Справа № 289/757/20
Номер провадження 2/289/528/20
20.05.2020 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, Кримоцького старостинського округу Радомишльського району Житомирської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Радомишльська державна нотаріальна контора Житомирської області, приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяв для прийняття спадщини,-
18.05.2020 ОСОБА_2 як представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Радомишльського районного суду Житомирської області з позовною заявою про визначення позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Таборище Радомишльського району Житомирської області та після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Білка Радомишльського району Житомирської області, терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, та, посилаючись на наявність перешкод в оформленні спадкових справ позивача, зазначає, що при зверненні до нотаріуса з метою прийняття спадщини, останній повідомив позивачу про те, що ним пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому порадив вирішити вказане питання в судовому порядку, що і стало підставою звернення до суду із вказаним позовом.
При розгляді даної категорії справ суд повинен з'ясувати: факт відкриття спадщини (смерть спадкодавця); факт наявності підстав для спадкування (спорідненість осіб тощо); факт пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини та наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини; факт обґрунтованої відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії; факт приналежності спадкового майна спадкодавцю (для підтвердження підсудності).
На позивача покладений обов'язок довести ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд з'ясовує зокрема, чи відповідає позовна заява за формою та змістом вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, а саме:
1. Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником. Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. У ст. 8 Конституції встановлено, що Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 131-2 та п. 11 Перехідних положень Конституції України з 01.01.2019 виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді першої інстанції. При цьому підписання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва. Частина 4 ст. 131-2 Конституції України містить вичерпний перелік справ щодо винятків представництва в суді, до яких дана категорія справи (про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини) не належить. Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як вбачається із позовної заяви вона підписана представником позивача за довіреністю ОСОБА_2 , а до позовної заяви додана копія довіреності, з якої вбачається, що вона видана на ім'я ОСОБА_2 як фізичної особи. Будь-яких інших документів на підтвердження повноважень останнього як адвоката до позову не додано.
Враховуючи, що відповідно до вимог діючого законодавства справи про спадкування розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, де представництво іншої особи здійснює адвокат, то на момент відкриття провадження у справі неможливо встановити повноваження представника на підписання позовної заяви.
2. Зважаючи на те, що надані заявником документи не містять відповідних доказів на підтвердження повноважень представника за довіреністю на підписання позову, вказана обставина позбавляє суд також можливості встановити повноваження представника ОСОБА_2 на засвідчення копій документів, доданих до позову. Тож, у порушення ч. 5 ст. 177 та ч. 5 ст. 95 ЦПК України, докази, копії яких додано до позову, засвідчені неповноважною особою. Так, відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Однак, копії доданих до позову документів засвідчені представником позивача за довіреністю, повноваження якого на посвідчення вказаних документів не підтверджені належними (доказами) документами.
3. Некоректно викладено зміст позовних вимог: спосіб захисту прав позивача, передбачений законом і який позивач просить суд визначити у рішенні, так як із змісту позовної заяви вбачається, що спадщина після смерті батька позивача відкрилася в 1989, після смерті матері - в 2000 році, тому до даних правовідносин не підлягають застосуванню норми ЦК України в редакції 2004 року, у зв'язку з чим позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.
4. Не виконані вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину в позовній заяві, а саме: про смерть спадкодавців, про наявність чи відсутність інших спадкоємців після смерті батьків позивача, наявність спадкового майна та його знаходження на території Радомишльського району Житомирської області, останнє місце проживання спадкодавців, не вказано з ким вони проживала на момент смерті, відомості про наявних спадкоємців після смерті (довідки з місця проживання та наявність спадкоємців (родичів), не зазначено доказів причини пропуску строку для прийняття спадщини, який встановлено законодавством, та при цьому не зазначені докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Так, у позовній заяві зазначено наявність судового рішення щодо факту підтвердження родинних відносин позивача із спадкодавцем, однак, відсутнє відповідне рішення суду на підтвердження вказаних обставин, що унеможливлює прийняття рішення про відкриття провадження. Надана до суду роздруківка з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення від 13.02.2020 не містить ознак належності та допустимості доказів.
Крім того, представник позивача у позовній заяві зазначає, що після звернення до нотаріуса Пшеничній ОСОБА_5 В. було повідомлено про пропуск строків для подання заяви про прийняття спадщини як після смерті батька, так і після смерті матері, однак, до матеріалів не долучено постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому, виклад обставин, в чому саме полягає порушене право позивача, потребує обгрунтування доказами, оскільки захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право особи.
5. Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Порядок сплати судового збору, звільнення від сплати, об'єкти справляння, розмір судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір».
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, застосовується ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн.
В даному випадку позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру: про визначення додаткового строку для подачі до нотаріальних органів заяв як після смерті батька, так і після смерті матері.
До позовної заяви не додано доказів про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, чи клопотань про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, або ж доказів, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, позивач має сплати судовий збір у розмірі 1681,60 грн. за дві вимоги немайнового характеру.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: УДКСУ в Радомишльському районі Житомирської області
Код отримувача (ЄДРПОУ): 38015379
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA708999980313181206000006519
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: судовий збір
Крім того, в прохальній частині позовної заяви в п. 2 представник позивача просить суд витребувати докази. У разі неможливості надання доказів позивач, разом з поданням позовної заяви має право відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України подати до суду клопотання про витребування доказів, якщо такий доказ він не може подати самостійно і позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу, тому суддя звертає увагу на недотримання вимог ч. 2 ст. 84 ЦПК України, та пропонує виправити вказаний недолік шляхом подання клопотання із врахуванням зазначених положень цього Кодексу.
За наявності вказаних недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу слід надати строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків заяви.
Згідно зі ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали позивачу. У випадку не усунення причин, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому суд вважає, що при залишенні позовної заяви без руху відсутнє порушення права позивача на доступ до суду, оскільки позивач не дотримався вимог ЦПК України при зверненні до суду.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини зазначив, що якщо законом визначений порядок для вчинення дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №705/3875/17 та від 22.05.2019 у справі № 705/5060/18.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , підписану та подану до суду представником позивача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів та належним чином засвідчених копій доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, а також документів, що підтверджують сплату судового збору. У разі усунення недоліків позовної заяви представником позивача - надати документи на підтвердження повноважень на представництво у даній справі, відповідно до вимог ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Н. С. Сіренко