Справа № 357/4778/20
2/357/2301/20
21.05.2020 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
19 травня 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області поштовим відправленням надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , 2015 року народження, у твердій грошовій сумі у розмірі 1779,00 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 1 січня 2020 року, і до досягнення дитиною повноліття. Позовна заява підписана представником позивача, адвокатом Цурка Н.О.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно до ч.4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні ВС/КГС у справі №904/8549/17 від 11 липня 2018 року, а саме що незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного ЦПК України, з наступних підстав.
Так, в позовній заяві зазначено, що позивач має на своєму утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте доказів, які підтверджують знаходження на її утриманні дитини суду не надала.
Окрім того, позовна заява ОСОБА_1 підписана представником позивача, адвокатом Цурка Наталією Олександрівною, повноваження якої на підписання позовної заяви від імені позивача документально не підтверджено.
Так, до матеріалів справи долучено Ордер серії КС № 538831 на надання правової допомоги, виданий на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 10.05.2020 року у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області, який містить на зворотній стороні застереження, зроблене та засвідчене підписом адвоката Цурка Н.О., «Без обмежень та застережень відповідно до договору про надання правової допомоги від 10.05.2020 року», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю гр. ОСОБА_4 та посвідчення адвоката.
Жоден з цих документів не засвідчує право представника на підпис позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно із ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 14.03.2018 року чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Такий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року (справа №811/1507/18).
Аналіз наведених норм діючого законодавста дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Відповідно до п. 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, ордер є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Тобто, зазначення на зворотньому боці оригіналу Ордеру застереження «Без обмежень та застережень відповідно до договору про надання правової допомоги від 10.05.2020 року», зроблене адвокатом Цурка Н.О., не передбачений нормами чинного законодавства та не є підтвердженням повноважень адвоката на підписання позовної заяви від імені позивача.
Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Адвокатом ОСОБА_4 . договір про надання правової допомоги до позовної заяви додано не було, а з наданого до суду ордеру на надання правової допомоги неможливо встановити обсяг її повноважень від імені позивача ОСОБА_1 .
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що він позбавлений можливості відкрити провадження у справі, а тому, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позивачу ОСОБА_1 необхідно надати суду докази того, що дитина перебуває на її утриманні ( наприклад: довідка з ЖЕК, центру надання адміністративних послуг, квартального комітету та інші), а також договір про надання правової допомоги № б/н від 10.05.2020 року, що підтверджує повноваження адвоката Цурка Н.О. на право підпису позовної заяви.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175 і 177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись, ст.ст. 185, 259-261, 352-354 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяО. І. Орєхов