзацем 3 підпункту 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, а саме у кількості 11 пасажирів. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП не визнав та пояснив, що у салоні транспортного засобу знаходилось 10 пасажирів та він як водій був 11. Крім того, один з пасажирів був медичним працівником якому він не міг відмовити у перевезенні, про що він повідомляв співробітників поліції.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до абзацу 3 п.п. 4 п. 2Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на момент складання протоколу про адміністративну відповідальність відносно ОСОБА_1 , заборонялось з 12 год. 00 хв. 18 березня до 24 квітня 2020 р.: перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні встановлених правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Водночас, підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є вина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим. Належний доказ це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані це дані, які мають зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також коли законодавець допускає його використання.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення серії АА 096816, складений працівником поліції з порушенням вимог ст. 251 КУпАП, а саме протокол датований 03 квітня 2020 року, проте в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 23.04.2020 року, тобто у майбутньому, а самостійно змінювати час вчинення правопорушення суд позбавлений можливості.
Також матеріали справи містять лише рапорт інспектора, згідно якого при зупинці автобуса, в його салоні було виявлено 11 пасажирів, а також диск із записом, на якому зафіксоване правопорушення.
Але при огляді запису на доданому до справи диску встановлено, що він не містить даних щодо знаходження в автобусі 11 пасажирів. Диск лише відображає знаходження поліцейського в автобусі та рахунок ним вголос пасажирів. На диску мається зображення декількох пасажирів, які сидять в автобусі на сидіннях, але порахувати їх не мається можливим, оскільки поліцейський стоїть на одному місці та рахує пасажирів.
Інших доказів, які б спростовували доводи ОСОБА_1 знаходження в салоні автобусу не 11 пасажирів, а не більше 10, матеріали справи не містять.
Тим більше, на відео зображено особу жіночої статі, яка пояснила, що вона є медичним працівником та поспішає до хворого. Такі ж пояснення давав і ОСОБА_1 .
Враховуючи, що медичні працівники в умовах запровадження у країні карантину мають пріоритетне та позачергове право на проїзд у громадському транспорті, та ті обставини, що не доведено кількість пасажирів без урахування включення до їх числа водія, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 44-3 КУпАП.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».
Отже, суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов висновку, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 8 КУпАП, Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення вчинені до видання цих законів. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Так, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 03.04.2020 р. складено, у зв'язку з порушенням абз. 3 підпункту 4 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», тобто з перевищенням встановленої на перевезення кількості пасажирів, а саме у кількості 11 пасажирів, замість встановленої кількості 10 пасажирів.
Але Постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 р. № 239 у зазначеній Постанові внесені зміни, а саме відповідно з абз. 3 підпункту 4 пункту 2, не заборонено перевезення кількості пасажирів, яка одночасно не перевищує половини кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу та визначених у реєстраційних документах, за умови перевезення людей у засобах індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Матеріали справи не містять даних щодо технічної характеристики транспортного засобу, визначених у реєстраційних документах, якими ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів.
Тому, відповідно до вимог ст. 8, ч. 1 п. 6 ст. 247 КУпАП наявні обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.44-3 ч.1, 247,283,284 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя Ю.В. Апаллонова