21.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5837/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Чередка А.Є., Кузнецова В.О.
розглянувши апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 (суддя Фещенко Ю.В.)
у справі №904/5837/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро)
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 6 384 грн. 60 коп.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) плату за користування вагонами у розмірі 6 384 грн. 60 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 6 384 грн. 60 коп. відмовлено у повному обсязі.
Акціонерним товариством "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро) подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5837/19, згідно якої останнє просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі прийнято з порушенням норм ст. 236 ГПК України, ст. 119, 46 Статуту залізниць України, пунктів 3, 4,6 12, 16 Правил користування вагонами та контейнерами. Так позивач вважає, що судом першої інстанції не було здійснено належного аналізу обґрунтування наявності вини відповідача в затримці, внаслідок чого суд дійшов хибного висновку щодо недоведеності позивачем позовних вимог. Так судом не було досліджено Пам'ятки про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку ф.ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23. В оскаржуваному рішенні господарський суд безпідставно посилається на лист відповідача №23/436 від 06.06.2019, доданий останнім до відзиву, оскільки матеріали справи не містять доказів надсилання даного листа на адресу позивача. Таким чином відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів, а заперечення, викладені у відомості ф.ГУ-46 не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5837/19 залишено без руху, та надано скаржнику 10 денний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 2 881,50 грн.
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №904/5837/19 апелянтом до матеріалів справи надано платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 2 881,50 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5837/19 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
02.04.2020 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній не погоджується з доводами позивача та зазначає, що 04.06.2019 ним було прийнято 52 вагони, подані позивачем, у тому числі і спірні п'ять вагонів №№ 93525251, 58999301, 97255343, 59322933, 97299333. Після розвантаження вагонів 05.06.2019 о 15:50 відповідачем передано повідомлення про закінчення вантажних операцій. Зазначене не оспорюється позивачем та свідчить про готовність відповідача виставити спірні вагони, що й було зроблено. Разом з тим, спірні вагони є власністю філії «СВРЗ» АТ «Укрзалізниця», про що зазначено в графі 20 залізничної накладної. Відповідно до Порядку оформлення перевізних документів при організації перевезень вантажів у власних вагонах перевізника АТ «Укрзалізниця», що перебувають під оперативним управлінням Центру транспортної логістики АТ «Укрзалізниця» (порядок 2) передбачено, що оформлення перевізних документів на перевезення порожніх вагонів робочого парку на станції відстою/накопичення (п.7.1) та оформлення перевізних документів на перевезення порожніх вагонів на конкурентну станцію (ст. 2) оформлюється виключно працівниками філії ЦТЛ з накладенням ЕЦП. Правилами оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у Додатку 1 до правил. Враховуючи, що спірні вагони є власністю позивача оформлення перевізних документів покладається саме на позивача, що останнім зроблено не було. В результаті таких дій, з метою уникнення подальшого понесення додаткових витрат, пов'язаних з простоєм 52 вагонів відповідачем було відчеплено п'ять вагонів від вже сформованого та виставленого на повернення рухомого складу та відповідно в ручному режимі викреслено з повідомлення про закінчення вантажних операцій номери спірних вагонів.
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об'єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.11.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг - Головний, Кривий Ріг, Новоблочна регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч/3377 (далі - Договір).
Пунктом 1 даного Договору, передбачено, що згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає:
- до станції Кривий Ріг-Головний: у парній горловині через стрілку № 5. Межею під'їзної колії є вхідний сигнал "ЧС" станції Кривий Ріг - Головний;
- до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку № 49. Межа під'їзної колії є ізостик, який розташований на відстані 38 м від вістря стрілки № 49 в напрямку стрілки № 51;
- до станції Новоблочна: стрілкою № 11 до головної колії № ІІІ станції. Межами є: зі сторони станції Новобункерна Власника - вхідний світлофор "Нн", що знаходиться на 11 км ПК6 перегону Новобункерна - Новоблочна: зі сторони станції Східно-Прийомовідправна власника - вхідний сигнал "НВ" знаходиться на 10 км перегону Східно-Прийомовідправна - Новоблочна.
Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 875 800 погонних метрів (пункт 2 Договору).
Пунктом 4 Договору встановлено, що рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- на станції Східна-Приймовідправна - 2,0 години;
- на станцію Промислова - 1,0 година;
- на станцію Промислова - 4,0 години.
Згідно з пунктом 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:
- вагони з вугільним концентратом, вапняком, коксом в організованих однорідних маршрутах, інші вантажі на адресу Власника колії у розбірних складах зі станцій Кривий Ріг - Головний на одну із колії станції Східна - Приймовідправна Власника колії через станцію Новоблочна (пост 10 км) або за узгодженням по прямому маршруту;
- вагони з металобрухтом, порожні цистерни для перевезення бензолу і смоли кам'яновугільної окремими передачами зі станції Кривий Ріг на одну із колії станції Промислова Власника колії;
- вагони з аглорудою окремими складами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну з станцій Східно-Прийомовідправна Власника колії або на одну із колій станцію Нобункерна через станцію Новоблочна та парк Вхідний;
- порожні вагони окремими складами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східно-Прийомовідправна Власника колії по прямому маршруту або станцію Новобункерна. Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється приймально-відправних коліях №№ 1-10, 14 станції Східна - Прийомовідправна; на коліях №№ 1-11 станції Промислова та на коліях №№ 1-14 станції Новобункерна Власника колії.
Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання прийомоздавальник власника колії в письмовому вигляді повідомляє прийомоздавальника вантажу та багажу залізниці з врученням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).
Забирання усіх вагонів з приймально-відправних колій підприємства локомотивом залізниці здійснюється не пізніше ніж через 4,0 години після закінчення приймально-здавальних операцій (пункт 11 договору).
Середній час перебування вагонів на під'їзній колії 68,0 годин. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці. У разі виявлення у сформованому та пред'явленому до перевезення складі комерційної несправності або технічному пошкодженні вагона з вини ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" плата за користування вагонами подовжується на усі пред'явлені до здачі вагони на час усунення несправностей без відчеплення, або на час проведенні маневрової роботи по відчепленню вагона з несправностями (пункт 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється, зокрема, від станції Кривий Ріг - Головний до станції Східна-Прийомовідправна (в прямому напрямку) - 6,0 км. в обидва кінці, в тому числі 0,750 км. на балансі залізниці (пункт 13 договору).
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці плату:
- за користування вагонами - згідно з Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними в Тарифному керівництві № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 17.11.2017 до 16.11.2022 включно.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2019 на під'їзну колію ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було подано 52 навантажених вагони, у тому числі і вагони, №№ 58999301, 59322933, 93525251, 97255343, 97299333 відправлених згідно накладних №№46729604, 44800787, 44800795, 46753497.
Факт подавання вагонів зафіксовано пам'яткою ф.ГУ-45 №1662.
Після розвантаження вагонів відповідачем 05.06.2019 о 15:50 передано повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, у тому числі і з вагонами №№58999301, 59322933, 93525251, 97255343, 97299333. В подальшому, номери спірних вагонів було викреслено в ручному режимі із зазначеного повідомлення.
Вказане повідомлення було прийняте прийомоздавальником залізниці 06.06.2019 о 02:00.
06.06.2019 о 19:00 прийомоздавальником відповідача було передано повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, серед яких знаходилися спірні вагони №№ 58999301, 59322933, 93525251, 97255343, 97299333.
Вказане повідомлення було прийнято прийомоздавальником залізниці - 07.06.2019 о 00:30.
Позивачем, після отримання повідомлень про закінчення вантажних операцій, було оформлено Пам'ятки про подавання та забирання вагонів форми ГУ-45 №1475 та №1482, які підписані представником ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" без заперечень.
За весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажоодержувача, позивачем, було нараховано відповідачу плату за користування вагонами за відомістю форми ГУ-46 №10069460 у сумі 6 384 грн. 60 коп. Зазначена відомість підписана відповідальними працівником ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" із запереченнями, та зазначено, що "ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відмовляє в перерахуванні плати за користування вагонами у розмірі 5 320 грн. 50 коп., оскільки вагони у кількості 5 одиниць №№ 58999301, 59322933, 93525251, 97255343, 97299333 власності філії "СВРЗ" ПАТ "Укрзалізниця" не були прийняті до перевезення працівниками залізниці з причини відсутності пересилочних документів. Визнаний час - до 06.06.2019 - 02:00".
Відповідач не погоджується з нарахованою платою за користування вагонами та зазначає, що несвоєчасне відправлення вагонів сталося саме з вини позивача, оскільки останній є власником спірних вагонів та саме на нього покладено обов'язок своєчасного оформлення перевізних документів на вагони №№ 93525251, 58999301, 97255343, 59322933, 97299333. Тому, щоб уникнути подальшого понесення додаткових витрат, пов'язаних з простоєм 52 вагонів, відповідачем і було відчеплено п'ять спірних вагонів від вже сформованого та виставленого для повернення рухомого складу
Предметом спору є стягнення плати за користування вагонами у розмірі 6 384,60 грн.
Відповідно до статті 908 ЦК України та статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (стаття 920 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 3 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
Відповідно до статті 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Аналогічні положення містяться і в п.1.1 Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, зокрема, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Плата за користування вагонами нараховується відповідно до ст.ст. 119, 125 Статуту, п.п. 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами і контейнерами), розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1996.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а та Актів загальної форми ГУ-23.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Згідно п.1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року N 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 липня 2002 року за N 567/6855 (далі - Правила складання актів), при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6).
Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу, і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами (пункт 3 Правил складання актів).
Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримки вагонів на станції є акт загальної форми ГУ-23, що складений згідно з додатком N 6 до Правил користування.
З матеріалів справи вбачається, що станцією Кривий Ріг-Головний за відомістю форми ГУ-46 № 10069460 за весь час знаходження спірних вагонів в безпосередньому розпорядженні вантажоодержувача було нараховано плату за користування вагонами в сумі 6 384 грн. 60 коп.
Зазначену відомість ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було підписано із запереченнями, згідно яких останній не погоджується з нарахованою сумою та визнає час затримки з його вини лише до 02:00 06.06.2019. Відповідач зазначає, що спірні 5 вагонів не було прийнято до перевезення працівниками залізниці у зв'язку з відсутністю перевізних документів.
По факту відсутності перевізних документів співробітниками відповідача було складено Акт №1 ф.ГУ-23 від 05.06.2019 в якому зафіксовано, що порожні вагони №№93525251, 58999301, 97255343, 59322933, 97299333, власником яких є є філія "СВРЗ" АТ "Укрзалізниця" не приймаються до перевезення у зв'язку з відсутністю перевізних документів. Зазначені вагони знімаються з відповідальності ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Даний акт підписано трьома уповноваженими представниками відповідача. Представник позивача відмовився від підписання акту, про що відповідачем складено Акт №2 загальної форми ГУ-23 від 05.06.2019, в якому зафіксовано, що представник прийомоздавальника Семін І.О. відмовився від підписання Акту №1.
Листом від 06.06.2019 вих. №23/435 відповідач повідомив в.о. директора філії ЦТЛ АТ «Укрзлізниця» та начальника станції Кривий Ріг Головний, що під час здавання порожнього рухомого складу з-під вивантаження виникла проблема з оформленням пересильних документів зі сторони ЦТЛ. Робітники філії ЦТЛ (диспетчера) відмовляють (несвоєчасно оформлюють) в заадресовці рухомого складу. Зокрема, 05.06.2019 було сформовано до здавання та надано робітникам станції порожні вагони у кількості 46 одиниць, в тому числі, 5 цементовозів №№93525251, 58999301, 97255343, 59322933, 97299333. Зазначений рухомий склад було витягнуто з колії задля прийому інших вагонів до перевезення, про що було зафіксовано у акті загальної форми. Окрім того, оскільки такі випадки непоодинокі та мають систематичний характер, відповідач просив розглянути викладене питання та забезпечити своєчасне оформлення пересильних документів на вагони ЦТЛ.
Зазначений лист було надіслано на адресу філії «Центру транспортної логістики» АТ «Українська залізниця» зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, докази про що надано в матеріали справи.
За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Згідно з п.1.3 Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.
Відповідно до п.1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар)..."; для порожніх вагонів, крім того, додається запис: "Повертається власнику (орендарю) під навантаження, в ремонт тощо".
Зі змісту наданих в матеріали справи накладних №№46729604, 44800787, 44800795, 46753497 вбачається, що власником спірних вагонів №№ 93525251, 58999301, 97255343, 59322933, 97299333 є філія "СВРЗ" АТ "Укрзалізниця".
Окрім того в Пам'ятках про подавання вагонів №1662, №1482 у графі «Примітки» щодо спірних вагонів також зазначена інформація, що дані вагони є власністю СВРЗ, що не заперечується та не спростовується позивачем.
Отже враховуючи, що спірні вагони є власністю позивача, то саме на нього покладено обов'язок щодо своєчасного оформлення перевізних документів на спірні вагони.
Відповідно до ч. 3 ст.509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Згідно з частинами 1,2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, а також наявні в матеріалах справи докази (залізничні накладні, акти ф.ГУ-23, пам'ятки про подавання вагонів, лист повідомлення відповідача про причини затримки спірних вагонів) у своїй сукупності свідчать про те, що відповідачем своєчасно вчинено всі необхідні дії для уникнення порушень та доведено належними та допустимими доказами, що затримка сталася не з його вини, а саме через бездіяльність позивача.
Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином колегія суддів зазначає, що господарський суд дійшов правильного висновку, що позивачем не спростовано обставин на які посилався відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог та не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 6 384,60 грн.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції безпідставно посилається на лист ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" №23/436 від 06.06.2019, оскільки до матеріалів справи не додано доказів надіслання такого листа на адресу позивача, колегією не приймаються, оскільки зазначене не спростовує викладених вище обставин. При цьому як зі змісту рішення суду так і зі змісту листа №23/435 від 06.06.2019 вбачається, що саме даним листом було повідомлено Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця», на який покладається обов'язок оформлення перевізних документів на вагони, які перебувають під оперативним управлінням останнього, про несвоєчасне оформлення таких документів, що призводить до збільшення простою як вагонів власності ЦТЛ так і вагонів інших власників. Докази про надіслання зазначеного листа надано в матеріали справи, про що було зазначено вище.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі № 904/5837/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі № 904/5837/19 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя В.О.Кузнецов
Суддя А.Є.Чередко