П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 814/1098/16
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
за участю секретаря - П'ятіної В.В.,
представника апелянта Солтовської Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до Офісу великих платників податків ДФС, третя особа - Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Короткий зміст позовних вимог.
У травні 2016 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулось з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000444100 від 13.05.2016 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 2477279,51 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопосточання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню» на підставі договорів між учасниками, товариство було перераховано 64226273,68 гривень на відповідний рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби для проведення розрахунків за цією постановою сумами 2649739,35 гривень (перераховано 31.-7.2015; 18202959,85 гривень (перераховано 20.08.2015) 43373574,48 гривень (перераховано 28.12.2015). Відповідно до зазначених норм ПКУ, постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, листа ДФС України від 18.12.2015 № 27249/6/99-99-15-01-05-15 ДФС автоматично повинна збільшити реєстраційну суму товариства шляхом збільшення показника Епоп.Рах «Загальна сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунку платника податку». На час проведення перевірки та розгляду справи зарахування у показник Кпоп. Рах сум 2649739,35, 18202959,85, 43373574,48 не відбулося, у зв'язку з чим товариство не мало змоги виконати свої зобов'язання з реєстрації податкових накладних своїм споживачем. Така ситуація призвела до неможливості виконання товариством строків реєстрації податкових накладних та коригувань до них з вини відповідача. За таких обставин вважаємо безпідставними нарахування штрафних санкцій з боку податкового органу. З цього приводу товариство звернулось до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій ДФС України та Державної казначейської служби України. Рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2018 по адміністративній справі №826/9427/16 визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо зарахування коштів в сумі 43373574,48 гривень, що надійшли як погашення заборгованості по податковим зобов'язанням з ПДВ, а також зобов'язано Держказначество та ДФС України здійснити дії щодо поповнення електронного рахунку.
У своєму відзиві відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію аргументував наступним. Позивач навіть не заперечує щодо порушення ним строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Податковим кодексом України чітко встановлено, що виписка податкової накладної та реєстрація її у Єдиному реєстрів податкових накладних, у встановлений законодавством термін, є обов'язком платника податків. Чинним законодавством не передбачено жодних випадків, які б звільняли платника податків від обов'язку реєстрації у ЄРПН виданих податкових накладних та/або розрахунків коригування, у встановлений законодавством термін. А у разі відсутності на електронному рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість необхідної суми для реєстрації податкових накладних, платник податків зобов'язаний забезпечити поповнення електронного рахунку коштами із свого поточного рахунку. Відповідач звертав увагу суду, що для реєстрації податкових накладні/розрахунків коригування в ЄРПН визначається розмірі суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати в ЄРПН складені ним такі податкові накладні/розрахунки коригування. Реєстрація обчислюється автоматично за формулою встановленою п.200-1.3 статті 200-1 та пунктом 9 Порядку № 569. Порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрація ПН та РК в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192, 201 ПК України покладено обов'язок щодо реєстрації, штрафу в розмірі, передбаченому підпунктами 120 1.1., 120 1.2 ПК України. Штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН ПН та/або РК застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених ст.120.1 ПК України. На час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, норми ПК України, як і жоден нормативно-правовий акт, не містили положень, які б звільняли платника податку від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН чи від відповідальності за не вчинення таких дій. На моменту зарахування суми 2649739, яка надійшла 31.07.2015 року, як погашення заборгованості по податку з ПДВ за лютий 2015 не існувало порядку дій між ДФС України та ДКС України, враховуючи зазначене на момент зарахування - 2649739,35 гривень ДКС України та ДФС України не мали підстав вчиняти зазначені дії передбачені постановою Кабінету Міністрів №569 від 16.10.14. У позивача у 2015 році існував податковий борг і сума 2649739,35 гривень це погашення заборгованості за попередні періоди. Відповідно до змін до Податкового кодексу України, показники формули обраховуються з 01.07.2015. Під час обрахунку показників також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв'язку з тим, що ліміт обраховується з 01.07.2015, то і до обрахунку формули в частини поповнення рахунку повинні включатися суми, які стосуються періодів, починаючи з 01.07.2015, оскільки погашення поточних нарахувань податкових зобов'язань з ПДВ починаючи з декларацій за звітний період липень 2015 року відбувається саме за рахунок раніше поповненого рахунку в системі СЕА. Таким чином, погашення заборгованості за податкові період до липня 2015 року за рахунок взаємозаліку, не може бути використаний для погашення податкового зобов'язання з ПДВ по деклараціях починаючи з липня 2015, і як наслідок не може бути використаний для поповнення рахунку в СЕА та збільшення ліміту. А за таких обставин, це не може бути виправданням для несвоєчасної реєстрації податкових накладних/коригувань.
Твердження позивача про пов'язаність поповнення електронного рахунку на суму та реєстрацію податкових накладних, щодо реєстрації яких застосовано штрафні санкції спростовується тим, що ним було зараховані кошти на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість іншими способами, і не надано жодного доказу про неможливість зробити зазначені дії раніше. Позивачем не надано жодного доказу того, що своєчасне поповнення електронного адміністрування податку на додану вартість надало можливість зареєструвати саме зазначені податкові накладні. Позивач не надає жодного обґрунтування яким чином зарахування суми 43373574,48 28.12.2015 на електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можливо пов'язати з реєстрацією податкових накладних граничним терміном реєстрації з 16.02.2016 по 15.03.2016.
Позивач намагається пов'язати події зарахування коштів по субвенції на власний електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 43373574,48 гривень з реєстрацією податкових накладних на загальну суму ПДВ 24210011,61 гривень, при тому факті що в іншій адміністративній справі №814/725/16, позивач намагається події зарахування коштів по субвенції на власний електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 43373574,48 гривень, з реєстрацією податкових накладних на загальну суму ПДВ 40311883,10 гривень. Отже, позивач стверджує, що при умові своєчасного поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумі 43373574,48 гривень, він би мав можливість зареєструвати податкові накладні на загальну суму ПДВ 64521894,71, що не є можливим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 12 серпня 2019 року визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС України № 0000444100 від 13.05.2016.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11 г, Київ, 04119 39440996) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40,Миколаїв,54017 23399393) судові витрати в розмірі 37159,20 гривень (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять грн. двадцять коп.).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- позивач не заперечує щодо порушення ним строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- твердження позивача про пов'язаність поповнення електронного рахунку на суму та реєстрацією податкових накладних, щодо реєстрації яких застосовано штрафні санкції спростовуються тим, що ним були зараховані кошти на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість іншими способами і не додано жодного доказу про неможливість зробити зазначені дії раніше;
- позивачем не надано жодного доказу того, що своєчасне поповнення електронного адміністрування податку на додану вартість надало б можливість зареєструвати саме зазначені податкові накладні;
- позивач не надає жодного обґрунтування яким чином зарахування суми 43373574, 48 грн 28.12.2015 на електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можливо пов'язати з реєстрацією податкових накладних граничним терміном реєстрації з 16.02.2016 по 15.03.2016;
- помилковість висновку суду щодо пов'язаності справи, що розглядається із рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2018 по справі № 826/9427/16 як доказ бездіяльності з боку Державної фіскальної служби України та Державної казначейської служби України, що призвело до унеможливлення своєчасної реєстрації податкових накладних.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що АТ «Миколаївобленерго» зареєстровано в якості юридичної особи 30.04.99. Основним видом діяльності є розподілення електроенергії.
20.04.2016 спеціалістами СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі міжрегіонального головного управління ДФС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ПАТ «Миколаївобленерго» за результатами якої складено Акт №41/28-08-41/23399393.
В ході перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2015 року ПАТ «Миколаївобленерго», що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України всього на загальну суму 24210011,61 гривень.
13.05.2016 за результатами зазначеної перевірки уповноваженою особою СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі міжрегіонального головного управління ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення №000044100 про застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 2477279,51 гривень.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою суду у справі № 826/3658/16 встановлено обставини бездіяльності Державної казначейської служби України, що спричинило негативні наслідки для позивача у вигляді неможливості здійснення реєстрації податкових накладних, починаючи з жовтня 2015 року.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом пункту 201.1. статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
За недотримання цих вимог, статтею 120-1.1. Податкового кодексу України передбачено, що за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Стосовно факту порушення строків реєстрації в лютому 2016 році, позивач цей факт не заперечив, але просив врахувати, що ця затримка відбулася внаслідок протиправною бездіяльності ДФС України та Державної казначейської служби України, щодо непоповнення електронного рахунку.
Так, 04.06.2015 Кабінетом Міністрів України видано постанову №375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню».
Вказаною постановою передбачено механізм надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.
10 грудня 2015 року укладено договори № 26-№42 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року №375 «Про затвердження Порядку використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості, у тому числі погашення заборгованості за спожиту у минулих періодах електричну енергію», між ГУ ДКСУ в Миколаївській області, Департаментом фінансів Миколаївської обласної державної адміністрації, Управлінням ЖКГ Миколаївської обласної державної адміністрації, Департаментом фінансів Миколаївської міської ради, Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради, Фінансовим управлінням Вознесенської міської ради, Управлінням ЖКГ та капітального будівництва Вознесенської міської ради та іншими та ПАТ «Миколаївобленерго» на загальну суму 43373574,48 гривень
На виконання пункту 10 даних договорів ПАТ «Миколаївобленерго» 15 грудня 2015 року перерахувало на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ГУ ДКСУ в Одеській області суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі платіжних доручень: №40 від 15 грудня 2015 року на суму 873 768,64 грн.; №42 від 15 грудня 2015 року на суму 551 283,50 грн.; №44 від 15 грудня 2015 року на суму 51 479,00 грн.; №46 від 15 грудня 2015 року на суму 12 241 389,30 грн.; №48 від 15 грудня 2015 року на суму 4 100 856,97 грн.; №50 від 15 грудня 2015 року на суму 448 736,50 грн.; №52 від 15 грудня 2015 року на суму 574 001,61 грн.; №54 від 15 грудня 2015 року на суму 390 308,00 грн.; №56 від 15 грудня 2015 року на суму 95 124,21 грн.; №58 від 15 грудня 2015 року на суму 92 328,00 грн., №60 від 15 грудня 2015 року на суму 30 189,37 грн.; №62 від 15 грудня 2015 року на суму 248 172,00 грн.; №64 від 15 грудня 2015 року на суму 102 370,00 грн.; №66 від 15 грудня 2015 року на суму 2 200 216,38 грн.; №68 від 15 грудня 2015 року на суму 68 988,00 грн., №70 від 15 грудня 2015 року на суму 19 338 463,60 грн.; №71 від 15 грудня 2015 року на суму 1 935 899,60 грн.
Вказані суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість зараховані на поточний рахунок № НОМЕР_1 28 грудня 2015 року.
Державна казначейська служба України відкрила ПАТ «Миколаївобленерго» рахунок в системі електронного адміністрування № НОМЕР_2 , проте на даний електронний рахунок кошти в сумі 43373574,48 гривень не були зараховані.
АТ «Миколаївобленерго» з цього приводу звернулось до адміністративного суду, та рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2018 по адміністративній справі №826/9427/16 було визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення показника ?Поп.Рах у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 43373574,48 грн у визначений законом термін; зобов'язано Державну казначейську службу України забезпечити автоматичне збільшення суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 43373574,48 грн шляхом зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на суму 43373574,48 грн та повідомити про це Державну фіскальну службу України; зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити показник ??Поп.Рах у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 43373574,48 грн, на яку Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, відобразивши відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77960218).
Отже, саме бездіяльність державного органу - Державної казначейської служби України по непоповненню електронного рахунку АТ «Миколаївобленерго» на відповідну суму стала причиною неможливістю позивача провести своєчасну реєстрацію відповідних накладних.
Оскільки постановою суду у справі № 826/3658/16 встановлено обставини бездіяльності Державної казначейської служби України, що спричинило негативні наслідки для позивача у вигляді неможливості здійснення реєстрації податкових накладних, починаючи з жовтня 2015 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що затримка у реєстрації податкових накладних за сплати ПДВ відбулась не з вини позивача, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для застосування до АТ «Миколаївобленерго» штрафних санкцій.
При цьому, правильно врахована позиція Верховного Суду в аналогічній адміністративній справі, саме щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що було пов'язане з бездіяльністю ДФС України по не поповненню рахунку в електронній системі адміністрування ПДВ, на підставі договору укладеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015, викладену в постанові від 03.05.2018 по адміністративній справі № 818/1070/17.
Зокрема, Верховний Суд зазначив, що межах спірних правовідносин суди попередніх інстанцій установили, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації Підприємством податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вищевказаним судовим рішенням встановлено факт бездіяльності Державної фіскальної служби України, що призвело до негативного впливу на господарську діяльність позивача, а саме неможливості реєстрації податкових накладних, виписаних у жовтні-листопаді 2015 року в межах граничних термінів. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73811933).
Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов і у постанові від 23.04.2019 по адміністративній справі № 820/4993/16, № судового рішення в ЄДРСРУ 81366157.
Стосовно доводів податкового органу про те, що загальна сума несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних АТ «Миколаївобленерго» по двом адміністративним справам перевищує загальну сума не поповнення рахунку, на яку в якості причини посилається позивач, слід вказати таке.
Так, загальна сума несвоєчасно зареєстрованих АТ «Миколаївобленерго» податкових накладних протягом 2015-2016 років, з причин не поповнення електронного рахунку адміністрування ПДВ дорівнює 80385498 гривень, а сума на яку Державна казначейська служба України протиправно не поповнило електронний рахунок дорівнює всього 64226273,68 гривень, що є менше на 16159225 гривень.
Водночас, у цьому випадку взагалі неможливо відрізнити які саме податкові накладні пов'язані з протиправної бездіяльність ДКСУ, а які ні.
Слід зазначити, що з початку, саме Державою в особі Державної казначейської служби України та Державної фіскальної служби України були допущені протиправні дії, щодо не поповнення електронного рахунку на суму 64226273,68 гривень, що призвело до вразливості фінансового стану позивача, неможливості веденням ним господарської діяльності або без порушення вимог податкового законодавства щодо строків реєстрації податкових накладних або додаткових грошових інвестицій, шляхом поповнення електронного рахунку власними коштами з інших джерел.
У будь-якому випадку мова йде про необхідність сплати позивачем не податку, а штрафу, який в свою чергу є несприятливим наслідком для підприємства, вразливого фінансового стану, викликаного протиправною бездіяльністю органів державної влади.
А у такому разі, саме на Державу необхідно покласти відповідальність за несприятливі наслідки, які виникли внаслідок протиправної бездіяльності її органів. У разі неможливості визначити розмір цих несприятливих наслідків, на вину сторону покладається відповідальність за всі ці наслідки.
Тому, невідповідність сум зазначених вище, не може стати підставою для визнання застосованих штрафних санкцій правомірними.
Згідно з пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ZWIERZYСSKI v. POLAND", Арр. 34049/96, 19 June 2001 позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.
Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі CASE OF PRESSOS COMPANIA NAVIERA S.A. AND OTHERS v. BELGIUM, App. № 17849/91, 20 November 1995). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.
При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "BEYELER v. ITALY", App. № 33202/96, 5 January 2000). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок
Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі «POLIMERKONTEYNER, TOV v. UKRAINE», Арр. 23620/05, 24 November 2016, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апелянта, що позивач не заперечує щодо порушення ним строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних колегія суддів відхиляє, адже неможливість виконання товариством строків реєстрації податкових накладних та коригувань до них відбулось не з його вини.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивач мав можливість поповнити електронний рахунок з ПДВ в іншій спосіб, передбачений пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України, оскільки у такому випадку підприємство змушене було б вилучати додаткові грошові кошти з обігу незважаючи на виконання ним дій щодо поповнення свого електронного рахунку.
Стосовно доводів, що позивачем не надано жодного доказу того, що своєчасне поповнення електронного адміністрування податку на додану вартість надало б можливість зареєструвати саме зазначені податкові накладні, колегія суддів зазначає про відсутність обґрунтованих сумнівів на підтвердження висновку щодо зворотного.
Тезис податкового органу, що позивач не надав жодного обґрунтування яким чином зарахування суми 43373574, 48 грн 28.12.2015 на електронний рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можливо пов'язати з реєстрацією податкових накладних граничним терміном реєстрації з 16.02.2016 по 15.03.2016, апеляційний суд не враховує, адже постановою суду у справі № 826/3658/16 встановлено обставини бездіяльності Державної казначейської служби України, що спричинило негативні наслідки для позивача у вигляді неможливості здійснення реєстрації податкових накладних, починаючи з жовтня 2015 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що затримка у реєстрації податкових накладних за сплати ПДВ відбулась не з вини позивача, у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для застосування до АТ «Миколаївобленерго» штрафних санкцій.
Також апелянтом не вказано в чому саме полягає помилковість висновку суду щодо пов'язаності справи, що розглядається із рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2018 по справі № 826/9427/16.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства «Миколаївобленерго» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 814/1098/16 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 21 травня 2020 року.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: Г.В. Семенюк
Суддя: С.Д. Домусчі