27 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1696/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року
по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа: ОСОБА_2
про визнання протиправною та скасування постанови, -
12 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року з адміністративним позовом до відповідача Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі по тексту - Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови задоволений.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 09 квітня 2020 року (відповідно до поштового штемпеля на конверті та відомостей інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 69068075228689/, апеляційна скарга Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) відправлена 07 квітня 2020 року) відповідач Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статей 287, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному:
- в порушення вимог частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником Шевченківським ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) подано апеляційну скаргу з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року, з огляду на наступне.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 23 березня 2020 року Запорізьким окружним адміністративним судом за правилами спрощеного позовного провадження винесено рішення.
Відповідно до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Отже, апеляційна скарга Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 02 квітня 2020 року включно.
Однак, апеляційна скарга Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року до суду першої інстанції подана 07 квітня 2020 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 69068075228689/, тобто з п'ятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Більш того, відповідно до дати, поставленої скаржником Шевченківським ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) на апеляційній скарзі, апеляційна скарга Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року навіть виготовлена 06 березня 2020 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України на подання апеляційної скарги на рішення суду.
Разом з тим, представник скаржника Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) в апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про поновлення Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року.
В обґрунтування зазначеного клопотання про поновлення Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року, представник скаржника Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) зазначає, що не був присутній в судовому засіданні 23 березня 2020 року при винесенні рішення судом першої інстанції. Стверджує, що копію оскаржуваного рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року отримав 30 березня 2020 року, надаючи в підтвердження зазначеного витяг з офіційного сайту «Укрпошта», раніше про рішення суду першої інстанції йому не було відомо. Вказує, що апеляційна скарга на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року подана ним протягом десятиденного строку з дня отримання копії рішення суду першої інстанції, посилаючись на статтю 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку з чим просить суд апеляційної інстанції поновити йому пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року.
Розглянувши клопотання скаржника Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) про поновлення Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року, а також вивчивши наведені у ньому доводи, вважаю його таким, що не підлягає задоволенню через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.
Приписами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження судових рішень у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.
Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:
Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником процесуального строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного процесуального строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.
Наголошую на тому, що відповідно до частини 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані лише протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи скаржника Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) з приводу того, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана ним в 10-тиденний строк з дня отримання спірного судового рішення, оскільки чинним законодавством України чітко визначено строки апеляційного оскарження судових рішень у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, зокрема, десять днів з дня його проголошення, у зв'язку з чим вважаю, що скаржник мав право/обов'язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Також вважаю, що внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об'єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.
Крім того, не вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб, що ставить під сумнів обставини, викладені в апеляційній скарзі скаржника Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро).
Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження даного судового рішення скаржником не зазначено.
При цьому, наголошую на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником Шевченківським ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) суду апеляційної інстанції не надано.
- в порушення вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником Шевченківським ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою.
Приписами частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент подання позовної заяви.
Законом України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, також визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 даного Закону, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання позовної заяви, визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) про накладення штрафу.
Таким чином, звернена до суду вимога про скасування постанови про накладення штрафу, безпосереднім наслідком якої є зміна складу майна позивача, є майновою.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 12 березня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду.
Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року № 294-IX, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 1 січня 2020 року становить 2102 грн.
З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме позовом 12 березня 2020 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Запорізького окружного адміністративного суду, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 840 грн. 80 коп. (2102 грн. х 0,4) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 10510 грн. (2102 грн. х 5).
Ціна позову (розмір майнових вимог позивача ОСОБА_1 ), відповідно до адміністративного позову та рішення Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом 12 березня 2020 року, становить 3400 грн., а 1 відсоток ціни позову - 34 грн. (3400 грн. х 1%), що є меншим за 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840 грн. 80 коп. (2102 грн. х 0,4).
Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання позовної заяви, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України № 3674-VІ, в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу скаржником Шевченківським ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) до суду першої інстанції подано 07 квітня 2020 року, про що свідчать поштовий штемпель на конверті та відомості інтернет-порталу Укрпошти, який забезпечує відстеження поштових відправлень за штрихкодовими ідентифікаторами /відправлення № 69068075228689/.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою має бути сплачено судовий збір в розмірі 1261 грн. 20 коп. (840 грн. 80 коп. х 150% ).
При цьому, Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору частиною 2 статті 3 та статтею 5 Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, і, відповідно, повинен сплачувати судовий збір.
Натомість, в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про сплату скаржником Шевченківським ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) судового збору.
Отже, скаржнику Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу майнового характеру, який подано фізичною особою, необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1261 грн. 20 коп. та надати Третьому апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження сплати судового збору.
Судовий збір скаржнику Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) необхідно сплатити на зазначені реквізити:
- дата документа;
- отримувач коштів: УК у Шевченківському районі м. Дніпра;
- код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- код банку отримувача (МФО): 899998;
- рахунок отримувача: UA708999980313141206081004004;
- код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином:
«службовий код (знак): “*” (зірочка); розділовий знак “;” (крапка з комою); код ознаки судового збору “101”; розділовий знак “;” (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак “;” (крапка з комою); роз'яснювальна інформація про призначення платежу у формі: “Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ та адреса (для фізичної особи) чи назва організації (для юридичної особи, яка подає апеляційну скаргу), на рішення від ___________ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ___________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)».
Отже, апеляційна скарга Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) не відповідає вимогам статей 286, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначає недоліки апеляційної скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та в разі не усунення її недоліків у встановлений судом строк повертає скаргу особі, яка її подала.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, тобто подана з п'ятиденним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних суддею неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) службових обов'язків та відсутність жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, а також враховуючи те, що апеляційна скарга Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю за необхідне апеляційну скаргу Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) залишити без руху, надавши скаржнику Шевченківському ВДВС у м. Запоріжжі ПСМУМЮ (м. Дніпро) десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.
Разом з тим, вирішуючи питання про встановлення скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суддя враховує наступне.
Так, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон від 30.03.2020 № 540-IX), пунктом 9 якого внесено зміни, зокрема, до КАС України. Розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 03.04.2020 року на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 24.04.2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291 до зазначеної постанови № 211 внесено зміни, відповідно до яких карантин продовжено до 11.05.2020 року.
Керуючись статтями 169, 286, 295, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними наведені скаржником Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року.
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати скаржнику Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) десятиденний строк з урахуванням поштового перебігу з дня отримання копії даної ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом звернення до Третього апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення та вказати поважні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів, а також шляхом надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення з наданням відповідних доказів або наведені підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
В разі не виконання ухвали і не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання Третьому апеляційному адміністративному суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первинного її подання до адміністративного суду.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Т.С. Прокопчук