П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1796/19
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Запорожана Д.В.
- Кравченка К.В.
при секретарі - Філімович І.М.
за участю:
представника відповідача - Козлова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу приватного підприємства «Поліекспо» на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі за позовом приватного підприємства «Поліекспо» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2019 р. № 0001501422,
Позивач приватне підприємство «Поліекспо» звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2019 р. №0001501422, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 414 628,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 103 657,00 грн.
02.09.2019 р. ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору поставки ПСП «Ходосівське» здійснено поставку чотирьох партій товару ПП «Поліекспо», кожна з яких відповідає укладеній додатковій угоді до договору та за результатами кожної з яких реєструвалася податкова накладна.
Діловою метою у ПСП «Ходосівське» є продаж сільськогосподарської продукції, а саме соняшнику у кількості 253,245 т, а у ПП «Поліекспо» - його купівля. Підтвердженням факту досягнення ділової мети є подальша реалізація соняшника ТОВ «АТ Каргілл». ПП «Поліекспо» за фактом здійснення господарської операції виписано податкову накладну № 3 від 04.04.2018 р., яка зареєстрована в ЄРПН 06.04.2018 р.
На думку позивача, реєстрація всіх податкових накладних контролюючим органом, враховуючи принцип добросовісності платників податків та досягнуту ділову мету, засвідчує проявлену ПП «Поліекспо» належу обачність при виборі контрагента та підтверджує реальність господарської операції.
Позивач вважає, що відповідачем не надано належних і достовірних доказів, які б підтверджували відсутність придбання соняшника ПП «Поліекспо» у ПСП «Ходосівське» та які б вказували на обізнаність позивача про неналежне ведення податкового та бухгалтерського обліку у контрагента, наявність умислу та попередньої змови з метою легалізації товару, «що має невідоме джерело походження». Платник податків не наділений повноваженнями чи спеціальними знаннями щодо перевірки отриманих від контрагента документів на їх дійсність. За таких обставин вважає, що податкове повідомлення-рішення від 10.05.2019 р. № 0001501422 не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
Відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що ПП «Поліекспо» задокументовано придбання насіння соняшника протягом лютого-березня 2018 року від ПСП «Ходосівське» на загальну суму 2 764 189,23 грн. з ПДВ та встановлено нереальність здійснення реалізації ПСП «Ходосівське» соняшника у кількості 253,245 тон на адресу ПП «Поліекспо».
Також відповідач зазначив, що ПСП «Ходосівське» не є виробником сільськогосподарської продукції, та як наслідок, не мало можливості фактично реалізувати зазначений обсяг власно вирощеної продукції. ПП «Поліекспо» використовувало лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення від ПСП «Ходосівське» по задокументованій «товарній» операції, що характеризуються фактичним набуттям ПП «Поліекспо» відповідного активу (соняшника), дійсне джерело походження якого невідоме.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у задоволенні позову ПП «Поліекспо» відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішення ПП «Поліекспо» подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт вважає, що контролюючим органом не було в повному обсязі досліджено надані докази та їм надано неналежну оцінку, а також неправомірно їх застосовано при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.
ПП «Поліекспо» на є контролюючим органом у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, не має функцій та повноважень такого органу, а тому не має ані можливості, ані обов'язку щодо перевірки дійсності та достовірності наданих ПСП «Ходосівське» довідок та статистичної звітності. Дефектність та фіктивність контрагента платника податків, сама по собі не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні нереальності операцій, або відсутності в них ділової мети.
Апелянт зазначає, що платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування. Тобто, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ПП «Поліекспо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 та з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 25.03.2019 №46/21-22-14-01/19236745.
Перевіркою встановлені порушення п. 44.1. п. 44.2. ст. 44 Податкового Кодексу України, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.1. 2.2. 2.4 Глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, п. 5, п. 7 ПСБО 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, пп. 5 ПСБО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 414 628 грн., у тому числі за 1 квартал 2018 року на суму 414 628 грн., за півріччя 2018 року на суму 414 628 грн., за 3 квартали 2018 року на суму 414 628 грн.
Перевіркою також встановлено, що ПП «Поліекспо» задокументовано придбання насіння соняшника протягом лютого-березня 2018 року від ПСП «Ходосівське» на загальну суму 2 764 189,23 грн. та встановлено нереальність здійснення реалізації ПСП «Ходосівське» соняшника у кількості 253,245 тон на адресу ПП «Поліекспо».
Згідно договору поставки №19/02-18 від 19.02.2018 р., укладеного між ПСП «Ходосівське» з одного боку та ПП «Поліекспо» з іншого боку, постачальник підтверджує, що він є сільськогосподарським підприємством - виробником зернових та технічних культур, є виробником товару, який постачається за цим Договором - сільськогосподарської продукції врожаю 2017/2018 року українського походження, найменування, кількість, вартість та якість якої визначається у додаткових угодах до вказаного договору, на умовах СРТ Тягинка - с. Тягинка, Бериславського району, Херсонської області ТОВ «Тягінське ХПП».
ПП «Поліекспо» протягом лютого, березня 2018 року задокументовано придбання від ПСП «Ходосівське» соняшника у кількості 253,245 тон за видатковими накладними на суму 2 764 189,23 грн. з ПДВ.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.05.2019 р. № 0001501422, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 414 628,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 103 657,00 грн.
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, а також з винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням, ПП «Поліекспо» звернулось до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про його скасування.
Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 36027/99-99-11-04-01-25 від 29.07.2019 р., яким відхилено аргументацію позивача та залишено податкове повідомлення-рішення без змін.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до вимог пункту 44.1. статті 44 ПК України (в у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Для цілей бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, які, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.
Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.
Отже, вищенаведені норми податкового законодавства визначають, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту знаходиться у прямій залежності від підтвердження відповідних господарських операцій розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Вирішуючи справу суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про те, що ПСП «Ходосівське» протягом 2016-2017 років не мало у володінні, користуванні або розпорядженні земель сільськогосподарського призначення, не мало достатньої кількості штатних або залучених по цивільно-правовим договорам працівників для виконання агротехнічних робіт, відсутнє придбання палива, насіння, добрива та інших матеріалів, які використовуються для сівби та збирання врожаю сільськогосподарських культур.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими зазначені висновки суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Колегія суддів наголошує, що будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають були складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійснення операції без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю ді покупця та постачальника для штучного створення умов, зокрема бюджетного відшкодування.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість суди повинні перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операції з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Як встановлено судом, позивач у період, що перевірявся, мав господарські відносини з ПСП «Ходосівське».
Разом з тим, ПСП «Ходосівське» не є виробником сільськогосподарської продукції та, відповідно, не мало можливості фактично реалізувати зазначений обсяг власно вирощеної продукції, а тому не могло здійснювати фактичну реалізацію соняшника на адресу ПП «Поліекспо» у зв'язку з відсутністю законного джерела його походження, що підтверджує нереальність здійснення реалізації ПСП «Ходосівське» соняшника у кількості 253,245 тон на адресу ПП «Поліекспо».
У договорі №19/02-18 від 19.02.2018 р. постачальник ПСП «Ходосівське» зазначає, що він є сільськогосподарським підприємством-виробником зернових та технічних культур, що він є виробником товару, що постачається за цим Договором та надавав копії Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року за формою 4-СГ (річна), Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2017 року за формою 29-СГ на 01.12.2017, Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 листопада 2017 року за формою 37-СГ, що надаються до Державного статистичного спостереження та Довідку Роздоленської сільської ради Херсонської області від 13.06.2016 №344, про те, що ТОВ «Агро Ойл Трейд» надало у суборенду ПСП «Ходосівське» земельні ділянки загальною площею 1278,2485 га згідно із договором суборенди земельної ділянки від 08.06.2016 року.
За даними вказаних звітів посівні площі під соняшник склали 691,25 га, зібрано 17970 центнерів соняшника.
Дослідивши зазначені первинні документи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у контрагента позивача ПСП «Ходосівське» у 2016-2017 роках у володінні, користуванні чи розпорядженні земель сільськогосподарського призначення та відсутність достатньої кількості працюючих.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до договору поставки від 19.02.2018 р. № 19/02-18 між сторонами погоджений обов'язок ПСП «Ходосівське» надати ПП «Поліекспо» документи на підтвердження наявності у постачальника статусу сільськогосподарського підприємства (виробника зернових та технічних культур). Разом з тим, серед документів, які є невід'ємною частиною договору (пункт 9.1 договору), контрагентом позивача не було надано копію форми 1-ДФ з відміткою про прийняття, або довідку про кількість працюючих. Відомості з наданих звітів форми 4-сг, 29-сг, 37-сг за 2017 рік не відповідають даним щодо середньої врожайності соняшника у Херсонській області у цей період.
При цьому ТОВ «Агро Ойл Трейд» та Роздоленська сільська рада Херсонської області спростували надану позивачем інформацію про укладення між зазначеним підприємством та ПСП «Ходосівське» договору про суборенду земельної ділянки на території зазначеної сільської ради.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що надання таких документів не є обов'язковим, а їх відсутність має бути підставою для притягнення контрагента до відповідальності, оскільки обов'язок надання відповідних документів було на добровільних засадах погоджено позивачем з ПСП «Ходосівське» як умова дійсності такого договору. За таких обставин, наявність останніх могла б свідчити про реальність вчинення відповідної поставки, в той час, як їх відсутність чи наявність певних розбіжностей із задекларованими контрагентом показниками свідчить саме на користь висновку про нереальний характер спірних господарських операцій.
З приводу посилань апелянта на неможливість врахування листів ТОВ «Агро Ойл Трейд» та Роздоленської сільської ради Херсонської області, оскільки вони вказують лише на те, що ПСП «Ходосівське» не має зареєстрованої оренди землі на території саме Роздоленської сільської ради, тоді як в акті перевірки не встановлена відсутність земельних ділянок у користуванні ПСП «Ходосівське» взагалі, у тому числі на території інших сільських рад, районів чи областей, колегія суддів зазначає наступне.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Колегія суддів звертає увагу на те, що самі по собі отримані контролюючим органом листи не слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки приймаючи вказане рішення відповідач виходив з недоведеності фактичного здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом. Наведені документи є лише носіями інформації, якою відповідач обґрунтовує свої висновки щодо безпідставного формування податкового кредиту ПП «Поліекспо».
Крім того, колегія суддів бере до уваги доводи контролюючого органу про те, що відповідно до наданих товарно-транспортних накладних, де замовником зазначено ПСП «Ходосівське», встановлено, що інформація щодо транспортних засобів з номерними знаками НОМЕР_1 НОМЕР_2 , НОМЕР_3 НОМЕР_4 , НОМЕР_5 НОМЕР_6 відсутня в державному реєстрі МВС.
Також, відповідач посилається на аналіз Інформаційних баз, ЄРПН, відповідно до яких встановлений факт відсутності придбання палива ПСП «Ходосівське», необхідного для здійснення перевезення соняшника, добрив, насіння, матеріалів, тощо, власним транспортом підприємства.
Колегія суддів наголошує, що при провадженні господарської діяльності до обох контрагентів у відповідній операції встановлюються вимоги щодо належного оформлення первинних документів. Платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей, або щодо отримання тих документів, які є обов'язковими за вимогами закону чи договору. В іншому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що надані ПП «Поліекспо» документи не можна вважати такими, що підтверджують здійснення господарської операції, виходячи з чого показники податкового обліку підприємства по даним правовідносинам не підтверджені у встановленому порядку. Апелянтом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та підтверджують факти господарської діяльності, яка здійснюється з розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.
Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що ГУ ДФС у Херсонській області до проведення планової перевірки, що є предметом розгляду у цій справі, проведено документальну позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами якої складено акт від 08.08.2018 р., яким ПП «Поліекспо» зменшено суму від'ємного значення за червень 2018 року на суму ПДВ 460 698 грн.
Прийняте податкове повідомлення-рішення за вказаним актом перевірки було предметом судового розгляду у справі № 540/2501/18 за результатами якої П'ятий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ПП «Поліекспо» про скасування податкового повідомлення-рішення, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.12.2019 року.
У зазначеній справі судами було досліджено та надано оцінку всім тим обставинам та обґрунтуванням сторін, що є предметом розгляду і у даній справі, а саме, що стосується реальності операції та первинних документів, на підставі яких було сформовано податковий кредит та від'ємне значення з ПДВ ПП «Поліекспо». Суди підтримали позицію податкового органу та висновки викладені в акті перевірки по господарським операціям поставки соняшника між ПП «Поліекспо» та ПСП «Ходосівське».
В обсязі встановлених у даній справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а відтак підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Поліекспо» залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 21.05.2020 року.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Кравченко К.В. Запорожан Д.В.